1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.

И Господ посети Сара според както беше рекъл; и Господ стори на Сара както бе казал.

2 І Сарра зачала, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.

Защото Сара зачна и роди син на Авраама в старините му, в определения му от Бога срок.

3 І назвав Авраам ім'я синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.

И Авраам наименува сина, който му се роди, когото Сара му роди, Исаак {Т.е., Смях.}.

4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.

И на осмия ден Авраам обряза сина си Исаака, според както Бог му беше заповядал.

5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.

А Авраам беше на сто години, когато се роди син му Исаак.

6 І промовила Сарра: Сміх учинив мені Бог, кожен, хто почує, буде сміятися з мене.

И Сара каза: Бог ме направи за смях; всеки който чуе, ще ми се смее.

7 І промовила: Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його.

Каза още: Кой би рекъл на Авраама, че Сара ще кърми чада? - защото му родих син в старините му.

8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.

А като порасна детето, отбиха го; и в деня когато отбиха Исаака, Авраам направи голямо угощение.

9 І побачила Сарра сина Аґари єгиптянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.

А Сара видя, че синът на египтянката Агар, когото бе родила на Авраама се присмива;

10 І сказала вона Авраамові: Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком.

затова рече на Авраама: Изпъди тая слугиня и сина й; защото синът на тая слугиня няма наследство с моя син Исаак.

11 А ле ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.

Обаче тая дума се видя на Авраама твърде тежка, поради сина му <Исмаил>.

12 І промовив Господь Авраамові: Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.

Но Бог каза на Авраама: Да не ти се види тежко за момчето и за слугинята ти; относно всичко, което ти рече Сара, послушай думите й, защото по Исаака ще се наименува твоето потомство.

13 І також сина невільниці тієї учиню його народом, бо він твоє насіння.

Но и от сина на слугинята ще направя да стане народ, понеже е твое чадо.

14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.

Тогава на сутринта Авраам стана рано, взе хляб и мех с вода и даде ги на Агар, като ги тури на рамото й; <даде> й още детето и я изпрати. А тя отиде и се заблуди в пустинята Вирсавее.

15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.

Но изчерпи се водата в меха; и <майка му> хвърли детето под един храст

16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі як стрілити луком, бо сказала: Нехай я не бачу смерти цієї дитини! І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.

и отиде та седна насреща, далеч колкото един хвърлей на стрела, защото си рече: Да не гледам, като умира детето. И като седна насреща, издигна глас и заплака.

17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: Що тобі, Аґаро? Не бійс, бо почув Бог голос хлопц, де він там.

И Бог чу гласа на момчето; и ангел Божий извика към Агар от небето и рече й: Що ти е, Агар? Не бой се, защото Бог чу гласа на момчето от мястото гдето е.

18 У стань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим народом зроблю Я його.

Стани, дигни момчето и крепи го с ръката си, защото ще направя от него велик народ.

19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.

Тогава Бог й отвори очите, и тя видя кладенец с вода; и отиде да напълни меха с вода и даде на момчето да пие.

20 І з хлопцем був Бог, і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.

Бог беше с момчето, което като порасна, засели се в пустинята и стана стрелец.

21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського краю.

Засели се във Фаранската пустиня; и майка му му взе жена от Египетската земя.

22 І сталося часу того, і сказав Авімелех і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: Бог із тобою в усьому, що ти робиш!

По онова време Авимелех, с военачалника си Фихола, говори на Авраама, казвайки: Бог е с тебе във всичко що правиш.

23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробуваєш.

Сега, прочее, закълни ми се тук в Бога, че не ще постъпваш неверно с мене, ни със сина ми, нито с внука ми; но, според благостта, която съм показал към тебе, ще показваш и ти към мене и към земята, в която си пребивавал.

24 І сказав Авраам: Я присягаю!

И рече Авраам: Заклевам се.

25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.

Подир това Авраам изобличи Авимелеха за водния кладенец, който Авимелеховите слуги бяха отнели на сила.

26 І сказав Авімелех: Я не знаю, хто вчинив оту річ, ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні.

Но рече Авимелех: Не знам кой е сторил това нещо; нито ти ми си явил за това, нито аз съм чул, освен днес.

27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і обидва вони склали умову.

Тогава Авраам взе овци и говеда и ги даде на Авимелеха, та двамата сключиха договор <помежду си>.

28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.

А Авраам отдели седем женски агнета от стадото.

29 І сказав Авімелех до Авраама: Що вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?

И Авимелех каза на Авраама: Какви са тия женски агнета, които си отделил?

30 А той відказав: Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я викопав цю криницю.

А той рече: Тия седем женски агнета ще вземеш от мене, да ми бъдат за свидетелство, че аз съм изкопал тоя кладенец.

31 Т ому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.

Затова той наименува онова място Вирсавее {Т.е., Клетвеният кладенец.}, защото там се заклеха двамата.

32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.

Така те сключиха договор във Вирсавее: и <след това> станаха Авимелех и военачалникът му Фихол и се върнаха във Филистимската земя.

33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я Господа, Бога Вічного.

И <Авраам> посади дъбрава във Вирсавее и там призва Името на Иеова, Вечния Бог.

34 І Авраам пробував у филистимській землі багато днів.

И Авраам престоя във Филистимската земя много дни.