1 Т оді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх,

Тогава Исус продума на народа и на учениците Си казвайки:

2 і сказав: На сидінні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї.

На Моисеевото седалище седят книжниците и фарисеите;

3 Т ож усе, що вони скажуть вам, робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони та не роблять того!

затова всичко що ви заръчат, правете и пазете, но според делата им не постъпвайте; понеже говорят, а не вършат.

4 В они ж в'яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на людські рамена, самі ж навіть пальцем своїм не хотять їх порушити...

Защото свързват тежки и непоносими бремена, и ги налагат върху плещите на хората, а самите те не искат нито с пръста си да ги помръднат.

5 У сі ж учинки свої вони роблять, щоб їх бачили люди, і богомілля свої розширяють, і здовжують китиці.

Но вършат всичките си дела, за да ги виждат хората; защото разширяват филактериите си {Напомнителки на Божия закон.}, и правят големи полите <на дрехите си>,

6 І люблять вони передніші місця на бенкетах, і передніші лавки в синагогах,

и обичат първото място при угощенията, и първите столове в синагогите,

7 і привіти на ринках, і щоб звали їх люди: Учителю!

и поздравите по пазарите, и да се наричат от хората: учители.

8 А ви вчителями не звіться, бо один вам Учитель, а ви всі брати.

Но вие недейте се нарича учители, защото Един е вашият Учител, а вие всички сте братя.

9 І не називайте нікого отцем на землі, бо один вам Отець, що на небі.

И никого на земята недейте нарича свой отец, защото Един е вашият Отец, Небесният.

10 І не звіться наставниками, бо один вам Наставник, Христос.

Недейте се нарича нито наставници, защото Един е вашият Наставник, Христос.

11 Х то між вами найбільший, хай слугою вам буде!

А по-големият между вас нека ви бъде служител.

12 Х то бо підноситься, буде понижений, хто ж понижується, той піднесеться.

Но който възвишава себе си ще се смири; и който смири себе си ще се възвиси.

13 Г оре ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми зачиняєте Царство Небесне, бо й самі ви не входите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!

Но горко вам книжници и фарисеи, лицемери! защото затваряте небесното царство пред човеците, понеже сами вие не влизате, нито влизащите оставяте да влязат.

14 Г оре ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що вдовині хати поїдаєте, і напоказ молитесь довго, через те осуд тяжчий ви приймете!

15 Г оре вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного; а коли те стається, то робите його сином геєнни, вдвоє гіршим від вас!

Горко вам, книжници и фарисеи, лицемери! защото море и суша обикаляте за да направите един прозелит; и когато стане такъв, правите го рожба на пъкъла два пъти повече от вас.

16 Г оре вам, проводирі ви сліпі, що говорите: Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий.

Горко вам слепи водители! които казвате: Ако някой се закълне в храма, не е нищо; но ако някой се закълне в златото на храма задължава се.

17 Н ерозумні й сліпі, що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото?

Безумни и слепи! че кое е по-голямо, златото ли или храмът, който е осветил златото?

18 І : Коли хто поклянеться жертівником, то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий.

<Казвате> още: Ако някой се закълне в олтара, не е нищо, но ако някой се закълне в дара, който е върху него, задължава се.

19 Н ерозумні й сліпі, що бо більше: чи жертва, чи той жертівник, що освячує жертву?

слепи! че кое е по-голямо, дарът ли, или олтарът, който освещава дара?

20 О тож, хто клянеться жертівником, клянеться ним та всім, що на ньому.

Прочее, който се кълне в олтара, заклева се в него и във всичко що е върху него.

21 І хто храмом клянеться, клянеться ним та Тим, Хто живе в нім.

И който се кълне в храма, заклева се в него и в Онзи, Който обитава в него.

22 І хто небом клянеться, клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.

И който се кълне в небето, заклева се в Божия престол и в Онзи, Който седи на него.

23 Г оре вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'яти, і ганусу й кмину, але найважливіше в Законі покинули: суд, милосердя та віру; це треба робити, і того не кидати.

Горко вам книжници и фарисеи, лицемери! Защото давате десетък от гйозума, копъра и кимиона, а сте пренебрегнали по-важните неща на закона - правосъдието, милостта и верността, но тия трябва да правите, а ония да не пренебрегвате.

24 П роводирі ви сліпі, що відціджуєте комаря, а верблюда ковтаєте!

Слепи водители! които прецеждате комара, а камилата поглъщате.

25 Г оре вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність кухля та миски, а всередині повні вони здирства й кривди!

Горко вам, книжници и фарисеи, лицемери! защото чистите външността на чашата и блюдото, а отвътре те са пълни с грабеж и насилие.

26 Ф арисею сліпий, очисти перше середину кухля, щоб чистий він був і назовні!

Слепи фарисеино! очисти първо вътрешността на чашата и блюдото, за да бъде и външността им чиста.

27 Г оре вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробів побілених, які гарними зверху здаються, а всередині повні трупних кісток та всякої нечистости!

Горко вам книжници и фарисеи, лицемери! защото приличате на варосани гробници, които отвън се виждат хубави, а отвътре са пълни с мъртвешки кости и с всякаква нечистота.

28 Т ак і ви, назовні здаєтеся людям за праведних, а всередині повні лицемірства та беззаконня!

Също така и вие от вън се виждате на човеците праведни, но отвътре сте пълни с лицемерие и беззаконие.

29 Г оре вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгробники ставите, і праведникам прикрашаєте пам'ятники,

Горко вам книжници и фарисеи, лицемери; защото зидате гробниците на пророците, и поправяте гробовете на праведните, и казвате:

30 т а говорите: Якби ми жили за днів наших батьків, то ми не були б спільниками їхніми в крові пророків.

Ние, ако бяхме <живели> в дните на бащите си, не бихме съучаствували с тях <в проливане> кръвта на пророците.

31 Т им самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків.

Така щото свидетелствувате против себе си, че сте синове на ония, които избиха пророците.

32 Д оповніть і ви міру провини ваших батьків!

Допълнете и вие, <прочее>, мярката на бащите си.

33 О змії, о роде гадючий, як ви втечете від засуду до геєнни?

Змии! рожби ехиднини! как ще избегнете от осъждането в пъкъла?

34 І ось тому посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпнете, а частину їх ви бичуватимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.

Затова, ето, Аз изпращам до вас пророци, мъдри и книжници; едни от тях ще убиете и ще разпънете, и други от тях ще биете в синагогите си, и ще ги гоните от град в град;

35 Щ об спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Захарія, Варахіїного сина, що ви замордували його між храмом і жертівником!

за да дойде върху вас всичката праведна кръв проляна на земята, от кръвта на праведния Авел до кръвта на Захария, Варахиевия син, когото убихте между светилището и олтара.

36 П оправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!

Истина ви казвам: Всичко това ще дойде върху туй поколение.

37 Є русалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!

Ерусалиме! Ерусалиме! ти, който избиваш пророците, и с камъни убиваш пратените до тебе, колко пъти съм искал да събера твоите чада, както кокошката прибира пилците си под крилата си, но не искахте!

38 О сь ваш дім залишається порожній для вас!

Ето, вашият дом се оставя пуст.

39 Г оворю бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: Благословенний, Хто йде у Господнє Ім'я!

Защото казвам ви, от сега няма вече да Ме видите, до когато речете: Благословен, Който иде в Господното име.