1 І сталось, коли Ісус перестав навчати дванадцятьох Своїх учнів, Він звідти пішов, щоб учити, і по їхніх містах проповідувати.

А Исус, когато свърши наставленията Си към дванадесетте Си ученика, замина оттам да поучава и проповядва по градовете им.

2 П рочувши ж Іван у в'язниці про дії Христові, послав через учнів своїх,

А Иоан като чу в тъмницата за делата на Христа, прати от учениците си да Му кажат:

3 щ об Його запитати: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?

Ти ли си оня, Който има да дойде, или друг да очакваме?

4 І сус же промовив у відповідь їм: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви чуєте й бачите:

Исус в отговор им рече: Идете, съобщете на Иоана това, което чувате и виждате:

5 С ліпі прозрівають, і криві ходять, стають чистими прокажені, і чують глухі, і померлі встають, а вбогим звіщається Добра Новина...

Слепи проглеждат, куци прохождат, прокажени се очистват и глухи прочуват; мъртви биват възкресявани, и на сиромасите се проповядва благовестието.

6 І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!

И блажен оня, който не се съблазнява в Мене.

7 Я к вони ж відійшли, Ісус про Івана почав говорити народові: На що ви ходили в пустиню дивитися? Чи на очерет, що вітер гойдає його?

И когато те си отиваха, Исус почна да казва на народа за Иоана: Какво излязохте да видите в пустинята? тръстика ли от вятър разлюлявана?

8 Т а на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одягненого? Аджеж ті, хто носить м'яке, по палатах царських.

Но какво излязохте да видите? човек в меки <дрехи> ли облечен? Ето, тия, които носят меки дрехи, са в царски дворци.

9 П о що ж ви ходили? Може бачити пророка? Так, кажу вам, навіть більш, як пророка.

Но защо излязохте? пророк ли да видите? Да, казвам ви, и повече от пророк.

10 Б о це ж той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує!

Това е онзи, за когото е писано: - "Ето, Аз изпращам вестителя Си пред Твоето лице, Който ще устрои пътя Ти пред Тебе".

11 П оправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім той більший від нього!

Истина ви казвам: Между родените от жени, не се е въздигнал по-голям от Иоана Кръстителя; обаче, най-малкият в небесното царство, е по-голям от него.

12 В ід днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його.

А от дните на Иоана Кръстителя до сега небесното царство на сила се взема, и които се насилят го грабват.

13 У сі бо Пророки й Закон до Івана провіщували.

Защото всичките пророци и законът пророкуваха до Иоана;

14 К оли ж хочете знати, то Ілля він, що має прийти.

и, ако искате да го приемете, тоя е Илия, който имаше да дойде.

15 Х то має вуха, нехай слухає!

Който има уши да слуша, нека слуша.

16 Д о кого ж цей рід прирівняю? До хлоп'ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим,

А на какво да оприлича това поколение? То прилича на деца, седящи по пазарите, които викат на другарите си, казвайки:

17 і кажуть: Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви...

Свирихме ви, и не играхте; ридахме, и не жалеехте.

18 Б о прийшов був Іван, що не їв і не пив, вони ж кажуть: Він демона має.

Защото дойде Иоан, който нито ядеше, нито пиеше; и казват: Бяс има.

19 П рийшов же Син Людський, що їсть і п'є, вони ж кажуть: Чоловік ось, ласун і п'яниця, Він приятель митників і грішників. І виправдалася мудрість своїми ділами.

Дойде Човешкият Син, Който яде и пие; и казват: Ето човек лаком и винопиец, приятел на бирниците и на грешниците! Но пак, мъдростта се оправдава от делата си.

20 І сус тоді став докоряти містам, де відбулося найбільш Його чуд, що вони не покаялись:

Тогава почна да укорява градовете, гдето се извършиха повечето от Неговите велики дела, за гдето не се покаяха:

21 Г оре тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то в Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони каялися в волосяниці та в попелі.

Горко ти Хоразине! горко ти, Витсаидо! защото, ако бяха се извършили в Тир и Сидон великите дела, които се извършиха у вас, те отдавна биха се покаяли във вретище и пепел.

22 А ле кажу вам: Легше буде дня судного Тиру й Сидону, ніж вам!

Но казвам ви, на Тир и Сидон< наказанието> ще бъде по-леко в съдния ден, отколкото на вас.

23 А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш. Бо коли б у Содомі були відбулися ті чуда, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сьогоднішній день.

И ти, Капернауме, до небесата ли ще се издигнеш? до ада ще слезеш! защото, ако бяха се извършили в Содом великите дела, които се извършиха в тебе, той би и до днес останал.

24 А ле кажу вам, що содомській землі буде легше дня судного, аніж тобі!...

Но казвам ви, че в същия ден <наказанието> на содомската земя ще бъде по-леко отколкото на тебе.

25 Т ого часу, навчаючи, промовив Ісус: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив.

В онова време Исус проговори, казвайки: Благодаря Ти, Отче, Господи на небето и земята, за гдето си утаил това от мъдрите и разумните, а си го открил на младенците.

26 Т ак, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

Да, Отче, защото така Ти се видя угодно.

27 П ередав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити.

Всичко Ми е предадено от Отца Ми; и, освен Отца, никой не познава Сина; нито познава някой Отца, освен Синът и оня, комуто Синът би благоволил да Го открие.

28 П рийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!

Дойдете при Мене всички, които се трудите и сте обременени, и Аз ще ви успокоя.

29 В ізьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм.

Вземете Моето иго върху си, и научете се от Мене; защото съм кротък и смирен на сърце; и ще намерите покой на душите си.

30 Б ож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!

Защото Моето иго е благо, и Моето бреме е леко.