1 П ісля того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.

Подир това имаше юдейски празник, и Исус влезе в Ерусалим.

2 А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда по-єврейському зветься, що мала п'ять ґанків.

А в Ерусалим, близо до овчата <порта>, се намира къпалня, наречена по еврейски Витесда, която има пет преддверия.

3 У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду порушено.

В тях лежаха множество болни, слепи, куци и изсъхнали, [които чакаха да се раздвижи водата.

4 Б о Ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший улазив, як воду порушено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворобу.

Защото от време на време ангел слизаше в къпалнята и размътваше водата; а който пръв влизаше след раздвижването на водата оздравяваше от каквато болест и да беше болен].

5 А був там один чоловік, що тридцять і вісім років був недужим.

И там имаше един човек болен от тридесет и осем години.

6 Я к Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим?

Исус, като го видя да лежи, и узна, че от дълго време вече <боледувал>, каза му: Искаш ли да оздравееш?

7 В ідповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, щоб вона, як порушено воду, до купальні всадила мене. А коли я приходжу, то передо мною вже інший улазить.

Болният Му отговори: Господине, нямам човек да ме спусне в къпалнята, когато се раздвижи водата, но докато дойда аз, друг слиза преди мене.

8 Г оворить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й ходи!

Исус му казва: Стани, дигни постелката си и ходи.

9 І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив. Того ж дня субота була,

И на часа човекът оздравя, дигна постелката си, и започна да ходи. А тоя ден беше събота.

10 т ому то сказали юдеї вздоровленому: Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого.

Затова юдеите казаха на изцеления: Събота е, и не ти е позволено да дигнеш постелката си.

11 А він відповів їм: Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи.

Но той им отговори: Онзи, Който ме изцели, Той ми рече: Дигни постелката си и ходи?

12 А вони запитали його: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє та й ходи?

Попитаха го: Кой човек ти рече: Дигни постелката си и ходи?

13 Т а не знав уздоровлений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від народу, що був на тім місці.

А изцеленият не знаеше Кой е; защото Исус беше се изплъзнал оттам, тъй като имаше множество народ на това място.

14 П ісля того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!

По-после Исус го намери в храма и му рече: Ето, ти си здрав; не съгрешавай вече, за да те не сполети нещо по-лошо.

15 Ч оловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоровив його, то Ісус.

Човекът отиде и извести на юдеите, че Исус е, Който го изцели.

16 І тому зачали юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.

И затова юдеите гонеха Исуса, защото вършеше тия неща в събота.

17 А Ісус відповів їм: Отець Мій працює аж досі, працюю і Я.

А Исус им отговори: Отец Ми работи до сега, и Аз работя.

18 І тому то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу порушував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим роблячись Богові рівним.

Затова юдеите искаха още повече да го убият; защото не само нарушаваше съботата, но и правеше Бога Свой Отец, и <така> правеше Себе Си равен на Бога.

19 В ідповів же Ісус і сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить.

Затова Исус им рече: Истина, истина ви казвам, не може Синът да върши от само Себе Си нищо, освен това, което вижда да върши Отец; понеже каквото върши Той, подобно и Синът го върши.

20 Б о Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались.

Защото Отец люби Сина, и Му показва все що върши сам; ще Му показва и от тия по-големи работи, за да се чудите вие.

21 Б о як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.

Понеже както Отец възкресява мъртвите и ги съживява, така и Синът съживява, тия които иска.

22 Б о Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові,

Защото, нито Отец не съди никого, но е дал на Сина да съди всички,

23 щ об усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що послав Його.

за да почитат всички Сина, както почитат Отца. Който не почита Сина, не почита Отца, Който Го е пратил.

24 П оправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя.

Истина, истина ви казвам, който слуша Моето учение, и вярва в Този, Който Ме е пратил, има вечен живот, и няма да дойде на съд, но е преминал от смъртта в живота.

25 П оправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.

Истина, истина ви казвам, иде час, и сега е, когато мъртвите ще чуят гласа на Божия Син, и които го чуят ще живеят.

26 Б о як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.

Защото, както Отец има живот в Себе Си, също така е дал и на Сина да има живот в Себе Си;

27 І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син.

и дал Му е власт да извършва съдба, защото е Човешкият Син.

28 Н е дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують,

Недейте се чуди на това; защото иде час, когато всички, които са в гробовете, ще чуят гласа Му,

29 і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду.

и ще излязат; ония, които са вършили добро, ще възкръснат за живот, а които са вършили зло, ще възкръснат за осъждане.

30 Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.

Аз не мога да върша нищо от Себе Си; съдя както чуя; и съдбата Ми е справедлива, защото не искам Моята воля, но волята на Онзи, Който Ме е пратил.

31 К оли свідчу про Себе Я Сам, то свідоцтво Моє неправдиве.

Ако свидетелствувам Аз за Себе Си; свидетелството Ми не е истинно.

32 Є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідоцтво, яким свідчить про Мене.

Друг има, Който свидетелствува за Мене; и зная, че свидетелството, което Той дава за Мене, е истинно.

33 В и послали були до Івана, і він свідчив про правду.

Вие пратихте до Иоана; и той засвидетелствува за истината.

34 Т а Я не від людини свідоцтва приймаю, але це говорю, щоб були ви спасені.

(Обаче свидетелството, което Аз приемам, не е от човека; но казвам това за да се спасите вие).

35 В ін світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли потішитись світлом його.

Той беше светилото, което гореше и светеше; и вие пожелахте да се радвате за малко време на неговото светене.

36 А ле Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню, самі свідчать про Мене, що Отець Мене послав!

Но Аз имам свидетелство по-голямо от Иоановото; защото делата, които Отец Ми е дал да извърша, самите дела, които върша, свидетелствуват за Мене, че Отец Ме е пратил.

37 Т а й Отець, що послав Мене, Сам засвідчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніколи, ані виду Його не бачили.

И Отец, Който Ме е пратил, Той свидетелствува за Мене. Нито гласа Му сте чули някога, нито образа Му сте видели.

38 Н авіть слова Його ви не маєте, щоб у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.

И нямате Неговото слово постоянно в себе си, защото не вярвате Този, Когото Той е пратил.

39 Д ослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!

Вие изследвате писанията, понеже мислите, че в тях имате вечен живот, и те са, които свидетелствуват за Мене,

40 Т а до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.

и <пак> не искате да дойдете при Мене, за да имате живот.

41 В ід людей не приймаю Я слави,

От човеци слава не приемам;

42 а ле вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.

но зная, че вие нямате в себе си любов към Бога.

43 Я прийшов у Ймення Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж прийде інший у ймення своє, того приймете ви.

Аз дойдох в името на Отца Си, и не Ме приемате; ако дойде друг в свое име, него ще приемете.

44 Я к ви можете вірувати, коли славу один від одного приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не прагнете ви?

Как можете да повярвате вие, които приемате слава един от друг, а не търсите славата, която е от единия Бог.

45 Н е думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, є, хто вас винуватити буде, Мойсей, що на нього надієтесь ви!

Не мислете, че аз ще ви обвиня пред Отца; има един, който ви обвинява - Моисей, на когото вие се облягате.

46 К оли б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.

Защото, ако вярвахте Моисея, повярвали бихте и Мене; понеже той за Мене писа.

47 Я кщо писанням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?

Но ако не вярвате неговите писания, как ще повярвате Моите думи?