Захарія 5 ~ Захария 5

picture

1 І знову підніс я свої очі, та й побачив, аж ось летить звій.

Тогава пак като подигнах очите си видях, и ето летящ свитък.

2 І сказав він до мене: Що ти бачиш? А я відказав: Я бачу летючого звоя. Довжина його двадцять мірою ліктем, а ширина його десять ліктів.

И рече ми: Що виждаш? И отговорих: Виждам летящ свитък, дълъг двадесет лакти, и широк десет лакти.

3 І сказав він мені: Це те прокляття, що виходить на поверхню всієї землі. Бо кожен злодій буде безкарний згідно з тим, що з цього боку звою написане, і кожен, хто присягає ложно, буде безкарний згідно з тим, що з того боку звою написане.

И рече ми: Това е проклетията, която се простира по лицето на цялата страна; защото всеки, който краде, ще се изтреби, както <се пише> в него от едната страна, и всеки, който се кълне <лъжливо> ще се изтреби, както <се пише> в него от другата страна.

4 І привів Я його, прокляття, говорить Господь Саваот, і прийде воно до дому злодія, і до дому того, хто ложно присягає Йменням Моїм, і воно міцно осядеться в середині дому його, і вигубить його, і дерева його та каміння його.

Аз ще я направя да излезе, и тя ще влезе в къщата на крадеца и в къщата на кълнещия се лъжливо в Моето име; и като пребъдва всред къщата му ще я разори, както дърветата й, така и камъните й.

5 І вийшов той Ангол, що говорив зо мною, та й до мене сказав: Зведи но свої очі й побач, що це виходить?

Тогава ангелът, който говореше с мене, излезе та ми рече: Подигни очите си та виж що е това, което излиза.

6 І сказав я: Що це таке? А він відказав: Це ефа, що виходить. І ще він сказав: Це їхнє око в усьому Краї.

И рекох: Що е това? А той каза: Това, което излиза, е ефа. Каза още: Това ги представлява, <каквито са>, по цялата земя;

7 А ж ось піднялася олив'яна покришка, а це була одна жінка, що сиділа посеред ефи.

(и, ето, един талант олово се вдигаше); и ето една жена седяща всред ефата.

8 І він сказав: Це та несправедливість. І кинув її до середини ефи, і кинув олив'яного куска до її отвору.

Рече още: Това е нечестието. И хвърли я всред ефата; после хвърли оловената теглилка в устата на ефата.

9 І звів я очі свої та й побачив, аж ось дві жінки виходять, і вітер гудів в їхніх крилах, а їхні крила як крила чорногуза. І підняли вони ефу між землею та між небом.

Тогава, като подигнах очите си видях, и, ето, излизаха две жени, които летяха като вятър {Еврейски: И вятър имаше в крилата им.}; защото имаха крила като крила на щъркел; и дигнаха ефата между земята и небето.

10 І сказав я до Ангола, що зо мною говорив: Куди вони несуть цю ефу?

Тогава рекох на ангела, който говореше с мене: Къде занасят те ефата?

11 І сказав він до мене: Щоб збудувати їй дім у краю Шін'ар. А коли він буде поставлений, то буде покладена там на місці своєму.

И рече ми: За да построят за нея къща в земята Сенаар; и когато се приготви, тя ще бъде поставена там на своето място.