1 П оправді, поправді кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злодій і розбійник.

Истина, истина ви казвам, който не влиза през вратата на кошарата на овцете, но прескача от другаде, той е крадец и разбойник.

2 А хто входить дверима, той вівцям пастух.

А който влиза през вратата, овчар е на овцете.

3 В оротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх.

Нему вратарят отваря; и овцете слушат гласа му; и вика своите овце по име и ги извежда.

4 А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його.

Когато е изкарал всичките свои, върви пред тях; и овцете го следват, защото познават гласа му.

5 З а чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу.

А подир чужд човек няма да следват, но ще побягнат от него; защото не познават гласа на чуждите.

6 О цю притчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони, про що їм говорив.

Тази притча им каза Исус; но те не разбраха какво им говореше.

7 І знову промовив Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівцям.

Тогава Исус пак рече: Истина, истина ви казвам, Аз съм вратата на овцете.

8 У сі, скільки їх перше Мене приходило, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.

Всички, които са дошли преди Мене са крадци и разбойници; но овцете не ги послушаха.

9 Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде.

Аз съм вратата; през Мене ако влезе някой, ще бъде спасен, и ще влиза, и ще излиза, и паша ще намира.

10 З лодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.

Крадецът влиза само да открадне, да заколи и да погуби: Аз дойдох за да имат живот, и да го имат изобилно.

11 Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.

Аз съм добрият пастир; добрият пастир живота си дава за овцете.

12 А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить.

Който е наемник, а не овчар, и не е стопанин на овцете, вижда вълка, че иде, и, като оставя овцете, бяга; и вълкът ги разграбва и разпръсва.

13 А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.

<Той бяга> защото е наемник, и не го е грижа за овцете.

14 Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.

Аз съм добрият пастир, и познавам Моите, и Моите Мене познават,

15 Я к Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.

също както Отец познава Мене, и Аз познавам Отца; и Аз давам живота Си за овцете.

16 Т акож маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!

И други овце имам, които не са от тая кошара, и тях трябва да доведа; и ще чуят гласа Ми; и ще станат едно стадо с един пастир.

17 Ч ерез те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.

Затова Ме люби Отец, защото Аз давам живота Си, за да го взема пак.

18 Н іхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця.

Никой не Ми го отнема, но Аз от Себе Си го давам. Имам право да го дам, и имам право пак да го взема. Тая заповед получих от Отца Си.

19 З -за цих слів між юдеями знову незгода знялася.

Поради тия думи пак възникна раздор между юдеите.

20 І багато-хто з них говорили: Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви Його?

Мнозина от тях казваха: Бяс има, и луд е; защо Го слушате?

21 І нші казали: Ці слова не того, хто демона має. Хіба демон може очі сліпим відкривати?...

Други казваха: Тия думи не са на човек хванат от бяс. Може ли бяс да отваря очи на слепи?

22 Б уло тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима.

И настъпи в Ерусалим празникът на освещението <на храма>. Беше зима;

23 А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґанку.

и ходеше Исус в Соломоновия трем на храма.

24 Ю деї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то відкрито скажи нам!

Между това юдеите Го заобиколиха и Му казаха: До кога ще ни държиш в съмнение? Ако си Ти Христос, кажи ни ясно.

25 В ідповів їм Ісус: Я вам був сказав, та не вірите ви. Ті діла, що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене.

Исус им отговори: Казах ви, и не вярвате. Делата, които върша в името на Отца Си, те свидетелствуват за Мене.

26 Т а не вірите ви, не з Моїх бо овець ви.

Но вие не вярвате, защото не сте от Моите овце.

27 М ого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть.

Моите овце слушат гласа Ми, и Аз ги познавам, и те Ме следват.

28 І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки.

И Аз им давам вечен живот; и те никога няма да загинат, и никой няма да ги грабне от ръката Ми.

29 М ій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки.

Отец Ми, Който Ми <ги> даде, е по-голям от всички; и никой не може да <ги> грабне от ръката на Отца.

30 Я й Отець Ми одне!

Аз и Отец едно сме.

31 З нов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його.

Юдеите пак взеха камъни за да Го убият.

32 В ідповів їм Ісус: Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати?

Исус им отговори: Много добри дела ви показах от Отца; за кое от тия дела <искате да> Ме убиете с камъни?

33 Ю деї Йому відказали: Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш...

Юдеите Му отговориха: Не за добро дело <искаме да> Те убием с камъни, а за богохулство, и защото Ти, бидейки човек, правиш Себе Си Бог.

34 В ідповів їм Ісус: Хіба не написано в вашім Законі: Я сказав: ви боги?

Исус им отговори: Не е ли писано във вашия закон: "Аз рекох, богове сте вие"?

35 К оли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було, а Писання не може порушене бути,

Ако са наречени богове ония, към които дойде Божието слово, (и написаното не може да се наруши),

36 т о Тому, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: Зневажаєш Ти Бога, через те, що сказав Я: Я Син Божий?

то на Този, Когото Бог освети и прати на света, казвате ли, богохулствуваш, защото рекох, Аз съм Божий Син?

37 К оли Я не чиню діл Свого Отця, то не вірте Мені.

Ако не върша делата на Отца Си, недейте Ми вярва;

38 А коли Я чиню, то хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я ув Отці!

но ако ги върша, то, макар да не вярвате на Мене, вярвайте на делата, за да познаете и разберете, че Отец е в Мене, и Аз в Отца.

39 Т оді знову шукали вони, щоб схопити Його, але вийшов із рук їхніх Він.

Пак искаха да Го хванат; но Той избяга от ръката им.

40 І Він знову на той бік Йордану пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебував.

И отиде отвъд Иордан, на мястото, гдето Иоан по-преди кръщаваше и остана там.

41 І багато до Нього приходили та говорили, що хоч жадного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було.

И мнозина дойдоха при Него; и казаха: Иоан не извърши никое знамение; но всичко, що каза Иоан за Този беше истинно.

42 І багато-хто ввірували в Нього там.

И там мнозина повярваха в Него.