1 З а третього року царювання Йоякима, Юдиного царя, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, до Єрусалиму, та й обліг його.

В третата година от царуването на Юдовия цар Иоаким дойде вавилонският цар Навуходоносор в Ерусалим и го обсади.

2 І дав Господь в його руку Йоякима, Юдиного царя, та частину посуду Божого дому, і він вірправив їх до краю вавилонського, до дому свого бога, а посуд відправив до скарбничного дому свого бога.

И Господ предаде в ръката му Юдовия цар Иоакима и част от съдовете на Божия дом; и той ги занесе в земята Сенаар, в капището на своя бог, и съдовете внесе в съкровищницата на своя бог.

3 І сказав цар до Ашпеназа, начальника його евнухів, щоб привести з Ізраїлевих синів, і з царського, і з шляхетського роду,

И царят заповяда на началника на скопците си Асфеназ да доведе някои от израилтяните, <сиреч>, от царския род и от благородните,

4 ю наків, що нема в них жодної вади, і вони вродливого вигляду та розумні в усякій мудрості, і здібні до знання, і розуміють науку, і щоб у них була моторність служити в царському палаці, і щоб навчати їх книг та мови халдеїв.

юноши без никакъв недостатък, красиви на глед, които проумяваха всякаква мъдрост, вещи във <всякакво> знание, такива, които владееха науките и бяха достойни да стоят в царския палат, та да ги учи учението и езика на халдейците.

5 І призначив їм цар щоденну поживу, з царської їжі та з вина, що сам його пив, а на їхнє виховання три роки, а по закінченні їх стануть вони перед царським обличчям.

И царят им определи за всеки ден дял от царските изрядни ястия и от виното, което той пиеше, с които да ги хранят три години, за да стоят пред царя след изтичането на <това време>.

6 І були серед них з Юдиних синів Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія.

А между тях бяха, от юдейците, Даниил, Анания, Мисаил и Азария,

7 А начальник евнухів дав їм інші імена, і дав Даниїлові ім'я Валтасар, а Ананії Шадрах, а Мисаїлові Мешах, а Азарії Авед-Неґо.

които началникът на скопците преименува, като нарече Даниила Валтасасар, и Анания Седрах, Мисаила Мисах и Азария, Авденаго.

8 І поклав Даниїл собі на серце, що він не оскверниться їжею царя та питвом, що той сам його пив, і просив від начальника евнухів, щоб не осквернитися.

Но Даниил реши в сърцето си да не се оскверни от изрядните ястия на царя, нито от виното, което той пиеше; затова помоли началника на скопците да се не оскверни.

9 І дав Бог Даниїлові ласку та милість перед начальником евнухів.

А Бог направи щото Даниил да придобие благоволение и милост пред началника на скопците.

10 І сказав начальник евнухів до Даниїла: Боюсь я свого пана царя, бо він визначив вашу їжу та ваше питво. Бо коли б він побачив ваше обличчя худішим, ніж у тих юнаків, що вашого віку, то ви зробите мою голову винуватою перед царем.

И началникът на скопците рече на Даниила: Аз се боя от господаря си царя, който определи ястието ви и питието ви, да не би да види, че лицата ви са по-малко поправени от <лицата> на юношите вашите връстници, и така да турите главата ми в опасност пред царя.

11 І сказав Даниїл до старшого, якого начальник евнухів призначив над Даниїлом, Ананією, Мисаїлом та Азарією:

Тогава Даниил рече на надзирателя, когото началникът на скопците беше поставил над Даниила, Анания, Мисаила и Азария:

12 В ипробуй но своїх рабів десять день, і нехай дають нам із ярини, і ми будемо їсти, та воду і будемо пити.

Опитай, моля, слугите си десет дни, <през което време> да ни се даде зеленчук да ядем и вода да пием;

13 І нехай з'являться перед тобою наші обличчя та обличчя тих юнаків, що їдять царську їжу, і згідно з тим, що побачиш, зроби зо своїми рабами.

после нека се прегледат пред тебе нашите лица и лицата на юношите, които ядат от изрядните ястия на царя; и според каквото видиш постъпи със слугите си.

14 І той послухався їх у цьому, і випробовував їх десять день.

И той ги послуша в това нещо, и ги опита десет дни.

15 А по десяти днях їхній вигляд виявився кращим, і вони були здоровіші на тілі, аніж усі ті юнаки, що їли царську їжу.

И на края на десетте дни техните лица изглеждаха по-красиви и по-пълни отколкото <лицата> <на> всичките юноши, които ядяха от изрядните ястия на царя.

16 І цей старший відносив їхню їжу та вино їхнього пиття, а давав їм ярину.

И тъй, надзирателят отнемаше от тях изрядното ястие и виното, което трябваше да пият, и им даваше зеленчук.

17 А ці четверо юнаків, дав їм Бог пізнання та розуміння в кожній книжці та мудрості, а Даниїл розумівся на всякому видінні та снах.

А на тия четири юноша Бог даде знание и разум във всяко учение и мъдрост; и Даниил можеше да проумява всички видения и сънувания.

18 А на кінець тих днів, коли цар сказав привести їх, то начальник евнухів привів їх перед обличчя Навуходоносорове.

И на края на дните, когато царят бе заповядал да ги въведат, началникът на скопците ги въведе пред Навуходоносора.

19 І цар розмовляв з ними, і зо всіх них жоден не був знайдений таким, як Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія. І вони ставали перед царським обличчям.

И като разговаря с тях царят, между всички тях не се намери подобен на Даниила, Анания, Мисаила и Азария; затова те стояха пред царя.

20 А всяку справу мудрости та розуму, що шукав від них цар, то він знайшов їх удесятеро мудрішими від усіх чарівників та заклиначів, що були в усьому його царстві.

И във всяко дело, <което изискваше> мъдрост и проумяване, за което царят ги попита, намери ги десет пъти по-добри от всичките врачове и вражари, които бяха в цялото му царство.

21 І був Даниїл там аж до першого року царя Кіра.

И Даниил остана до първата година на цар Кира.