1 Д ля дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (49-2) Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,

(По слав. 48). За първия певец, псалом на Кореевите синове. Слушайте това, всички племена; Внимавайте, всички жители на вселената,

2 ( 49-3) і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,

И низкопоставени и високопоставени, Богати и сиромаси заедно.

3 ( 49-4) мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність,

Устата ми ще говорят мъдрост, И размишлението на сърцето ми ще бъде за разумни <неща>;

4 ( 49-5) нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою!

Ще наведа към притча ухото си, Ще изложа на арфа гатанката си.

5 ( 49-6) Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,

Защо да се боя във време на бедствие, Когато ме обкръжи беззаконието до петите?

6 ( 49-7) які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?

От ония, които уповават на имота си, И се хвалят с голямото си богатство,

7 ( 49-8) Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,

Ни един <от тях> не може никак да изкупи брата си, Нито да даде Богу откуп за него.

8 ( 49-9) бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,

(Защото <толкова> скъп е откупът на душата им, Щото <всеки> трябва да се оставя от това за винаги),

9 ( 49-10) щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!

Та да живее вечно И да не види изтление.

10 ( 49-11) Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє...

Защото гледа, че мъдрите умират, И еднакво <с тях> погиват безумният и несмисленият, И оставят богатството си на други.

11 ( 49-12) Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,

Тайната им мисъл е, <че> домовете им <ще траят> вечно, <И> жилищата им из род в род; Наричат земите си със своите си имена.

12 ( 49-13) та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!

Но човекът не пребъдва в чест; Прилича на животните, които загиват.

13 ( 49-14) Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.

Това е пътят на безумните; Но пак <идещите> подир тях човеци одобряват думите им. (Села).

14 ( 49-15) Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...

Назначават се като овце за преизподнята; Смъртта ще им бъде овчар; И праведните ще ги обладаят призори; И красотата им ще овехтее, Като остава преизподнята жилище на всеки един от тях.

15 ( 49-16) Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.

Но Бог ще изкупи душата ми от силата на преизподнята. Защото ще ме приеме. (Села)

16 ( 49-17) Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,

Не бой се, когато забогатее човек, Когато се умножи славата на дома му;

17 ( 49-18) бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!

Защото, когато умре няма да вземе със себе си нищо, Нито ще мине славата му на <друг> подир него,

18 ( 49-19) Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,

Ако и да е облажавал душата си приживе, И <човеците> да те хвалят, когато правиш добро на себе си,

19 ( 49-20) вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!

Пак ще отиде при рода на бащите си. Които никога няма да видят виделина.

20 ( 49-21) Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!

Човек, който е на почит, а не разбира, Прилича на животните, които загиват.