1 Д ля дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (49-2) Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,

Oíd esto, pueblos todos; escuchad, habitadores todos del mundo:

2 ( 49-3) і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,

Así los hijos de los hombres como los hijos de los varones; el rico y el pobre juntamente.

3 ( 49-4) мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність,

Mi boca hablará sabiduría; y el pensamiento de mi corazón inteligencia.

4 ( 49-5) нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою!

Acomodaré a ejemplos mi oído; declararé con el arpa mi enigma.

5 ( 49-6) Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,

¿Por qué he de temer en los días de adversidad, cuando la iniquidad de mis calcañares me cercará?

6 ( 49-7) які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?

¶ Los que confían en sus haciendas, y en la muchedumbre de sus riquezas se jactan,

7 ( 49-8) Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,

ninguno de ellos podrá en manera alguna rescatar al hermano, ni dar a Dios propiciación por él.

8 ( 49-9) бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,

(Porque la redención de su vida es de gran precio, y no lo pueden hacer)

9 ( 49-10) щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!

que viva adelante para siempre, y nunca vea la sepultura.

10 ( 49-11) Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє...

Pues se ve que mueren todos los sabios; el loco y el ignorante perecen, y dejan a otros sus riquezas.

11 ( 49-12) Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,

En su interior piensan que sus casas son eternas, y sus habitaciones para generación y generación; llamaron sus tierras de sus nombres.

12 ( 49-13) та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!

Mas el hombre no permanecerá en honra; es semejante a las bestias que son cortadas.

13 ( 49-14) Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.

Este es su camino, su locura; y sus descendientes corren por el dicho de ellos. (Selah.)

14 ( 49-15) Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...

Como ovejas son puestos en el Seol; la muerte los pastorea; y los rectos se enseñorearán de ellos por la mañana; y se consumirá su bien parecer en la sepultura desde su morada.

15 ( 49-16) Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.

¶ Ciertamente Dios rescatará mi vida de la mano del Seol, cuando me tomará. (Selah.)

16 ( 49-17) Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,

No temas cuando se enriquece alguno, cuando aumenta la gloria de su casa;

17 ( 49-18) бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!

porque en su muerte no llevará nada, ni descenderá tras él su gloria.

18 ( 49-19) Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,

Porque mientras viviere, será su vida bendita; y tú serás loado cuando fueres próspero.

19 ( 49-20) вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!

Entrará a la generación de sus padres; no verán luz para siempre.

20 ( 49-21) Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!

El hombre en honra que no entiende, semejante es a las bestias que son cortadas.