1 І сус же за шість день до Пасхи прибув до Віфанії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.

¶ Jesús, pues, seis días antes de la Pascua, vino a Betania, donde Lázaro había sido muerto, al cual Jesús había resucitado de los muertos.

2 І для Нього вечерю там справили, а Марта прислуговувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли.

Y le hicieron allí una cena y Marta servía, y Lázaro era uno de los que estaban sentados a la mesa juntamente con él.

3 А Марія взяла літру мира, з найдорожчого нарду пахучого, і намастила Ісусові ноги, і волоссям своїм Йому ноги обтерла... І пахощі мира наповнили дім!

Entonces María tomó una libra de ungüento de nardo líquido, de mucho precio, y ungió los pies de Jesús, y limpió sus pies con sus cabellos; y la casa se llenó del olor del ungüento.

4 І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його видати:

Y dijo uno de sus discípulos, Judas Iscariote, hijo de Simón, el que le había de entregar:

5 Ч ому мира оцього за триста динарів не продано, та й не роздано вбогим?

¿Por qué no se ha vendido este ungüento por trescientos denarios, y se dio a los pobres?

6 А це він сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші, і крав те, що вкидали.

Mas dijo esto, no por el cuidado que él tenía de los pobres, sino porque era ladrón, y tenía la bolsa, y sustraía de lo que se echaba en ella.

7 І промовив Ісус: Позостав її ти, це вона на день похорону заховала Мені...

Entonces Jesús dijo: Déjala; para el día de mi sepultura ha guardado esto;

8 Б о вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!

porque a los pobres siempre los tenéis con vosotros, mas a mí no siempre me tendréis.

9 А натовп великий юдеїв довідався, що Він там, та й поприходили не з-за Ісуса Самого, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.

Entonces muchos del pueblo de los judíos supieron que él estaba allí; y vinieron no solamente por causa de Jesús, sino también por ver a Lázaro, al cual había resucitado de los muertos.

10 А первосвященики змовилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти,

Consultaron asimismo los príncipes de los sacerdotes, sobre matar también a Lázaro;

11 б о багато з юдеїв з-за нього відходили, та в Ісуса ввірували.

porque muchos de los judíos iban y creían en Jesús por causa de él.

12 А другого дня, коли безліч народу, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус,

¶ El siguiente día, la multitud que había venido al día de la Fiesta, cuando oyeron que Jesús venía a Jerusalén,

13 т о взяли вони пальмове віття, і вийшли назустріч Йому та й кричали: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Цар Ізраїлів!

tomaron ramos de palmas, y salieron a recibirle, y clamaban: ¡Hosanna, Bendito el que viene en el Nombre del Señor, el Rey de Israel!

14 І сус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано:

Y halló Jesús un asnillo, y se sentó sobre él, como está escrito:

15 Н е бійся, дочко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи на ослі молодому!

No temas, oh hija de Sión: he aquí tu Rey viene, sentado sobre un pollino de asna.

16 А учні Його спочатку того не зрозуміли були, але, як прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє вчинили Йому.

Mas estas cosas no las entendieron sus discípulos primero; pero cuando Jesús fue glorificado, entonces se acordaron de que estas cosas estaban escritas de él, y que le hicieron estas cosas.

17 Т оді свідчив народ, який був із Ним, що Він викликав Лазаря з гробу, і воскресив його з мертвих.

Y la multitud que estaba con él, daba testimonio de cuando llamó a Lázaro del sepulcro, y le resucitó de los muertos.

18 Ч ерез це й зустрів натовп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо.

Por lo cual también había venido la multitud a recibirle, porque habían oído que él había hecho esta señal;

19 Ф арисеї тоді між собою казали: Ви бачите, що нічого не вдієте: ось пішов увесь світ услід за Ним!

mas los fariseos dijeron entre sí: ¿Veis que nada aprovecháis? He aquí, que todo el mundo se va tras de él.

20 А між тими, що в свято прийшли поклонитись, були й деякі геллени.

¶ Y había unos griegos de los que habían subido a adorar en la Fiesta.

21 І вони підійшли до Пилипа, що з Віфсаїди Галілейської, і просили його та казали: Ми хочемо, пане, побачити Ісуса.

Estos pues, se llegaron a Felipe, que era de Betsaida de Galilea, y le rogaron, diciendo: Señor, querríamos ver a Jesús.

22 І де Пилип та Андрієві каже; іде Андрій і Пилип та Ісусові розповідають.

Vino Felipe, y lo dijo a Andrés; entonces Andrés y Felipe, lo dicen a Jesús.

23 І сус же їм відповідає, говорячи: Надійшла година, щоб Син Людський прославивсь.

Entonces Jesús les respondió, diciendo: La hora viene en que el Hijo del hombre ha de ser clarificado.

24 П оправді, поправді кажу вам: коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясний принесе.

De cierto, de cierto os digo, que si el grano que cae en la tierra, no muriere, él solo queda; mas si muriere, mucho fruto lleva.

25 Х то кохає душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою на цім світі, збереже її в вічне життя.

El que ama su vida, la perderá; y el que aborrece su vida en este mundo, para vida eterna la guardará.

26 Я к хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як хто служить Мені, того пошанує Отець.

El que me sirve, sígame; y donde yo estuviere, allí también estará mi servidor. Al que me sirviere, mi Padre le honrará.

27 З атривожена зараз душа Моя. І що Я повім? Заступи Мене, Отче, від цієї години! Та на те Я й прийшов на годину оцю...

¶ Ahora está turbada mi alma; ¿y qué diré? Padre, sálvame de esta hora; mas por esto he venido en esta hora.

28 П рослав, Отче, Ім'я Своє! Залунав тоді голос із неба: І прославив, і знову прославлю!

Padre, clarifica tu Nombre. Entonces vino una voz del cielo: Y lo he clarificado, y lo clarificaré otra vez.

29 А народ, що стояв і почув, говорив: Загреміло! Інші казали: Це Ангол Йому говорив!

Y el pueblo que estaba presente, y la había oído, decía que había sido trueno. Otros decían: un ángel le ha hablado.

30 І сус відповів і сказав: Не для Мене цей голос лунав, а для вас.

Respondió Jesús, y dijo: No ha venido esta voz por mi causa, sino por causa de vosotros.

31 Т епер суд цьому світові. Князь світу цього буде вигнаний звідси тепер.

Ahora es el juicio de este mundo; ahora el príncipe de este mundo será echado fuera.

32 І , як буду піднесений з землі, то до Себе Я всіх притягну.

Y yo, si fuere levantado de la tierra, a todos traeré a mí mismo.

33 А Він це говорив, щоб зазначити, якою то смертю Він має померти.

Y esto decía señalando de qué muerte había de morir.

34 А народ відповів Йому: Ми чули з Закону, що Христос перебуває повік, то чого ж Ти говориш, що Людському Сину потрібно піднесеному бути? Хто такий Цей Син Людський?

Le respondió el pueblo: Nosotros hemos oído de la ley, que el Cristo permanece para siempre, ¿cómo pues dices tú: Conviene que el Hijo del hombre sea levantado? ¿Quién es este Hijo del hombre?

35 І сказав їм Ісус: Короткий ще час світло з вами. Ходіть, поки маєте світло, щоб вас темрява не обгорнула. А хто в темряві ходить, не знає, куди він іде...

Entonces Jesús les dice: Aún por un poco estará la Luz entre vosotros; andad entre tanto que tenéis luz, para que no os tomen las tinieblas; porque el que anda en tinieblas, no sabe dónde va.

36 А ж доки ви маєте світло, то віруйте в світло, щоб синами світла ви стали. Промовивши це, Ісус відійшов, і сховався від них.

Entre tanto que tenéis la Luz, creed en la Luz, para que seáis hijos de la Luz. Estas cosas habló Jesús, y se fue, y se escondió de ellos.

37 І хоч Він стільки чуд перед ними вчинив був, та в Нього вони не ввірували,

¶ Pero aun habiendo hecho delante de ellos tantas señales, no creían en él.

38 щ об справдилось слово пророка Ісаї, який провіщав: Хто повірив тому, що ми, Господи, чули, а Господнє рамено кому об'явилось?

Para que se cumpliera la palabra que dijo el profeta Isaías: ¿Señor, quién creerá a nuestro dicho? ¿Y el brazo del Señor, a quién es revelado?

39 Т ому не могли вони вірити, що знову Ісая прорік:

Por esto no podían creer, porque otra vez dijo Isaías:

40 З асліпив їхні очі, і скам'янив їхнє серце, щоб очима не бачили, ані серцем щоб не зрозуміли, і не навернулись, щоб Я їх уздоровив!

Cegó los ojos de ellos, y endureció su corazón; Para que no vean con los ojos, y entiendan de corazón, y se conviertan, y yo los sane.

41 Ц е Ісая сказав, коли бачив славу Його, і про Нього звіщав.

Estas cosas dijo Isaías cuando vio su gloria, y habló de él.

42 П роте багато-хто навіть із старших у Нього ввірували, та не признавались через фарисеїв, щоб не вигнано їх із синагоги.

¶ Con todo eso, aun de los príncipes, muchos creyeron en él; mas por causa de los fariseos no lo confesaban, para no ser echados de la sinagoga.

43 Б о любили вони славу людську більше, аніж славу Божу.

Porque amaban más la gloria de los hombres que la gloria de Dios.

44 А Ісус підняв голос, та й промовляв: Хто вірує в Мене, не в Мене він вірує, але в Того, Хто послав Мене.

¶ Mas Jesús clamó y dijo: El que cree en mí, no cree en mí, sino en el que me envió;

45 А хто бачить Мене, той бачить Того, хто послав Мене.

y el que me ve, ve al que me envió.

46 Я , Світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, у темряві не зоставався.

Yo, la Luz, he venido al mundo, para que todo aquel que cree en mí no permanezca en tinieblas.

47 К оли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ.

Y el que oyere mis palabras, y no creyere, yo no le juzgo; porque no he venido a juzgar al mundo, sino a salvar al mundo.

48 Х то цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!

El que me desecha, y no recibe mis palabras, tiene quien le juzgue; la palabra que he hablado, ella le juzgará en el día postrero.

49 Б о від Себе Я не говорив, а Отець, що послав Мене, то Він Мені заповідь дав, що Я маю казати та що говорити.

Porque yo no he hablado de mí mismo; mas el Padre que me envió, él me dio mandamiento de lo que he de decir, y de lo que he de hablar.

50 І відаю Я, що Його ота заповідь то вічне життя. Тож що Я говорю, то так говорю, як Отець Мені розповідав.

Y sé que su mandamiento es vida eterna; así que, lo que yo hablo, como el Padre me lo ha dicho, así hablo.