1 Ж иття моє стало бридке для моєї душі... Нехай нарікання своє я на себе пущу, нехай говорю я в гіркоті своєї душі!

Mi alma es cortada en mi vida; por tanto soltaré mi queja sobre mí, y hablaré con amargura de mi alma.

2 С кажу Богові я: Не осуджуй мене! Повідом же мене, чого став Ти зо мною на прю?

Diré a Dios: No me condenes; hazme entender por qué pleiteas conmigo.

3 Ч и це добре Тобі, що Ти гнобиш мене, що погорджуєш творивом рук Своїх, а раду безбожних освітлюєш?

¿Te parece bien que oprimas, y que deseches la obra de tus manos, y que resplandezcas sobre el consejo de los impíos?

4 Х іба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить людина людину?

¿Tienes tú ojos de carne? ¿Ves tú como ve el hombre?

5 Х іба Твої дні як дні людські, чи літа Твої як дні мужа,

¿Son tus días como los días del hombre, o tus años como los tiempos humanos,

6 щ о шукаєш провини моєї й вивідуєш гріх мій,

para que inquieras mi iniquidad, y busques mi pecado,

7 х оч відаєш Ти, що я не беззаконник, та нема, хто б мене врятував від Твоєї руки?

sobre saber tú que no soy impío, y que no hay quien de tu mano me libre?

8 Т вої руки створили мене і вчинили мене, потім Ти обернувся і губиш мене...

Tus manos me formaron y me compusieron todo en contorno, ¿y así me deshaces?

9 П ам'ятай, що мов глину мене обробив Ти, і в порох мене обертаєш.

Acuérdate ahora que como a lodo me diste forma; ¿y en polvo me has de volver?

10 Ч и не ллєш мене, мов молоко, і не згустив Ти мене, мов на сир?

¿No me fundiste como leche, y como un queso me cuajaste?

11 Т и шкірою й тілом мене зодягаєш, і сплів Ти мене із костей та із жил.

Me vestiste de piel y carne, y me cubriste de huesos y nervios.

12 Ж иття й милість подав Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.

Vida y misericordia me concediste, y tu visitación guardó mi espíritu.

13 А оце заховав Ти у серці Своєму, я знаю, що є воно в Тебе:

Y estas cosas tienes guardadas en tu corazón; yo sé que esto está cerca de ti.

14 я кщо я грішу, Ти мене стережеш, та з провини моєї мене не очищуєш...

Si pequé, ¿me acecharás, y no me limpiarás de mi iniquidad?

15 Я кщо я провинюся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підняти свою голову, ситий стидом та напоєний горем своїм!...

Si fuere malo, ¡ay de mí! Y si fuere justo, no levantaré mi cabeza, estando hastiado de deshonra, y de verme afligido.

16 А коли піднесеться вона, то Ти ловиш мене, як той лев, і знову предивно зо мною поводишся:

Y vas creciendo, cazándome como león; tornando y haciendo en mí maravillas.

17 п оновлюєш свідків Своїх проти мене, помножуєш гнів Свій на мене, військо за військом на мене Ти шлеш...

Renovando tus plagas contra mí, y aumentando conmigo tu furor, haciendo subir sobre mí ejércitos.

18 І нащо з утроби Ти вивів мене? Я був би помер, і жоднісіньке око мене не побачило б,

¿Por qué me sacaste del vientre? Habría yo muerto, y no me vieran ojos.

19 я к нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гробу...

Fuera, como si nunca hubiera sido, llevado desde el vientre a la sepultura.

20 О тож, дні мої нечисленні, перестань же, й від мене вступись, і нехай не турбуюся я бодай трохи,

¿No son mis días poca cosa? Cesa pues, y déjame, para que me esfuerce un poco.

21 п оки я не піду й не вернуся! до краю темноти та смертної тіні,

Antes que vaya para no volver, a la tierra de tinieblas y de sombra de muerte;

22 д о темного краю, як морок, до тьмяного краю, в якому порядків нема, і де світло, як темрява...

tierra de oscuridad, y tenebrosa sombra de muerte, donde no hay orden, y que resplandece como la misma oscuridad.