1 І , ввійшовши Ісус, переходив через Єрихон.

¶ Y habiendo entrado Jesús, iba pasando por Jericó;

2 І ось чоловік, що звався Закхей, він був старший над митниками, і був багатий,

y he aquí un varón llamado Zaqueo, el cual era el principal de los publicanos, y era rico;

3 б ажав бачити Ісуса, хто Він, але з-за народу не міг, бо малий був на зріст.

Y procuraba ver quién era Jesús; mas no podía a causa de la multitud, porque era pequeño de estatura.

4 І , забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити.

Y corriendo delante, se subió a un árbol sicómoro para verle; porque había de pasar por allí.

5 А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: Закхею, зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!

Y como vino a aquel lugar Jesús, mirando, le vio, y le dijo: Zaqueo, date prisa, desciende, porque hoy es necesario que pose en tu casa.

6 І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю.

Entonces él descendió aprisa, y le recibió gozoso.

7 А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: Він до грішного мужа в гостину зайшов!

Y viendo esto, todos murmuraban, diciendo que había entrado a posar con un hombre pecador.

8 С тав же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо.

Entonces Zaqueo, puesto en pie, dijo al Señor: He aquí, Señor, la mitad de mis bienes doy a los pobres; y si en algo he defraudado a alguno, se lo devuelvo cuadruplicado.

9 І сус же промовив до нього: Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів.

Y el Señor le dijo: Porque hoy ha sido hecha salud a esta casa; por cuanto él también es hijo de Abraham.

10 С ин бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!

Porque el Hijo del hombre vino a buscar y a salvar lo que se había perdido.

11 К оли ж вони слухали це, розповів Він іще одну притчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об'явиться Боже Царство тепер.

¶ Y oyendo ellos estas cosas, prosiguió Jesús y dijo una parábola, por cuanto estaba cerca de Jerusalén, y porque pensaban que luego había de ser manifestado el Reino de Dios.

12 О тож Він сказав: Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.

Dijo pues: Un hombre noble se fue a una provincia lejos, para tomar para sí un reino, y volver.

13 І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: Торгуйте, аж поки вернуся.

Mas llamados diez siervos suyos, les dio diez minas, y les dijo: Negociad entre tanto que vengo.

14 Т а його громадяни його ненавиділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: Не хочемо, щоб він був над нами царем.

Pero sus ciudadanos le aborrecían, y enviaron tras de él una embajada, diciendo: No queremos que éste reine sobre nosotros.

15 І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув.

Y aconteció, que vuelto él, habiendo tomado el reino, mandó llamar a sí a aquellos siervos a los cuales había dado el dinero, para saber lo que había negociado cada uno.

16 І перший прийшов і сказав: Пане, міна твоя принесла десять мін.

Y vino el primero, diciendo: Señor, tu mina ha ganado diez minas.

17 І відказав він йому: Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, володій десятьма містами.

Y él le dice: Está bien, buen siervo; pues que en lo poco has sido fiel, tendrás potestad sobre diez ciudades.

18 І другий прийшов і сказав: Пане, твоя міна п'ять мін принесла.

Y vino el segundo, diciendo: Señor, tu mina ha hecho cinco minas.

19 В ін же сказав і тому: Будь і ти над п'ятьма містами.

Y también a éste dijo: Tú también sé sobre cinco ciudades.

20 І ще інший прийшов і сказав: Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.

Y vino otro, diciendo: Señor, he aquí tu mina, la cual he tenido guardada en un pañuelo;

21 Я бо боявся тебе, ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.

porque tuve miedo de ti, que eres hombre recio; tomas lo que no pusiste, y siegas lo que no sembraste.

22 І відказав той йому: Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.

Entonces él le dijo: Mal siervo, de tu boca te juzgo. Sabías que yo era hombre recio, que quito lo que no puse, y que siego lo que no sembré;

23 Ч ому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?

¿por qué, no diste mi dinero al banco, y yo viniendo lo recibiera con el logro?

24 І сказав він присутнім: Візьміть міну від нього, та дайте тому, хто десять мін має.

Y dijo a los que estaban presentes: Quitadle la mina, y dadla al que tiene las diez minas.

25 І відказали йому: Пане, він десять мін має.

Y ellos le dijeron: Señor, tiene diez minas.

26 Г оворю бо я вам: Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що він має.

Pues yo os digo que a cualquiera que tuviere, le será dado; mas al que no tuviere, aun lo que tiene le será quitado.

27 А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, і на очах моїх їх повбивайте.

Y también a aquellos mis enemigos que no querían que yo reinara sobre ellos, traedlos acá, y degolladlos delante de mí.

28 А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.

¶ Y dicho esto, iba delante subiendo a Jerusalén.

29 І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,

Y aconteció, que llegando cerca de Betfagé, y de Betania, al monte que se llama de las Olivas, envió dos de sus discípulos,

30 н аказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

diciendo: Id a la aldea de enfrente; en la cual cuando entrareis, hallaréis un pollino atado, en el que ningún hombre se ha sentado jamás; desatadlo, y traedlo.

31 К оли ж вас хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його.

Y si alguien os preguntare, ¿por qué lo desatáis? Le responderéis así: Porque el Señor lo necesita.

32 П осланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.

Y fueron los que habían sido enviados, y hallaron como les dijo.

33 А коли осля стали відв'язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв'язуєте?

Y desatando ellos el pollino, sus dueños les dijeron: ¿Por qué desatáis el pollino?

34 В они ж відказали: Господь потребує його.

Y ellos dijeron: Porque el Señor lo necesita.

35 І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.

Y lo trajeron a Jesús; y habiendo echado sus vestidos sobre el pollino, subieron a Jesús encima.

36 К оли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.

Y yendo él, tendían sus vestidos por el camino.

37 А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,

Y cuando llegaron ya cerca de la bajada del monte de las Olivas, toda la multitud de los discípulos, gozándose, comenzaron a alabar a Dios a gran voz por todas las maravillas que habían visto,

38 к ажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах, і слава на висоті!

diciendo: ¡Bendito el Rey que viene en el nombre del Señor; paz en el cielo, y gloria en lo altísimo!

39 А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учителю, заборони Своїм учням!

Entonces algunos de los fariseos de la multitud, le dijeron: Maestro, reprende a tus discípulos.

40 А Він їм промовив у відповідь: Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!

Y él respondiendo, les dijo: Os digo que si éstos callaran, las piedras clamarían.

41 І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,

¶ Y como llegó cerca viendo la ciudad, lloró sobre ella,

42 і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.

diciendo: ¡Oh si también tú conocieras, a lo menos en este tu día, lo que toca a tu paz! Mas ahora está encubierto a tus ojos.

43 Б о прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.

Porque vendrán días sobre ti, que tus enemigos te cercarán con baluarte, y te pondrán cerco, y de todas partes te pondrán en estrecho,

44 І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх...

y te derribarán a tierra, y a tus hijos dentro de ti; y no dejarán sobre ti piedra sobre piedra; por cuanto no conociste el tiempo de tu visitación.

45 А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавців,

Y entrando en el Templo, comenzó a echar fuera a todos los que vendían y compraban en él.

46 д о них кажучи: Написано: Дім Мій дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбійників.

Diciéndoles: Escrito está: Mi Casa, Casa de oración es; mas vosotros la habéis hecho cueva de ladrones.

47 І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважніші з народу шукали, щоб Його погубити,

Y enseñaba cada día en el Templo; mas los príncipes de los sacerdotes, y los escribas, y los principales del pueblo procuraban matarle.

48 а ле не знаходили, що вчинити Йому, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його.

Y no hallaban qué hacerle, porque todo el pueblo estaba suspenso oyéndole.