1 І була вся земля одна мова та слова одні.

¶ Era entonces toda la tierra una lengua y unas mismas palabras.

2 І сталось, як рушали зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там.

Y aconteció que, cuando partieron de oriente, hallaron una vega en la tierra de Sinar, y se asentaron allí.

3 І сказали вони один одному: Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо! І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно.

Y dijeron los unos a los otros: Dad acá, hagamos ladrillo y cozámoslo con fuego. Y les fue el ladrillo en lugar de piedra, y el betún en lugar de mezcla.

4 І сказали вони: Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі.

Y dijeron: Dad acá, edifiquémonos ciudad, y torre, que tenga la cabeza en el cielo; y hagámonos nombre, por ventura nos esparciremos sobre la faz de toda la tierra.

5 І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.

¶ Y descendió el SEÑOR para ver la ciudad y la torre, que edificaban los hijos del hombre.

6 І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.

Y dijo el SEÑOR: He aquí el pueblo es uno, y todos éstos tienen un lenguaje; y ahora comienzan a hacer, y ahora no dejarán de efectuar todo lo que han pensando hacer.

7 Т ож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного.

Ahora pues, descendamos, y mezclemos allí sus lenguas, que ninguno entienda la lengua de su compañero.

8 І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто.

Así los esparció el SEÑOR de allí sobre la faz de toda la tierra, y dejaron de edificar la ciudad.

9 І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.

Por esto fue llamado el nombre de ella Babel, porque allí mezcló el SEÑOR el lenguaje de toda la tierra, y de allí los esparció sobre la faz de toda la tierra.

10 О це нащадки Симові: Сим був віку ста літ, та й породив Арпахшада, два роки по потопі.

¶ Estas son las generaciones de Sem: Sem, de edad de cien años, engendró a Arfaxad, dos años después del diluvio.

11 І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п'ять сотень літ. І породив він синів і дочок.

Y vivió Sem, después que engendró a Arfaxad quinientos años, y engendró hijos e hijas.

12 А Арпахшад жив тридцять і п'ять літ, та й породив він Шелаха.

Y Arfaxad vivió treinta y cinco años, y engendró a Sala.

13 І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотири сотні літ та три роки. І породив він синів та дочок.

Y vivió Arfaxad, después que engendró a Sala, cuatrocientos tres años, y engendró hijos e hijas.

14 Ш елах же жив тридцять літ, та й породив він Евера.

Y vivió Sala treinta años, y engendró a Heber.

15 І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотири сотні літ і три роки. І породив він синів та дочок.

Y vivió Sala, después que engendró a Heber, cuatrocientos tres años, y engendró hijos e hijas.

16 Е вер же жив тридцять літ і чотири, та й породив він Пелеґа.

Y vivió Heber treinta y cuatro años, y engendró a Peleg.

17 І жив Евер по тому, як породив він Пелеґа, чотири сотні літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.

Y vivió Heber, después que engendró a Peleg, cuatrocientos treinta años, y engendró hijos e hijas.

18 П елеґ же жив тридцять літ, та й породив Реу.

Y vivió Peleg, treinta años, y engendró a Reu.

19 І жив Пелеґ по тому, як породив Реу, дві сотні літ і дев'ять літ. І породив він синів та дочок.

Y vivió Peleg, después que engendró a Reu, doscientos nueve años, y engendró hijos e hijas.

20 А Реу жив тридцять і два роки, та й породив Серуґа.

Y Reu vivió treinta y dos años, y engendró a Serug.

21 І жив Реу по тому, як породив Серуґа, дві сотні літ і сім літ. І породив він синів та дочок.

Y vivió Reu, después que engendró a Serug, doscientos siete años, y engendró hijos e hijas.

22 А Серуґ жив тридцять літ, та й породив Нахора.

Y vivió Serug treinta años, y engendró a Nacor.

23 І жив Серуґ по тому, як породив Нахора, дві сотні літ. І породив він синів та дочок.

Y vivió Serug, después que engendró a Nacor, doscientos años, y engendró hijos e hijas.

24 А Нахор жив двадцять літ і дев'ять, та й породив він Тераха.

Y vivió Nacor veintinueve años, y engendró a Taré.

25 І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.

Y vivió Nacor, después que engendró a Taré, ciento diecinueve años, y engendró hijos e hijas.

26 Т ерах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана.

Y vivió Taré setenta años, y engendró a Abram, y a Nacor, y a Harán.

27 А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана. А Гаран породив Лота.

¶ Estas son las generaciones de Taré: Taré engendró a Abram, y a Nacor, y a Harán; y Harán engendró a Lot.

28 Г аран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському.

Y murió Harán antes que su padre Taré en la tierra de su naturaleza, en Ur de los caldeos.

29 І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім'я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски.

Y tomaron Abram y Nacor para sí mujeres: el nombre de la mujer de Abram fue Sarai, y el nombre de la mujer de Nacor, Milca, hija de Harán, padre de Milca y de Isca.

30 А Сара неплідна була, не мала нащадка вона.

Y Sarai era estéril, y no tenía hijo.

31 І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Гаранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й вийшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського. І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.

Y tomó Taré a Abram su hijo, y a Lot hijo de Harán, hijo de su hijo, y a Sarai su nuera, mujer de Abram su hijo; y salió con ellos de Ur de los caldeos, para ir a la tierra de Canaán; y vinieron hasta Harán, y se asentaron allí.

32 І було днів Терахових дві сотні літ та п'ять літ. І Терах помер у Харані.

Y fueron los días de Taré doscientos cinco años; y murió Taré en Harán.