1 П еред святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх.
¶ Antes del día de la Fiesta de la Pascua, sabiendo Jesús que su hora había venido para que pasara de este mundo al Padre, como había amado a los suyos que estaban en el mundo, los amó hasta el fin.
2 П ід час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його,
Y la cena acabada, como el diablo ya se había metido en el corazón de Judas, hijo de Simón Iscariote, que le entregara,
3 т о Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
sabiendo Jesús que el Padre le había dado todas las cosas en las manos, y que había salido de Dios, y a Dios iba,
4 у стає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується.
se levantó de la cena, y se quitó su ropa, y tomando una toalla, se ciñó.
5 П отому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний.
Luego puso agua en una vasija, y comenzó a lavar los pies de los discípulos, y a limpiarlos con la toalla con que estaba ceñido.
6 І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені?
Entonces vino a Simón Pedro; y Pedro le dice: ¿Señor, tú me lavas los pies?
7 І сус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш.
Respondió Jesús, y le dijo: Lo que yo hago, tú no lo entiendes ahora; mas lo entenderás después.
8 Г оворить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною.
Le dice Pedro: No me lavarás los pies jamás. Le respondió Jesús: Si no te lavare, no tendrás parte conmigo.
9 Д о Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову!
Le dice Simón Pedro: Señor, no sólo mis pies, mas aun las manos y la cabeza.
10 І сус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі.
Le dice Jesús: El que está lavado, no necesita sino que se lave los pies, porque está todo limpio; y vosotros limpios sois, aunque no todos.
11 Б о Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі.
Porque sabía quién era el que lo entregaba; por eso dijo: No sois limpios todos.
12 К оли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам?
Así que, después que les hubo lavado los pies, y tomado su ropa, volviéndose a sentar a la mesa, les dijo: ¿Sabéis lo que os he hecho?
13 В и Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є.
Vosotros me llamáis, Maestro y Señor; y decís bien; porque lo soy.
14 А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати.
Pues si yo, el Señor y el Maestro, he lavado vuestros pies, vosotros también debéis lavar los pies los unos de los otros.
15 Б о то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
Porque ejemplo os he dado, para que como yo os he hecho, vosotros también hagáis.
16 П оправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його.
De cierto, de cierto os digo: El siervo no es mayor que su Señor, ni el apóstol es mayor que el que le envió.
17 К оли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!
Si sabéis estas cosas, bienaventurados seréis, si las hiciereis.
18 Н е про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту свою!
¶ No hablo de todos vosotros; yo sé los que he elegido; mas para que se cumpla la Escritura: El que come pan conmigo, levantó contra mí su calcañar.
19 У же тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.
Desde ahora os lo digo antes que se haga, para que cuando se hiciere, creáis que YO SOY.
20 П оправді, поправді кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!
De cierto, de cierto os digo: El que recibe al que yo enviare, a mí me recibe; y el que a mí me recibe, recibe al que me envió.
21 П ромовивши це, затривожився духом Ісус, і освідчив, говорячи: Поправді, поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене!...
Habiendo dicho Jesús esto, fue conmovido en el espíritu, y protestó, y dijo: De cierto, de cierto os digo, que uno de vosotros me ha de entregar.
22 І озиралися учні один на одного, непевними бувши, про кого Він каже.
Entonces los discípulos mirábanse los unos a los otros, dudando de quién decía.
23 П ри столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.
Y uno de sus discípulos, al cual Jesús amaba, estaba sentado en la mesa al lado de Jesús.
24 О т цьому кивнув Симон Петро та й шепнув: Запитай, хто б то був, що про нього Він каже?
A éste, pues, hizo señas Simón Pedro, para que preguntara quién era aquel de quien decía.
25 І , пригорнувшись до лоня Ісусового, той говорить до Нього: Хто це, Господи?
El, entonces, recostándose sobre el pecho de Jesús, le dice: Señor, ¿quién es?
26 І сус же відказує: Це той, кому, умочивши, подам Я куска. І, вмочивши куска, подав синові Симона, Юді Іскаріотському!...
Respondió Jesús: Aquel es, a quien yo diere el bocado mojado. Y mojando el bocado, lo dio a Judas Iscariote, hijo de Simón.
27 З а тим же куском тоді в нього ввійшов сатана. А Ісус йому каже: Що ти робиш роби швидше...
Y tras el bocado, Satanás entró en él. Entonces Jesús le dice: Lo que harás, hazlo más pronto.
28 А ле жаден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого сказав Він йому.
Mas ninguno de los que estaban a la mesa entendió a qué propósito le dijo esto.
29 А тому, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі думали, ніби каже до нього Ісус: Купи, що потрібно на свято для нас, або щоб убогим подав що.
Porque los unos pensaban, porque Judas tenía la bolsa, que Jesús le decía: Compra lo que necesitamos para la fiesta; o que diera algo a los pobres.
30 А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.
Cuando él pues hubo tomado el bocado, luego salió; y era ya noche.
31 Т оді, як він вийшов, промовляє Ісус: Тепер ось прославивсь Син Людський, і в Ньому прославився Бог.
¶ Entonces cuando él salió, dijo Jesús: Ahora es clarificado el Hijo del hombre, y Dios es clarificado en él.
32 К оли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог прославить у Собі, і зараз прославить Його!
Si Dios es clarificado en él, Dios también le clarificará en sí mismo, y luego le clarificará.
33 М ої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але як сказав Я юдеям: Куди Я йду, туди ви прибути не можете, те й вам говорю Я тепер.
Hijitos, aun un poco estoy con vosotros. Me buscaréis; mas, como dije a los judíos: Donde yo voy, vosotros no podéis venir; y ahora os lo digo.
34 Н ову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!
Un mandamiento nuevo os doy: Que os améis unos a otros; como os he amado, que también os améis los unos a los otros.
35 П о тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.
En esto conocerán todos que sois mis discípulos, si tuviereis amor los unos con los otros.
36 А Симон Петро Йому каже: Куди, Господи, ідеш Ти? Ісус відповів: Куди Я йду, туди ти тепер іти за Мною не можеш, але потім ти підеш за Мною.
¶ Le dice Simón Pedro: Señor, ¿a dónde vas? Le respondió Jesús: Donde yo voy, no me puedes ahora seguir; mas me seguirás después.
37 Г оворить до Нього Петро: Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не можу? За Тебе я душу свою покладу!
Le dice Pedro: Señor, ¿por qué no te puedo seguir ahora? Mi alma pondré por ti.
38 І сус відповідає: За Мене покладеш ти душу свою? Поправді, поправді кажу Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене...
Le respondió Jesús: ¿Tu alma pondrás por mí? De cierto, de cierto te digo: No cantará el gallo, sin que me hayas negado tres veces.