1 П еред святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх.

Antes de la fiesta de la Pascua, sabiendo Jesús que su hora había llegado para que pasara de este mundo al Padre, como había amado a los suyos que estaban en el mundo, los amó hasta el fin.

2 П ід час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його,

Y cuando cenaban, como el diablo ya había puesto en el corazón de Judas Iscariote hijo de Simón que lo entregara,

3 т о Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,

sabiendo Jesús que el Padre le había dado todas las cosas en las manos, y que había salido de Dios y a Dios iba,

4 у стає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується.

se levantó de la cena, se quitó su manto y, tomando una toalla, se la ciñó.

5 П отому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний.

Luego puso agua en una vasija y comenzó a lavar los pies de los discípulos y a secarlos con la toalla con que estaba ceñido.

6 І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені?

Cuando llegó a Simón Pedro, éste le dijo: —Señor, ¿tú me lavarás los pies?

7 І сус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш.

Respondió Jesús y le dijo: —Lo que yo hago, tú no lo comprendes ahora, pero lo entenderás después.

8 Г оворить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною.

Pedro le dijo: —No me lavarás los pies jamás. Jesús le respondió: —Si no te lavo, no tendrás parte conmigo.

9 Д о Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову!

Le dijo Simón Pedro: —Señor, no sólo mis pies, sino también las manos y la cabeza.

10 І сус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі.

Jesús le dijo: —El que está lavado no necesita sino lavarse los pies, pues está todo limpio; y vosotros limpios estáis, aunque no todos.

11 Б о Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі.

Él sabía quién lo iba a entregar; por eso dijo: «No estáis limpios todos.»

12 К оли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам?

Así que, después que les lavó los pies, tomó su manto, volvió a la mesa y les dijo: —¿Sabéis lo que os he hecho?

13 В и Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є.

Vosotros me llamáis Maestro y Señor, y decís bien, porque lo soy.

14 А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати.

Pues si yo, el Señor y el Maestro, he lavado vuestros pies, vosotros también debéis lavaros los pies los unos a los otros,

15 Б о то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.

porque ejemplo os he dado para que, como yo os he hecho, vosotros también hagáis.

16 П оправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його.

De cierto, de cierto os digo: El siervo no es mayor que su señor, ni el enviado es mayor que el que lo envió.

17 К оли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!

Si sabéis estas cosas, bienaventurados sois si las hacéis.

18 Н е про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту свою!

»No hablo de todos vosotros; yo sé a quienes he elegido. Pero debe cumplirse la Escritura: “El que come pan conmigo alzó el pie contra mí.”

19 У же тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.

Desde ahora os lo digo antes que suceda, para que cuando suceda creáis que yo soy.

20 П оправді, поправді кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!

De cierto, de cierto os digo: El que reciba al que yo envíe, me recibe a mí; y el que me recibe a mí, recibe al que me envió. Jesús anuncia la traición de Judas

21 П ромовивши це, затривожився духом Ісус, і освідчив, говорячи: Поправді, поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене!...

Habiendo dicho Jesús esto, se conmovió en espíritu y declaró: —De cierto, de cierto os digo que uno de vosotros me va a entregar.

22 І озиралися учні один на одного, непевними бувши, про кого Він каже.

Entonces los discípulos se miraron unos a otros, dudando de quién hablaba.

23 П ри столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.

Y uno de sus discípulos, al cual Jesús amaba, estaba recostado al lado de Jesús.

24 О т цьому кивнув Симон Петро та й шепнув: Запитай, хто б то був, що про нього Він каже?

A éste, pues, hizo señas Simón Pedro para que preguntara quién era aquel de quien hablaba.

25 І , пригорнувшись до лоня Ісусового, той говорить до Нього: Хто це, Господи?

Él entonces, recostándose sobre el pecho de Jesús, le preguntó: —Señor, ¿quién es?

26 І сус же відказує: Це той, кому, умочивши, подам Я куска. І, вмочивши куска, подав синові Симона, Юді Іскаріотському!...

Respondió Jesús: —A quien yo le dé el pan mojado, ése es. Y, mojando el pan, lo dio a Judas Iscariote hijo de Simón.

27 З а тим же куском тоді в нього ввійшов сатана. А Ісус йому каже: Що ти робиш роби швидше...

Y después del bocado, Satanás entró en él. Entonces Jesús le dijo: —Lo que vas a hacer, hazlo pronto.

28 А ле жаден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого сказав Він йому.

Pero ninguno de los que estaban a la mesa entendió por qué le dijo esto.

29 А тому, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі думали, ніби каже до нього Ісус: Купи, що потрібно на свято для нас, або щоб убогим подав що.

Algunos pensaban, puesto que Judas tenía la bolsa, que Jesús le decía: «Compra lo que necesitamos para la fiesta»; o que diera algo a los pobres.

30 А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.

Cuando él tomó el bocado, salió en seguida. Era ya de noche. El nuevo mandamiento

31 Т оді, як він вийшов, промовляє Ісус: Тепер ось прославивсь Син Людський, і в Ньому прославився Бог.

Entonces, cuando salió, dijo Jesús: —Ahora es glorificado el Hijo del hombre, y Dios es glorificado en él.

32 К оли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог прославить у Собі, і зараз прославить Його!

Si Dios es glorificado en él, Dios también lo glorificará en sí mismo, y en seguida lo glorificará.

33 М ої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але як сказав Я юдеям: Куди Я йду, туди ви прибути не можете, те й вам говорю Я тепер.

Hijitos, aún estaré con vosotros un poco. Me buscaréis, pero, como dije a los judíos, así os digo ahora a vosotros: A donde yo voy, vosotros no podéis ir.

34 Н ову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!

Un mandamiento nuevo os doy: Que os améis unos a otros; como yo os he amado, que también os améis unos a otros.

35 П о тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.

En esto conocerán todos que sois mis discípulos, si tenéis amor los unos por los otros. Jesús anuncia la negación de Pedro

36 А Симон Петро Йому каже: Куди, Господи, ідеш Ти? Ісус відповів: Куди Я йду, туди ти тепер іти за Мною не можеш, але потім ти підеш за Мною.

Le dijo Simón Pedro: —Señor, ¿a dónde vas? Jesús le respondió: —A donde voy, no me puedes seguir ahora, pero me seguirás después.

37 Г оворить до Нього Петро: Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не можу? За Тебе я душу свою покладу!

Le dijo Pedro: —Señor, ¿por qué no te puedo seguir ahora? ¡Mi vida daré por ti!

38 І сус відповідає: За Мене покладеш ти душу свою? Поправді, поправді кажу Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене...

Jesús le respondió: —¿Tu vida darás por mí? De cierto, de cierto te digo: No cantará el gallo sin que me hayas negado tres veces.