1 Д ля всього свій час, і година своя кожній справі під небом:

Todo tiene su tiempo, y todo lo que se quiere debajo del cielo tiene su hora:

2 ч ас родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене,

Tiempo de nacer y tiempo de morir, tiempo de plantar y tiempo de arrancar lo plantado,

3 ч ас вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,

tiempo de matar y tiempo de curar, tiempo de destruir y tiempo de edificar,

4 ч ас плакати й час реготати, час ридати і час танцювати,

tiempo de llorar y tiempo de reír, tiempo de hacer duelo y tiempo de bailar,

5 ч ас розкидати каміння і час каміння громадити, час обіймати і час ухилятись обіймів,

tiempo de esparcir piedras y tiempo de juntarlas, tiempo de abrazar y tiempo de abstenerse de abrazar,

6 ч ас шукати і час розгубити, час збирати і час розкидати,

tiempo de buscar y tiempo de perder, tiempo de guardar y tiempo de tirar,

7 ч ас дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,

tiempo de rasgar y tiempo de coser, tiempo de callar y tiempo de hablar,

8 ч ас кохати і час ненавидіти, час війні і час миру!

tiempo de amar y tiempo de aborrecer, tiempo de guerra, y tiempo de paz.

9 Я ка користь трудящому в тім, над чим трудиться він?

¿Qué provecho obtiene el que trabaja de aquello en que se afana?

10 Я бачив роботу, що Бог був дав людським синам, щоб трудились над нею,

He visto el trabajo que Dios ha dado a los hijos de los hombres para que se ocupen en él.

11 у се Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця...

Todo lo hizo hermoso en su tiempo, y ha puesto eternidad en el corazón del hombre, sin que este alcance a comprender la obra hecha por Dios desde el principio hasta el fin.

12 Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті.

Sé que no hay para el hombre cosa mejor que alegrarse y hacer bien en su vida,

13 І отож, як котрий чоловік їсть та п'є і в усім своїм труді радіє добром, це дар Божий!

y también que es don de Dios que todo hombre coma y beba, y goce de los beneficios de toda su labor.

14 Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, до того не можна нічого додати, і з того не можна нічого відняти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!

Sé que todo lo que Dios hace es perpetuo: Nada hay que añadir ni nada que quitar. Dios lo hace para que los hombres teman delante de él.

15 Щ о є, то було вже воно, і що статися має було вже, бо минуле відновлює Бог!

Lo que antes fue, ya es, y lo que ha de ser, fue ya; y Dios restaura lo pasado. Injusticias de la vida

16 І я бачив під сонцем іще: місце суду, а в нім беззаконня, і місце правди, у ньому ж неправда...

Vi más cosas debajo del sol: en lugar del juicio, la maldad; y en lugar de la justicia, la iniquidad.

17 Я сказав був у серці своєму: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там діло.

Y dije en mi corazón: «Al justo y al malvado juzgará Dios; porque allí hay un tiempo para todo lo que se quiere y para todo lo que se hace.»

18 Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів, щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,

Dije también en mi corazón: «Esto es así, por causa de los hijos de los hombres, para que Dios los pruebe, y vean que ellos mismos son semejantes a las bestias.»

19 б о доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все!...

Pues lo mismo les sucede a los hijos de los hombres que a las bestias: como mueren las unas, así mueren los otros, y todos tienen un mismo aliento de vida. No es más el hombre que la bestia, porque todo es vanidad.

20 В се до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху...

Todo va a un mismo lugar; todo fue hecho del polvo, y todo al polvo volverá.

21 Х то те знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини?

¿Quién sabe si el espíritu de los hijos de los hombres sube a lo alto, y el espíritu del animal baja a lo hondo de la tierra?

22 І я бачив, нема чоловікові кращого, як ділами своїми радіти, бо це доля його! Бо хто поведе його глянути, що буде по ньому?...

Así, pues, he visto que no hay cosa mejor para el hombre que alegrarse en su trabajo, porque ésa es su recompensa; porque, ¿quién lo llevará para que vea lo que ha de venir después de él?