1 І , сівши до човна, Він переплинув, і до міста Свого прибув.

Entonces, entrando Jesús en la barca, pasó al otro lado y vino a su ciudad.

2 І ото, принесли до Нього розслабленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розслабленому: Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої!

Y sucedió que le llevaron un paralítico tendido sobre una camilla. Al ver Jesús la fe de ellos, dijo al paralítico: —Ten ánimo, hijo; tus pecados te son perdonados.

3 І ось, дехто із книжників стали казати про себе: Він богозневажає.

Entonces algunos de los escribas se decían a sí mismos: «Éste blasfema».

4 І сус же думки їхні знав і сказав: Чого думаєте ви лукаве в серцях своїх?

Conociendo Jesús los pensamientos de ellos, dijo: —¿Por qué pensáis mal en vuestros corazones?

5 Щ о легше, сказати: Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Уставай та й ходи?

¿Qué es más fácil, decir: “Los pecados te son perdonados”, o decir: “Levántate y anda”?

6 А ле щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має владу Син Людський, тож каже Він розслабленому: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!

Pues para que sepáis que el Hijo del hombre tiene potestad en la tierra para perdonar pecados —dijo entonces al paralítico—: Levántate, toma tu camilla y vete a tu casa.

7 Т ой устав і пішов у свій дім.

Entonces él se levantó y se fue a su casa.

8 А натовп, побачивши це, налякався, і славив Бога, що людям Він дав таку владу!...

La gente, al verlo, se maravilló y glorificó a Dios, que había dado tal potestad a los hombres. Llamamiento de Mateo

9 А коли Ісус звідти проходив, побачив чоловіка, на ймення Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним.

Saliendo Jesús de allí, vio a un hombre llamado Mateo que estaba sentado en el banco de los tributos públicos, y le dijo: —Sígueme. Él se levantó y lo siguió.

10 І сталось, як Ісус сидів при столі у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його учнями.

Aconteció que estando él sentado a la mesa en la casa, muchos publicanos y pecadores, que habían llegado, se sentaron juntamente a la mesa con Jesús y sus discípulos.

11 Я к побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: Чому то Вчитель ваш їсть із митниками та із грішниками?

Cuando vieron esto los fariseos, dijeron a los discípulos: —¿Por qué come vuestro Maestro con los publicanos y pecadores?

12 А Він це почув та й сказав: Лікаря не потребують здорові, а слабі!

Al oír esto Jesús, les dijo: —Los sanos no tienen necesidad de médico, sino los enfermos.

13 І діть же, і навчіться, що то є: Милости хочу, а не жертви. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння.

Id, pues, y aprended lo que significa: “Misericordia quiero y no sacrificios”, porque no he venido a llamar a justos, sino a pecadores al arrepentimiento. La pregunta sobre el ayuno

14 Т оді приступили до Нього Іванові учні та й кажуть: Чому постимо ми й фарисеї, а учні Твої не постять?

Entonces se le acercaron los discípulos de Juan y le preguntaron: —¿Por qué nosotros y los fariseos ayunamos muchas veces, y tus discípulos no ayunan?

15 І сус же промовив до них: Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть вони.

Jesús les dijo: —¿Acaso pueden los que están de bodas tener luto entre tanto que el esposo está con ellos? Pero vendrán días cuando el esposo les será quitado, y entonces ayunarán.

16 Д о одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирового, бо збіжиться воно, і дірка стане ще гірша.

Nadie pone remiendo de paño nuevo en vestido viejo, porque tal remiendo tira del vestido y se hace peor la rotura.

17 І не вливають вина молодого в старі бурдюки, а то бурдюки розірвуться, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюків, і одне й друге збережено буде.

Ni echan vino nuevo en odres viejos; de otra manera los odres se rompen, el vino se derrama y los odres se pierden; pero echa el vino nuevo en odres nuevos, y lo uno y lo otro se conservan juntamente. La hija de Jairo, y la mujer con flujo de sangre

18 К оли Він говорив це до них, підійшов ось один із старших, уклонився Йому та й говорить: Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, і вона оживе.

Mientras él les decía estas cosas, llegó un dignatario y se postró ante él, diciendo: —Mi hija acaba de morir; pero ven y pon tu mano sobre ella, y vivirá.

19 І підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також учні Його.

Jesús se levantó y lo siguió con sus discípulos.

20 І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровотечу була, приступила ззаду, і доторкнулась до краю одежі Його.

En esto, una mujer enferma de flujo de sangre desde hacía doce años se le acercó por detrás y tocó el borde de su manto,

21 Б о вона говорила про себе: Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю.

porque se decía a sí misma: «Con sólo tocar su manto, seré salva.»

22 І сус, обернувшись, побачив її та й сказав: Будь бадьорою, дочко, твоя віра спасла тебе! І одужала жінка з тієї години.

Pero Jesús, volviéndose y mirándola, dijo: —Ten ánimo, hija; tu fe te ha salvado. Y la mujer fue salva desde aquella hora.

23 А Ісус, як прибув до господи старшого, і вздрів дударів та юрбу голосільників,

Cuando entró Jesús en la casa del dignatario y vio a los que tocaban flautas y a la gente que hacía alboroto,

24 т о сказав: Відійдіть, бо не вмерло дівча, але спить. І насміхалися з Нього.

les dijo: —Apartaos, porque la niña no está muerta, sino que duerme. Y se burlaban de él.

25 А коли народ випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, і дівчина встала!

Pero cuando la gente fue echada fuera, entró y tomó de la mano a la niña, y ella se levantó.

26 І вістка про це розійшлася по всій тій країні.

Y se difundió esta noticia por toda aquella tierra. Dos ciegos reciben la vista

27 К оли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: Змилуйсь над нами, Сину Давидів!

Cuando salió Jesús, lo siguieron dos ciegos, diciéndole a gritos: —¡Ten misericordia de nosotros, Hijo de David!

28 І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: Чи ж вірите ви, що Я можу вчинити оце? Говорять до Нього вони: Так, Господи.

Al llegar a la casa, se le acercaron los ciegos y Jesús les preguntó: —¿Creéis que puedo hacer esto? Ellos dijeron: —Sí, Señor.

29 Т оді Він доторкнувся до їхніх очей і сказав: Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!

Entonces les tocó los ojos, diciendo: —Conforme a vuestra fe os sea hecho.

30 І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суворо, говорячи: Глядіть, щоб ніхто не довідавсь про це!

Y los ojos de ellos fueron abiertos. Jesús les encargó rigurosamente, diciendo: —Mirad que nadie lo sepa.

31 А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.

Pero cuando salieron, divulgaron la fama de él por toda aquella tierra. Un mudo habla

32 К оли ж ті виходили, то ось привели до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.

Tan pronto ellos salieron, le trajeron un mudo endemoniado.

33 І як демон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався народ і казав: Ніколи таке не траплялося серед Ізраїля!

Una vez expulsado el demonio, el mudo habló. La gente se maravillaba y decía: —Nunca se ha visto cosa semejante en Israel.

34 Ф арисеї ж казали: Виганяє Він демонів силою князя демонів.

Pero los fariseos decían: —Por el príncipe de los demonios echa fuera los demonios. La mies es mucha

35 І обходив Ісус всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку.

Recorría Jesús todas las ciudades y aldeas, enseñando en las sinagogas de ellos, predicando el evangelio del Reino y sanando toda enfermedad y toda dolencia en el pueblo.

36 А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха.

Al ver las multitudes tuvo compasión de ellas, porque estaban desamparadas y dispersas como ovejas que no tienen pastor.

37 Т оді Він казав Своїм учням: Жниво справді велике, та робітників мало;

Entonces dijo a sus discípulos: «A la verdad la mies es mucha, pero los obreros pocos.

38 т ож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав.

Rogad, pues, al Señor de la mies, que envíe obreros a su mies.»