1 А коли промовляли вони до народу оце, до них приступили священики, і влада сторожі храму й саддукеї,

Mientras ellos hablaban al pueblo, vinieron sobre ellos los sacerdotes con el jefe de la guardia del Templo y los saduceos,

2 о бурюючись, що навчають народ та звіщають в Ісусі воскресіння з мертвих.

resentidos de que enseñaran al pueblo y anunciaran en Jesús la resurrección de entre los muertos.

3 І руки наклали на них, і до в'язниці всадили до ранку, бо вже вечір настав був.

Y les echaron mano y los pusieron en la cárcel hasta el día siguiente, porque era ya tarde.

4 І багато-хто з тих, хто слухав слово, увірували; число ж мужів таких було тисяч із п'ять.

Pero muchos de los que habían oído la palabra, creyeron; y el número de los hombres era como cinco mil.

5 І сталось, що ранком зібралися в Єрусалимі начальники їхні, і старші та книжники,

Aconteció al día siguiente, que se reunieron en Jerusalén los gobernantes, los ancianos y los escribas,

6 і Анна первосвященик, і Кайяфа, і Іван, і Олександер, і скільки було їх із роду первосвященичого.

y el sumo sacerdote Anás, y Caifás, Juan, Alejandro y todos los que eran de la familia de los sumos sacerdotes;

7 І , поставивши їх посередині, запиталися: Якою ви силою чи яким ви ім'ям те робили?

y poniéndolos en medio, les preguntaron: —¿Con qué potestad o en qué nombre habéis hecho vosotros esto?

8 Т оді Петро, переповнений Духом Святим, промовив до них: Начальники люду та старшини Ізраїлеві!

Entonces Pedro, lleno del Espíritu Santo, les dijo: —Gobernantes del pueblo y ancianos de Israel:

9 Я к сьогодні беруть нас на допит про те добродійство недужій людині, як вона вздоровлена,

Puesto que hoy se nos interroga acerca del beneficio hecho a un hombre enfermo, de qué manera éste ha sido sanado,

10 н ехай буде відомо всім вам, і всім людям Ізраїлевим, що Ім'ям Ісуса Христа Назарянина, що Його розп'яли ви, то Його воскресив Бог із мертвих, Ним поставлений він перед вами здоровий!

sea notorio a todos vosotros y a todo el pueblo de Israel que en el nombre de Jesucristo de Nazaret, a quien vosotros crucificasteis y a quien Dios resucitó de los muertos, por él este hombre está en vuestra presencia sano.

11 В ін камінь, що ви, будівничі, відкинули, але каменем став Він наріжним!

Este Jesús es la piedra rechazada por vosotros los edificadores, la cual ha venido a ser cabeza del ángulo.

12 І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали.

Y en ningún otro hay salvación, porque no hay otro nombre bajo el cielo, dado a los hombres, en que podamos ser salvos.

13 А бачивши сміливість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди обидва невчені та прості, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були.

Entonces viendo la valentía de Pedro y de Juan, y sabiendo que eran hombres sin letras y del vulgo, se admiraban; y les reconocían que habían estado con Jesús.

14 Т а бачивши, що вздоровлений чоловік стоїть з ними, нічого навпроти сказати не могли.

Y viendo al hombre que había sido sanado, que estaba en pie con ellos, no podían decir nada en contra.

15 І , звелівши їм вийти із синедріону, зачали радитися між собою,

Entonces les ordenaron que salieran del Concilio; y deliberaban entre sí,

16 г оворячи: Що робити нам із цими людьми? Бож усім мешканцям Єрусалиму відомо, що вчинили вони явне чудо, і не можемо того заперечити.

diciendo: —¿Qué haremos con estos hombres? Porque, de cierto, señal evidente ha sido hecha por ellos, notoria a todos los que viven en Jerusalén, y no lo podemos negar.

17 Т а щоб більш не поширювалось це в народі, то з погрозою заборонімо їм, щоб нікому з людей вони не говорили про Це Ім'я.

Sin embargo, para que no se divulgue más entre el pueblo, amenacémoslos para que no hablen de aquí en adelante a hombre alguno en este nombre.

18 І , закликавши їх, наказали їм не говорити, і взагалі не навчати про Ісусове Ймення.

Entonces los llamaron y les ordenaron que en ninguna manera hablaran ni enseñaran en el nombre de Jesús.

19 І відповіли їм Петро та Іван, та й сказали: Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога?

Pero Pedro y Juan respondieron diciéndoles: —Juzgad si es justo delante de Dios obedecer a vosotros antes que a Dios,

20 Б о не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули!

porque no podemos dejar de decir lo que hemos visto y oído.

21 А вони пригрозили їм ще, і відпустили їх, не знайшовши нічого, щоб їх покарати, через людей, бо всі славили Бога за теє, що сталось.

Ellos entonces, después de amenazarlos, los soltaron, no hallando ningún modo de castigarlos, por causa del pueblo, porque todos glorificaban a Dios por lo que se había hecho,

22 Б о років більш сорока мав той чоловік, що на нім відбулося це чудо вздоровлення.

ya que el hombre en quien se había hecho este milagro de sanidad tenía más de cuarenta años. Los creyentes piden confianza y valentía

23 К оли ж їх відпустили, вони до своїх прибули й сповістили, про що первосвященики й старші до них говорили.

Al ser puestos en libertad, vinieron a los suyos y contaron todo lo que los principales sacerdotes y los ancianos les habían dicho.

24 В они ж, вислухавши, однодушно свій голос до Бога піднесли й промовили: Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив!

Ellos, al oírlo, alzaron unánimes la voz a Dios y dijeron: «Soberano Señor, tú eres el Dios que hiciste el cielo y la tierra, el mar y todo lo que en ellos hay;

25 Т и устами Давида, Свого слуги, отця нашого, сказав Духом Святим: Чого люди бунтуються, а народи задумують марне?

que por boca de David tu siervo dijiste: »“¿Por qué se amotinan las gentes y los pueblos piensan cosas vanas?

26 П овстають царі земні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його.

Se reunieron los reyes de la tierra y los príncipes se juntaron en uno contra el Señor y contra su Cristo.”

27 Б о справді зібралися в місці оцім проти Отрока Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та Понтій Пилат із поганами та з народом Ізраїлевим,

»Y verdaderamente se unieron en esta ciudad Herodes y Poncio Pilato, con los gentiles y el pueblo de Israel, contra tu santo Hijo Jesús, a quien ungiste,

28 у чинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збулося.

para hacer cuanto tu mano y tu consejo habían antes determinado que sucediera.

29 І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміливістю слово Твоє повідати,

Y ahora, Señor, mira sus amenazas y concede a tus siervos que con toda valentía hablen tu palabra,

30 к оли руку Свою простягатимеш Ти на вздоровлення, і щоб знамена та чуда чинились Ім'ям Твого Святого Отрока Ісуса.

mientras extiendes tu mano para que se hagan sanidades, señales y prodigios mediante el nombre de tu santo Hijo Jesús.»

31 Я к вони ж помолились, затряслося те місце, де зібрались були, і переповнилися всі Святим Духом, і зачали говорити Слово Боже з сміливістю!

Cuando terminaron de orar, el lugar en que estaban congregados tembló; y todos fueron llenos del Espíritu Santo y hablaban con valentía la palabra de Dios. Todas las cosas en común

32 А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жаден із них не вважав що з маєтку свого за своє, але в них усе спільним було.

La multitud de los que habían creído era de un corazón y un alma. Ninguno decía ser suyo propio nada de lo que poseía, sino que tenían todas las cosas en común.

33 І апостоли з великою силою свідчили про воскресення Ісуса Господа, і благодать велика на всіх них була!

Y con gran poder los apóstoles daban testimonio de la resurrección del Señor Jesús, y abundante gracia era sobre todos ellos.

34 Б о жаден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за продаж приносили,

Así que no había entre ellos ningún necesitado, porque todos los que poseían heredades o casas, las vendían, y traían el producto de lo vendido

35 т а й клали в ногах у апостолів, і роздавалося кожному, хто потребу в чім мав.

y lo ponían a los pies de los apóstoles; y se repartía a cada uno según su necesidad.

36 Т ак, Йосип, що Варнавою що в перекладі є син потіхи був прозваний від апостолів, Левит, родом кіпрянин,

Entonces José, a quien los apóstoles pusieron por sobrenombre Bernabé (que significa «Hijo de consolación»), levita, natural de Chipre,

37 м авши поле, продав, а гроші приніс, та й поклав у ногах у апостолів.

vendió una heredad que tenía y trajo el producto de la venta y lo puso a los pies de los apóstoles.