1 А по п'яти днях прибув первосвященик Ананій з якимись старшими, та з промовцем якимсь Тертилом, що перед намісником скаржилися на Павла.

Cinco días después, descendió el sumo sacerdote Ananías con algunos de los ancianos y un cierto orador llamado Tértulo, y comparecieron ante el gobernador contra Pablo.

2 К оли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: Через тебе великий мир маємо ми, і для народу цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою,

Cuando éste fue llamado, Tértulo comenzó a acusarlo, diciendo: —Como debido a ti gozamos de gran paz, y muchas cosas son bien gobernadas en el pueblo por tu prudencia,

3 ц е ми завжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Феліксе!

excelentísimo Félix, lo recibimos en todo tiempo y en todo lugar con toda gratitud.

4 Т а щоб довго тебе не турбувати, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласкавости.

Pero por no molestarte más largamente, te ruego que nos oigas brevemente conforme a tu equidad.

5 М и переконались, що цей чоловік то зараза, і що він колотнечу викликує між усіма юдеями в цілому світі, і що він провідник Назорейської єресі.

Hemos hallado que este hombre es una plaga, promotor de sediciones entre todos los judíos por todo el mundo, y cabecilla de la secta de los nazarenos.

6 В ін відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопили були, і судити хотіли за нашим Законом.

Intentó también profanar el Templo, así que lo prendimos y quisimos juzgarlo conforme a nuestra Ley.

7 А ле тисяцький Лісій прибув, і з великим насильством видер його з наших рук,

Pero interviniendo el comandante Lisias, con gran violencia lo quitó de nuestras manos,

8 а його винувальникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чому його ми винуємо.

mandando a sus acusadores que vinieran a ti. Tú mismo, pues, al juzgarlo, podrás informarte de todas estas cosas de que lo acusamos.

9 Ю деї також прилучились до того, говорячи, що то так.

Los judíos también confirmaban, diciendo ser así todo.

10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для народу цього, тому буду сміліш боронитись.

Habiéndole hecho señal el gobernador a Pablo para que hablara, éste respondió: —Porque sé que desde hace muchos años eres juez de esta nación, con buen ánimo haré mi defensa.

11 Т и можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.

Como tú puedes cerciorarte, no hace más de doce días que subí a adorar a Jerusalén;

12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здибали, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в народі здіймав.

y no me hallaron discutiendo con nadie, ni amotinando a la multitud, ni en el Templo ni en las sinagogas ni en la ciudad;

13 І не можуть вони довести тобі того, у чому тепер оскаржають мене.

ni te pueden probar las cosas de que ahora me acusan.

14 А ле признаюсь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу так, що вірую всьому, що в Законі й у Пророків написане.

Pero esto te confieso: que, según el Camino que ellos llaman herejía, así sirvo al Dios de mis padres; creo todas las cosas que en la Ley y en los Profetas están escritas;

15 І маю надію я в Бозі, чого й самі вони сподіваються, що настане воскресення праведних і неправедних.

con la esperanza en Dios, la cual ellos también abrigan, de que ha de haber resurrección de los muertos, así de justos como de injustos.

16 І я пильно дбаю про те, щоб завсіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

Por esto procuro tener siempre una conciencia sin ofensa ante Dios y ante los hombres.

17 А по довгих роках я прибув, щоб подати моєму народові милостиню та приноси.

»Pero pasados algunos años, vine a hacer limosnas a mi nación y presentar ofrendas.

18 О сь при цьому знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з натовпом чи з колотнечею.

Estaba en ello, cuando unos judíos de Asia me hallaron purificado en el Templo, no con multitud ni con alboroto.

19 Ї м належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.

Ellos debieran comparecer ante ti y acusarme, si contra mí tienen algo.

20 А бо самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,

O digan estos mismos si hallaron en mí alguna cosa mal hecha cuando comparecí ante el Concilio,

21 к рім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи серед них: За воскресення мертвих приймаю від вас суд сьогодні!

a no ser que estando entre ellos prorrumpí en alta voz: “Acerca de la resurrección de los muertos soy juzgado hoy por vosotros.”

22 А ле Фелікс, дуже добре дорогу цю знавши, відрочив їм справу, говорячи: Розсуджу вашу справу, коли тисяцький Лісій прибуде.

Al oír esto, Félix, como estaba bien informado de este Camino, los relegó, diciendo: —Cuando descienda el comandante Lisias, acabaré de conocer de vuestro asunto.

23 І він сотникові наказав сторожити Павла, але мати полегшу, і не боронити нікому з близьких його, щоб служили йому.

Y mandó al centurión que se custodiara a Pablo, pero que se le concediera alguna libertad, y que no impidiera a ninguno de los suyos servirlo o venir a él.

24 А по декількох днях прийшов Фелікс із дружиною своєю Друзіллою, що була юдеянка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.

Algunos días después, viniendo Félix con Drusila, su mujer, que era judía, llamó a Pablo y lo oyó acerca de la fe en Jesucristo.

25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбутній суд, то Фелікса страх обгорнув, і він відповів: Тепер іди собі, відповідного ж часу покличу тебе!

Pero al disertar Pablo acerca de la justicia, del dominio propio y del juicio venidero, Félix se espantó y dijo: —Ahora vete, y cuando tenga oportunidad, te llamaré.

26 Р азом із тим і сподівався він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його прикликав і розмову з ним вів.

Esperaba también con esto que Pablo le diera dinero para que lo soltara, por lo cual muchas veces lo hacía venir y hablaba con él.

27 Я к минуло ж два роки, то Фелікс одержав наступника, Порція Феста. А Фелікс бажав догодити юдеям, і в в'язниці Павла залишив.

Pero al cabo de dos años recibió Félix por sucesor a Porcio Festo; y queriendo Félix congraciarse con los judíos, dejó preso a Pablo.