1 А по п'яти днях прибув первосвященик Ананій з якимись старшими, та з промовцем якимсь Тертилом, що перед намісником скаржилися на Павла.

And after five days came down the high priest Ananias, with the elders, and a certain orator called Tertullus, and laid their informations against Paul before the governor.

2 К оли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: Через тебе великий мир маємо ми, і для народу цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою,

And he having been called, Tertullus began to accuse, saying, Seeing we enjoy great peace through thee, and that excellent measures are executed for this nation by thy forethought,

3 ц е ми завжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Феліксе!

we receive always and everywhere, most excellent Felix, with all thankfulness.

4 Т а щоб довго тебе не турбувати, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласкавости.

But that I may not too much intrude on thy time, I beseech thee to hear us briefly in thy kindness.

5 М и переконались, що цей чоловік то зараза, і що він колотнечу викликує між усіма юдеями в цілому світі, і що він провідник Назорейської єресі.

For finding this man a pest, and moving sedition among all the Jews throughout the world, and a leader of the sect of the Nazaraeans;

6 В ін відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопили були, і судити хотіли за нашим Законом.

who also attempted to profane the temple; whom we also had seized, [and would have judged according to our law;

7 А ле тисяцький Лісій прибув, і з великим насильством видер його з наших рук,

but Lysias, the chiliarch, coming up, took away with great force out of our hands,

8 а його винувальникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чому його ми винуємо.

having commanded his accusers to come to thee;] of whom thou canst thyself, in examining, know the certainty of all these things of which we accuse him.

9 Ю деї також прилучились до того, говорячи, що то так.

And the Jews also joined in pressing the matter against, saying that these things were so.

10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для народу цього, тому буду сміліш боронитись.

But Paul, the governor having beckoned to him to speak, answered, Knowing that for many years thou hast been judge to this nation, I answer readily as to the things which concern myself.

11 Т и можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.

As thou mayest know that there are not more than twelve days since I went up to worship at Jerusalem,

12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здибали, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в народі здіймав.

and neither in the temple did they find me discoursing to any one, or making any tumultuous gathering together of the crowd, nor in the synagogues, nor in the city;

13 І не можуть вони довести тобі того, у чому тепер оскаржають мене.

neither can they make good the things of which they now accuse me.

14 А ле признаюсь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу так, що вірую всьому, що в Законі й у Пророків написане.

But this I avow to thee, that in the way which they call sect, so I serve my fathers' God, believing all things which are written throughout the law, and in the prophets;

15 І маю надію я в Бозі, чого й самі вони сподіваються, що настане воскресення праведних і неправедних.

having hope towards God, which they themselves also receive, that there is to be a resurrection both of just and unjust.

16 І я пильно дбаю про те, щоб завсіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.

For this cause I also exercise to have in everything a conscience without offence towards God and men.

17 А по довгих роках я прибув, щоб подати моєму народові милостиню та приноси.

And after a lapse of many years I arrived, bringing alms to my nation, and offerings.

18 О сь при цьому знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з натовпом чи з колотнечею.

Whereupon they found me purified in the temple, with neither crowd nor tumult. But it was certain Jews from Asia,

19 Ї м належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.

who ought to appear before thee and accuse, if they have anything against me;

20 А бо самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,

or let these themselves say what wrong they found in me when I stood before the council,

21 к рім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи серед них: За воскресення мертвих приймаю від вас суд сьогодні!

than concerning this one voice which I cried standing amongst them: I am judged this day by you touching resurrection of dead.

22 А ле Фелікс, дуже добре дорогу цю знавши, відрочив їм справу, говорячи: Розсуджу вашу справу, коли тисяцький Лісій прибуде.

And Felix, knowing accurately the things concerning the way, adjourned them, saying, When Lysias the chiliarch is come down I will determine your affair;

23 І він сотникові наказав сторожити Павла, але мати полегшу, і не боронити нікому з близьких його, щоб служили йому.

ordering the centurion to keep him, and that he should have freedom, and to hinder none of his friends to minister to him.

24 А по декількох днях прийшов Фелікс із дружиною своєю Друзіллою, що була юдеянка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.

And after certain days, Felix having arrived with Drusilla his wife, who was a Jewess, he sent for Paul and heard him concerning the faith in Christ.

25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбутній суд, то Фелікса страх обгорнув, і він відповів: Тепер іди собі, відповідного ж часу покличу тебе!

And as he reasoned concerning righteousness, and temperance, and the judgment about to come, Felix, being filled with fear, answered, Go for the present, and when I get an opportunity I will send for thee;

26 Р азом із тим і сподівався він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його прикликав і розмову з ним вів.

hoping at the same time that money would be given him by Paul: wherefore also he sent for him the oftener and communed with him.

27 Я к минуло ж два роки, то Фелікс одержав наступника, Порція Феста. А Фелікс бажав догодити юдеям, і в в'язниці Павла залишив.

But when two years were completed, Felix was relieved by Porcius Festus as his successor; and Felix, desirous to oblige the Jews, to acquire their favour, left Paul bound.