1 І сталось, як молився Він у місці одному, і коли перестав, озвався до Нього один із Його учнів: Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів.

And it came to pass as he was in a certain place praying, when he ceased, one of his disciples said to him, Lord, teach us to pray, even as John also taught his disciples.

2 В ін же промовив до них: Коли молитеся, говоріть: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.

And he said to them, When ye pray, say, Father, thy name be hallowed; thy kingdom come;

3 Х ліба нашого насущного дай нам на кожний день.

give us our needed bread for each day;

4 І прости нам наші гріхи, бо й самі ми прощаємо кожному боржникові нашому. І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого!

and remit us our sins, for we also remit to every one indebted to us; and lead us not into temptation.

5 І сказав Він до них: Хто з вас матиме приятеля, і піде до нього опівночі, і скаже йому: Позич мені, друже, три хліби,

And he said to them, Who among you shall have a friend, and shall go to him at midnight and say to him, Friend, let me have three loaves,

6 б о прийшов із дороги до мене мій приятель, я ж не маю, що дати йому.

since a friend of mine on a journey is come to me, and I have nothing to set before him;

7 А той із середини в відповідь скаже: Не роби мені клопоту, уже замкнені двері, і мої діти зо мною на ліжкові. Не можу я встати та дати тобі.

and he within answering should say, Do not disturb me; the door is already shut, and my children are with me in bed; I cannot rise up to give thee?

8 К ажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докучання його він устане та й дасть йому, скільки той потребує.

—I say to you, Although he will not get up and give to him because he is his friend, because of his shamelessness, at any rate, he will rise and give him as many as he wants.

9 І Я вам кажу: просіть, і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам!

And I say to you, Ask, and it shall be given to you; seek, and ye shall find; knock, and it shall be opened to you.

10 Б о кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а тому, хто стукає відчинять.

For every one that asks receives; and he that seeks finds; and to him that knocks it will be opened.

11 І котрий з вас, батьків, як син хліба проситиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому гадину?

But of whom of you that is a father shall a son ask bread, and shall give him a stone? or also a fish, and instead of a fish shall give him a serpent?

12 А бо, як яйця він проситиме, дасть йому скорпіона?

or if also he shall ask an egg, shall give him a scorpion?

13 О тож, коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?

If therefore ye, being evil, know how to give good gifts to your children, how much rather shall the Father who is of heaven give Holy Spirit to them that ask him?

14 Р аз вигонив Він демона, який був німий. І коли демон вийшов, німий заговорив. А народ дивувався.

And he was casting out a demon, and it was dumb; and it came to pass, the demon being gone out, the dumb spoke. And the crowds wondered.

15 А деякі з них гомоніли: Виганяє Він демонів силою Вельзевула, князя демонів...

But some from among them said, By Beelzebub the prince of the demons casts he out demons.

16 А інші, випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.

And others tempting sought from him a sign out of heaven.

17 В ін же знав думки їхні, і промовив до них: Кожне царство, само проти себе поділене, запустіє, і дім на дім упаде.

But he, knowing their thoughts, said to them, Every kingdom divided against itself is brought to desolation: and a house set against a house falls;

18 А коли й сатана поділився сам супроти себе, як стоятиме царство його? А ви кажете, що Вельзевулом вигоню Я демонів.

and if also Satan is divided against himself, how shall his kingdom subsist? because ye say that I cast out demons by Beelzebub.

19 К оли ж Вельзевулом вигоню Я демонів, то чим виганяють їх ваші сини? Тому вони стануть вам суддями.

But if I by Beelzebub cast out demons, your sons—by whom do they cast out? For this reason they shall be your judges.

20 А коли перстом Божим вигоню Я демонів, то справді прийшло до вас Боже Царство.

But if by the finger of God I cast out demons, then the kingdom of God is come upon you.

21 К оли сильний збройно свій двір стереже, то в безпеці маєток його.

When the strong armed keeps his own house, his goods are in peace;

22 К оли ж дужчий від нього його нападе й переможе, то всю зброю йому забере, на яку покладався був той, і роздасть свою здобич.

but when the stronger than he coming upon overcomes him, he takes away his panoply in which he trusted, and he will divide the spoil from him.

23 Х то не зо Мною, той проти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає!

He that is not with me is against me, and he that gathers not with me scatters.

24 К оли дух нечистий виходить з людини, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, але, не знаходячи, каже: Вернуся до хати своєї, звідки я вийшов.

When the unclean spirit has gone out of the man, he goes through dry places seeking rest; and not finding he says, I will return to my house whence I came out.

25 А як вернеться він, то хату знаходить заметену й прибрану.

And having come, he finds it swept and adorned.

26 Т оді він іде та й приводить сімох інших духів, лютіших за себе, і входять вони та й живуть там. І буде останнє людині тій гірше за перше!

Then he goes and takes seven other spirits worse than himself, and entering in, they dwell there; and the last condition of that man becomes worse than the first.

27 І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос піднесла й сказала до Нього: Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!

And it came to pass as he spake these things, a certain woman, lifting up her voice out of the crowd, said to him, Blessed is the womb that has borne thee, and the paps which thou hast sucked.

28 А Він відказав: Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!

But he said, Yea rather, blessed are they who hear the word of God and keep.

29 А як люди збиралися, Він почав промовляти: Рід цей рід лукавий: він ознаки шукає, та ознаки йому не дадуть, крім ознаки пророка Йони.

But as the crowds thronged together, he began to say, This generation is a wicked generation: it seeks a sign, and a sign shall not be given to it but the sign of Jonas.

30 Б о як Йона ознакою був для ніневітян, так буде й Син Людський для роду цього.

For as Jonas was a sign to the Ninevites, thus shall also the Son of man be to this generation.

31 Ц ариця південна на суд стане з мужами роду цього, і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ось Хтось більший, аніж Соломон!

A queen of the south shall rise up in the judgment with the men of this generation, and shall condemn them: for she came from the ends of the earth to hear the wisdom of Solomon; and behold, more than Solomon is here.

32 Н іневітяни стануть на суд із цим родом, і засудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ось Хтось більший, ніж Йона!

Men of Nineveh shall stand up in the judgment with this generation, and shall condemn it: for they repented at the preaching of Jonas; and behold, more than Jonas is here.

33 З асвіченого світильника ніхто в сховок не ставить, ані під посудину, але на свічник, щоб бачили світло, хто входить.

But no one having lit a lamp sets it in secret, nor under the corn-measure, but on the lamp-stand, that they who enter in may see the light.

34 О ко твоє то світильник для тіла; тому, як око твоє буде дуже, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око нездатне було, то й усе тіло твоє буде темне.

The lamp of the body is thine eye: when thine eye is simple, thy whole body also is light; but when it is wicked, thy body also is dark.

35 О тож, уважай, щоб те світло, що в тобі, не сталося темрявою!

See therefore that the light which is in thee be not darkness.

36 Б о коли твоє тіло все світле, і не має жадної темної частини, то все буде світле, неначе б світильник осяяв блиском тебе.

If therefore thy whole body light, not having any part dark, it shall be all light as when the lamp lights thee with its brightness.

37 К оли Він говорив, то один фарисей став благати Його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі.

But as he spoke, a certain Pharisee asked him that he would dine with him; and entering in he placed himself at table.

38 Ф арисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом Він перш не обмився.

But the Pharisee seeing wondered that he had not first washed before dinner.

39 Г осподь же промовив до нього: Тепер ви, фарисеї, он чистите зовнішність кухля та миски, а ваше нутро повне здирства та кривди!

But the Lord said to him, Now do ye Pharisees cleanse the outside of the cup and of the dish, but your inward are full of plunder and wickedness.

40 Н ерозумні, чи ж Той, Хто створив оте зовнішнє, не створив Він і внутрішнє?

Fools, has not he who has made the outside made the inside also?

41 Т ож милостиню подавайте з унутрішнього, і ось все буде вам чисте.

But rather give alms of what ye have, and behold, all things are clean to you.

42 Г оре вам, фарисеям, бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того не лишати!

But woe unto you, Pharisees, for ye pay tithes of mint and rue and every herb, and pass by the judgment and the love of God: these ye ought to have done, and not have left those aside.

43 Г оре вам, фарисеям, що любите перші лавки в синагогах та привіти на ринках!

Woe unto you, Pharisees, for ye love the first seat in the synagogues and salutations in the market-places.

44 Г оре вам, бо ви як гроби непомітні, люди ж ходять по них і не знають того...

Woe unto you, for ye are as the sepulchres which appear not, and the men walking over them do not know.

45 О звався ж один із законників, і каже Йому: Учителю, кажучи це, Ти і нас ображаєш!

And one of the doctors of the law answering says to him, Teacher, in saying these things thou insultest us also.

46 А Він відказав: Горе й вам, законникам, бо ви на людей тягарі накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не доторкуєтесь тягарів!

And he said, To you also woe, doctors of the law, for ye lay upon men burdens heavy to bear, and yourselves do not touch the burdens with one of your fingers.

47 Г оре вам, бо надгробки пророкам ви ставите, ваші ж батьки були їх повбивали...

Woe unto you, for ye build the sepulchres of the prophets, but your fathers killed them.

48 Т ак, визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм надгробки будуєте!

Ye bear witness then, and consent to the works of your fathers; for they killed them, and ye build.

49 Ч ерез те й мудрість Божа сказала: Я пошлю їм пророків й апостолів, вони ж декого з них повбивають, а декого виженуть,

For this reason also the wisdom of God has said, I will send to them prophets and apostles, and of these shall they kill and drive out by persecution,

50 щ об на роді оцім відомстилася кров усіх пророків, що пролита від створення світу,

that the blood of all the prophets which has been poured out from the foundation of the world may be required of this generation,

51 в ід крови Авеля аж до крови Захарія, що загинув між жертівником і храмом! Так, кажу вам, відомститься це все на цім роді!

from the blood of Abel to the blood of Zacharias, who perished between the altar and the house; yea, I say to you, it shall be required of this generation.

52 Г оре вам, законникам, бо взяли ви ключа розуміння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, боронили!

Woe unto you, the doctors of the law, for ye have taken away the key of knowledge; yourselves have not entered in, and those who were entering in ye have hindered.

53 А коли Він виходив ізвідти, стали книжники та фарисеї сильно тиснути та від Нього допитуватись про багато речей,

And as he said these things to them, the scribes and the Pharisees began to press him urgently, and to make him speak of many things;

54 в они чатували на Нього, щоб зловити що з уст Його (і щоб оскаржити Його).

watching him, to catch something out of his mouth,.