1 О тож, святі брати, учасники небесного покликання, уважайте на Апостола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,

Wherefore, holy brethren, partakers of heavenly calling, consider the Apostle and High Priest of our confession, Jesus,

2 щ о вірний Тому, Хто настановив Його, як був і Мойсей у всім домі Його,

who is faithful to him that has constituted him, as Moses also in all his house.

3 б о гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівничий має більшу честь, аніж дім.

For he has been counted worthy of greater glory than Moses, by how much he that has built it has more honour than the house.

4 У сякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, то Бог.

For every house is built by some one; but he who has built all things God.

5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було.

And Moses indeed faithful in all his house, as a ministering servant, for a testimony of the things to be spoken after;

6 Х ристос же, як Син, у Його домі. А дім Його ми, коли тільки відвагу й похвалу надії додержимо певними аж до кінця.

but Christ, as Son over his house, whose house are we, if indeed we hold fast the boldness and the boast of hope firm to the end.

7 Т ому то, як каже Дух Святий: Сьогодні, як голос Його ви почуєте,

Wherefore, even as says the Holy Spirit, To-day if ye will hear his voice,

8 н е робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань, за дня випробовування на пустині,

harden not your hearts, as in the provocation, in the day of temptation in the wilderness;

9 д е Мене випробовували отці ваші, Мене випробовували, і бачили працю Мою сорок років.

where your fathers tempted, by proving, and saw my works forty years.

10 Ч ерез це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блудять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,

Wherefore I was wroth with this generation, and said, They always err in heart; and they have not known my ways;

11 т ому Я присягнув був у гніві Своїм, що вони до Мого відпочинку не ввійдуть!

so I swore in my wrath, If they shall enter into my rest.

12 С тережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!

See, brethren, lest there be in any one of you a wicked heart of unbelief, in turning away from living God.

13 А ле кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься Сьогодні, щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха.

But encourage yourselves each day, as long as it is called To-day, that none of you be hardened by the deceitfulness of sin.

14 Б о ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затримаємо певним аж до кінця,

For we are become companions of the Christ if indeed we hold the beginning of the assurance firm to the end;

15 а ж поки говориться: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань!

in that it is said, To-day if ye will hear his voice, do not harden your hearts, as in the provocation;

16 К отрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?

(for who was it, who, having heard, provoked? but not all who came out of Egypt by Moses?

17 Н а кого ж Він гнівався був сорок років? Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні кості в пустині полягли?

And with whom was he wroth forty years? not with those who had sinned, whose carcases fell in the wilderness?

18 П роти кого Він був присягався, що не ввійдуть вони до Його відпочинку, як не проти неслухняних?

And to whom sware he that they should not enter into his rest, but to those who had not hearkened to the word?

19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.

And we see that they could not enter in on account of unbelief;)