1 І промовив Господь до Мойсея: Витеши собі дві кам'яні таблиці, як перші, і Я напишу на цих таблицях слова, що були на перших таблицях, які ти розбив.

And Jehovah said to Moses, Hew for thyself two tables of stone like the first; and I will write upon the tables the words that were upon the first tables, which thou hast broken.

2 І приготовся на рано. І вийдеш рано вранці на гору Сінай, і станеш Мені там на верхів'ї гори.

And be ready for the morning, and go up in the morning to mount Sinai, and stand there before me on the top of the mountain.

3 А з тобою ніхто не вийде, і на всій горі нехай нікого не буде видно. І також дрібна худоба й худоба велика нехай не пасеться навпроти тієї гори.

And let no man go up with thee, neither shall any man be seen on all the mountain; neither shall sheep and oxen feed in front of that mountain.

4 І витесав він дві кам'яні таблиці, як перші. І встав Мойсей рано вранці, та й вийшов на гору Сінай, як Господь звелів був йому. І взяв він у руку свою дві таблиці кам'яні.

And he hewed two tables of stone like the first; and Moses rose up early in the morning and went up to mount Sinai, as Jehovah had commanded him, and took in his hand the two tables of stone.

5 А Господь зійшов у хмарі, і став там із ним, та й покликав Ім'ям Господа.

And Jehovah came down in the cloud, and stood beside him there, and proclaimed the name of Jehovah.

6 І перейшов Господь перед лицем його, та й викликнув: Господь, Господь, Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий,

And Jehovah passed by before his face, and proclaimed, Jehovah, Jehovah God merciful and gracious, slow to anger, and abundant in goodness and truth,

7 щ о дотримує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх, та певне не вважає чистим винуватого, бо карає провину батьків на дітях, і на дітях дітей, і на третіх, і на четвертих поколіннях.

keeping mercy unto thousands, forgiving iniquity and transgression and sin, but by no means clearing; visiting the iniquity of the fathers upon the children, and upon the children's children, upon the third and upon the fourth.

8 І Мойсей поквапно вклонився до землі, і впав,

And Moses made haste, and bowed his head to the earth and worshipped,

9 т а й сказав: Якщо я знайшов милість в очах Твоїх, Владико, то нехай же Владика йде серед нас, бо народ цей твердошиїй. І Ти пробачиш нашу провину та наш гріх, і зробиш нас спадком Своїм.

and said, If indeed I have found grace in thine eyes, Lord, let the Lord, I pray thee, go in our midst; for it is a stiff-necked people; and pardon our iniquity and our sin, and take us for an inheritance!

10 А Він відказав: Ось Я складаю заповіта перед усім народом твоїм. Я чинитиму чуда, які не були творені на всій землі і в жодного народу. І побачить увесь народ, серед якого ти знаходишся, чин Господній, що Я чиню його з тобою, який він страшний!

And he said, Behold, I make a covenant: before all thy people I will do marvels that have not been done in all the earth, nor in any nation; and all the people in the midst of which thou shall see the work of Jehovah; for a terrible thing it shall be that I will do with thee.

11 В иконуй те, що Я наказую тобі сьогодні. Ось Я виганяю перед тобою амореянина, і ханаанеянина, і хіттеянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.

Observe what I command thee this day: behold, I will drive out before thee the Amorite, and the Canaanite, and the Hittite, and the Perizzite, and the Hivite, and the Jebusite.

12 С тережися, щоб не склав ти умови з мешканцем тієї землі, що ти входиш на неї, щоб він не став пасткою серед тебе.

Take heed to thyself, that thou make no covenant with the inhabitants of the land to which thou shalt come, lest it be a snare in the midst of thee;

13 Б о ви їхні жертівники поруйнуєте, а їхні камінні стовпи для богів поторощите, а їхні дерева святі повирубуєте.

but ye shall demolish their altars, shatter their statues, and hew down their Asherahs.

14 Б о не будеш ти кланятись богові іншому, бо Господь Заздрісний ім'я Його, Бог заздрісний Він!

For thou shalt worship no other God; for Jehovah—Jealous is his name—is a jealous God;

15 Щ об не склав ти умови з мешканцем Краю, як будуть вони любодіяти вслід за богами своїми, і будуть богам своїм жертви приносити, то якщо він покличе тебе, то ти не будеш їсти із жертви його.

lest thou make a covenant with the inhabitants of the land, and then, when they go a whoring after their gods, and sacrifice unto their gods, thou be invited, and eat of their sacrifice,

16 І не візьмеш із дочок його для синів своїх, бо будуть вони любодіяти вслід за богами своїми, і вчинять розпусниками синів твоїх вслід за богами своїми.

and thou take of their daughters unto thy sons, and their daughters go a whoring after their gods, and make thy sons go a whoring after their gods.

17 Л итих богів не зробиш собі.

—Thou shalt make thyself no molten gods.

18 Б удеш виконувати свято Опрісноків. Сім день будеш їсти опрісноки, що Я наказав був тобі на умовлений час місяця авіва, бо в місяці авіві ти вийшов з Єгипту.

—The feast of the unleavened bread shalt thou keep: seven days shalt thou eat unleavened bread, as I have commanded thee, at the appointed time of the month Abib; for in the month Abib thou camest out from Egypt.

19 У се, що відкриває утробу то Моє, як і всяка твоя худоба, що є самець, відкриття утроби вола та вівці.

—All that openeth the womb mine; and all the cattle that is born a male, the firstling of ox and sheep.

20 А відкриття утроби осла викупиш ягням. А якщо його не викупиш, то заб'єш його, зламавши шию. Кожного перворідного з синів твоїх викупиш. І не будуть являтися перед обличчя Моє з порожньою рукою.

But the firstling of an ass thou shalt ransom with a lamb; and if thou ransom not, then shalt thou break its neck. All the first-born of thy sons thou shalt ransom; and none shall appear before me empty.

21 Ш ість день будеш працювати, а дня сьомого спочинеш від праці; в орці й у жнива спочинеш від праці.

—Six days shalt thou work, but on the seventh day thou shalt rest; in ploughing time and in harvest thou shalt rest.

22 І свято тижнів зробиш собі, і первоплоду жнив пшениці, і свято збору врожаю під кінець року.

—And thou shalt observe the feast of weeks, of the first-fruits of wheat-harvest, and the feast of ingathering at the turn of the year.

23 Т ричі в році вся чоловіча стать буде являтися перед лице Владики Господа, Бога Ізраїлевого.

Thrice in the year shall all thy males appear before the Lord Jehovah, the God of Israel.

24 Б о Я вижену людей перед лицем твоїм, і розширю границю твою, і ніхто не запрагне твоєї землі, коли ти ходитимеш являтися перед лице Господа, Бога твого, тричі в році.

For I will dispossess the nations before thee, and enlarge thy border, and no man shall desire thy land, when thou goest up to appear before the face of Jehovah thy God thrice in the year.

25 Н е будеш приносити на квашенім крови жертви твоєї, і не переночує до рана святкова жертва Пасхи.

—Thou shalt not offer the blood of my sacrifice with leaven; neither shall the sacrifice of the feast of the passover be left over night until the morning.

26 П очаток первоплодів твоєї землі принесеш у дім Господа, Бога твого. Не будеш варити ягняти в молоці його матері.

—The first of the first-fruits of thy land shalt thou bring into the house of Jehovah thy God. Thou shalt not boil a kid in its mother's milk.

27 І промовив Господь до Мойсея: Напиши собі слова, бо згідно з цими словами склав Я заповіта з тобою та з Ізраїлем.

And Jehovah said to Moses, Write thee these words; for after the tenor of these words have I made a covenant with thee and with Israel.

28 І був він там з Господом сорок день і сорок ночей, хліба не їв і води не пив. І написав на таблицях слова Заповіту, Десять Заповідей.

—And he was there with Jehovah forty days and forty nights; he ate no bread, and drank no water.—And he wrote on the tables the words of the covenant, the ten words.

29 І сталося, коли сходив Мойсей з гори Сінай, а обидві таблиці свідоцтва в Мойсеєвій руці при сході його з гори, що Мойсей не знав, що лице його стало променіти, бо Бог говорив з ним.

And it came to pass, when Moses came down from mount Sinai—and the two tables of testimony were in Moses' hand, when he came down from the mountain—that Moses knew not that the skin of his face shone through his talking with him.

30 І побачив Аарон та всі Ізраїлеві сини Мойсея, аж ось лице його променіло, і вони боялися підійти до нього!

And Aaron and all the children of Israel saw Moses, and behold, the skin of his face shone; and they were afraid to come near him.

31 І кликнув до них Мойсей, і звернулися до нього Аарон та всі начальники в громаді. І Мойсей говорив до них.

And Moses called to them; and they turned to him,—Aaron and all the principal men of the assembly; and Moses talked with them.

32 А потім попідходили всі Ізраїлеві сини, і він наказав їм усе, що Господь говорив з ним на горі Сінай.

And afterwards, all the children of Israel came near; and he gave them in commandment all that Jehovah had spoken with him on mount Sinai.

33 І скінчив Мойсей говорити з ними, і дав на лице своє покривало.

And Moses ended speaking with them; and he had put on his face a veil.

34 А коли Мойсей входив перед Господнє лице на розмову з Ним, то здіймав покривало аж до свого виходу. І він виходив, і говорив до Ізраїлевих синів, що було наказано йому.

And when Moses went in before Jehovah to speak with him, he took the veil off, until he came out; and he came out, and spoke to the children of Israel what he was commanded.

35 І бачили Ізраїлеві сини лице Мойсеєве, що променіло лице Мойсеєве. І Мойсей знов накладав покривало на лице своє аж до відходу свого, щоб говорити з Ним.

And the children of Israel saw the face of Moses, that the skin of Moses' face shone; and Moses put the veil on his face again, until he went in to speak with him.