1 П ослухайте мовчки Мене, острови, а народи, чекайте навчання Мого! Хай підійдуть і скажуть: Приступімо всі разом на суд!

Keep silence before me, islands; and let the peoples renew strength: let them come near; then let them speak: let us draw near together to judgment.

2 Х то зо сходу того пробудив, що його супроводить в ході перемога? Він народи дає перед ним та царів на топтання, їхнього меча обертає на порох, його лука в солому розвіяну.

Who raised up from the east him whom righteousness calleth to its foot? He gave the nations before him, and caused him to have dominion over kings; he gave them as dust to his sword, as driven stubble to his bow.

3 В ін жене їх, спокійно дорогою йде, якою він не переходив ногами своїми.

He pursued them, he passed on in safety, by a way he had never come with his feet.

4 Х то вчинив та зробив це? Той, хто роди покликав віддавна: Я, Господь, перший, і з останніми Я той же Самий!

Who hath wrought and done, calling the generations from the beginning? I, Jehovah, the first; and with the last, I HE.

5 Б ачили це острови та жахалися, кінці землі трипотіли, наближувались та приходили.

The isles saw, and feared; the ends of the earth trembled: they drew near, and came.

6 О дин одному допомагає і говорить до брата свого: Будь міцний!

They helped every one his neighbour, and said to his brother, Take courage.

7 І підбадьорує майстер золотаря, а той, хто молотом гладить, того, хто б'є на ковадлі, і каже про споєння: Добре воно! і його зміцнює цвяхами, щоб не хиталось.

And the artizan encouraged the founder, he that smootheth the hammer him that smiteth on the anvil, saying of the soldering, It is good; and he fasteneth it with nails, that it be not moved.

8 Т а ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе вибрав, насіння Авраама, друга Мого,

But thou, Israel, my servant, Jacob, whom I have chosen, the seed of Abraham, my friend

9 т и, якого Я взяв був із кінців землі та покликав тебе із окраїн її, і сказав був до тебе: Ти раб Мій, Я вибрав тебе й не відкинув тебе,

—thou whom I have taken from the ends of the earth, and called from the extremities thereof, and to whom I said, Thou art my servant, I have chosen thee and not rejected thee,

10 н е бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю.

—Fear not, for I with thee; be not dismayed, for I thy God: I will strengthen thee, yea, I will help thee, yea, I will uphold thee with the right hand of my righteousness.

11 О тож, засоромляться та зніяковіють усі проти тебе запалені, стануть нічим та погинуть твої супротивники.

Lo, all that are incensed against thee shall be ashamed and confounded; they that strive with thee shall be as nothing, and shall perish.

12 Ш укатимеш їх, але їх ти не знайдеш, своїх супротивників; стануть нічим та марнотою ті, хто провадить війну проти тебе.

Thou shalt seek them, and shalt not find them—them that contend with thee; they that war against thee shall be as nothing, and as a thing of nought.

13 Б о Я Господь, Бог твій, що держить тебе за правицю й говорить до тебе: Не бійся, Я тобі поможу!

For I, Jehovah, thy God, hold thy right hand, saying unto thee, Fear not; I will help thee.

14 Н е бійся, ти Яковів черве, ти жменько Ізраїлева: Я тобі поможу, говорить Господь, і твій Викупитель Святий Ізраїлів!

Fear not, thou worm Jacob, ye men of Israel; I will help thee, saith Jehovah, and thy Redeemer, the Holy One of Israel.

15 О сь зроблю Я тебе молотаркою гострою, новою, зубчастою, помолотиш ти гори та їх поторощиш, а підгірки половою вчиниш!

Behold, I have made of thee a new sharp threshing instrument having double teeth: thou shalt thresh and beat small the mountains, and shalt make the hills as chaff;

16 П еревієш їх ти, й вітер їх рознесе, і буря їх розпорошить, і ти будеш утішатися Господом, будеш хвалитись Святим Ізраїлевим.

thou shalt fan them, and the wind shall carry them away, and the whirlwind shall scatter them; and thou shalt rejoice in Jehovah, thou shalt glory in the Holy One of Israel.

17 У богі та бідні шукають води, та нема, язик їхній від прагнення висох, Я, Господь, і їх вислухаю, Бог Ізраїлів, не лишу їх!

The afflicted and the needy seek water, and there is none; their tongue faileth for thirst: I, Jehovah, will answer them,, the God of Israel, will not forsake them.

18 Я ріки відкрию на лисих горах, а джерела посеред долин, оберну Я пустиню на озеро водне, а землю суху на джерела!

I will open rivers on the bare heights, and fountains in the midst of the valleys; I will make the wilderness into a pool of water, and the dry land into water-springs.

19 Н а пустиню дам кедра, акацію, мирта й маслину, поставлю Я разом в степу кипариса та явора й бука,

I will give in the wilderness the cedar, acacia, myrtle, and oleaster; I will set in the desert the cypress, pine, and box-tree together;

20 щ об разом побачили й знали, і пересвідчились та зрозуміли, що Господня рука це зробила, і створив це Святий Ізраїлів!

that they may see, and know, and consider, and understand together, that the hand of Jehovah hath done this, and the Holy One of Israel hath created it.

21 П ринесіть свою справу, говорить Господь, припровадьте Мені свої докази, каже Цар Яковів.

Produce your cause, saith Jehovah; bring forward your arguments, saith the King of Jacob.

22 Х ай підійдуть і хай нам розкажуть, що трапиться! Виясніть справи минулі, що вони є, а ми серце наше на те покладемо й пізнаємо їхній кінець, або сповістіть про майбутнє.

Let them bring them forward, and declare to us what shall happen: shew the former things, what they are, that we may give attention to them, and know the end of them;—or let us hear things to come:

23 Р озкажіть наперед про майбутнє, і пізнаємо ми, що ви боги. Отож, учиніть ви добро чи зробіть що лихе, щоб ми здивувались і разом побачили.

declare the things that are to happen hereafter, that we may know that ye are gods; yea, do good, or do evil, that we may be astonished, and behold it together.

24 Т а ви менш від нічого, і менший ваш чин від марноти, гидота, хто вас вибирає!

Behold, ye are less than nothing, and your work is of nought; an abomination is he that chooseth you. …

25 Я з півночі мужа збудив і прийшов він, зо схід сонця в Ім'я Моє кличе, і він буде чавити князів, мов ту грязюку, й як ганчар глину топче!

I have raised up one from the north, and he shall come,—from the rising of the sun, he who will call upon my name; and he shall come upon princes as on mortar, and as the potter treadeth clay.

26 Х то сказав це віддавна, щоб знали те ми, і щоб наперед ми сказали: Це правда? Та ніхто не сказав, і ніхто не повів, і ніхто не почув ваших слів...

Who hath declared from the beginning, that we may know? and beforetime, that we may say, right? Indeed, there is none that declareth; no, none that sheweth; no, none that heareth your words.

27 Я перший сказав до Сіону: Оце, то вони! А Єрусалимові дам благовісника.

The first, to Zion, Behold, behold them! and to Jerusalem, I will give one that bringeth glad tidings.

28 І Я дивлюсь, та нікого нема, і немає між ними порадника, щоб відповіли, коли їх запитаю.

And I beheld, and there was no man; even among them,—and there was no counsellor, that, when I asked of them, could answer a word.

29 Т ож ніщо всі вони, їхні чини марнота, вітер та порожнеча їхні ідоли!

Behold, they are all vanity, their works are nought, their molten images are wind and emptiness.