1 І рушили вони з Єліму, і вся громада Ізраїлевих синів прибула до пустині Сін, що між Єлімом та між Сінаєм, п'ятнадцятого дня другого місяця по виході їх з єгипетського краю.

And they journeyed from Elim, and the whole assembly of the children of Israel came into the wilderness of Sin, which is between Elim and Sinai, on the fifteenth day of the second month after their departure out of the land of Egypt.

2 І стала ремствувати вся громада Ізраїлевих синів на Мойсея та на Аарона в пустині.

And the whole assembly of the children of Israel murmured against Moses and against Aaron in the wilderness.

3 І говорили їм Ізраїлеві сини: Коли б ми були повмирали від Господньої руки в єгипетськім краї, як ми сиділи над горшком м'яса, як ми їли хліба досить! Бо ви вивели нас до цієї пустині, щоб поморити голодом увесь цей збір...

And the children of Israel said to them, Would that we had died by the hand of Jehovah in the land of Egypt, when we sat by the flesh-pots, when we ate bread to the full; for ye have brought us out into this wilderness, to kill this whole congregation with hunger!

4 І промовив Господь до Мойсея: Ось Я спускатиму вам дощем хліб із неба, а народ виходитиме й щоденно збиратиме, скільки треба на день, щоб випробувати його, чи буде він ходити в Моєму Законі, чи ні.

Then said Jehovah to Moses, Behold, I will rain bread from heaven for you; and the people shall go out and gather the daily need on its day, that I may prove them, whether they will walk in my law, or not.

5 А настане шостий день, то приготують, що принесуть, і буде подвійне супроти того, що збирають день-у-день.

And it shall come to pass on the sixth day, that they shall prepare what they have brought in; and it shall be twice as much as they shall gather daily.

6 І сказали Мойсей та Аарон до всіх Ізраїлевих синів: Настане вечір і ви довідаєтеся, що Господь вивів вас із єгипетського краю.

And Moses and Aaron said to all the children of Israel, In the evening, then shall ye know that Jehovah has brought you out from the land of Egypt;

7 А настане ранок, то побачите славу Господню, бо Він почув ваші ремствування на Господа. А ми що, що ви ремствуєте на нас?

and in the morning, then shall ye see the glory of Jehovah; for he has heard your murmurings against Jehovah;—and what are we, that ye murmur against us?

8 І сказав Мойсей: Довідаєтесь, як увечорі Господь дасть вам м'яса на їжу, а рано хліба на насичення, бо почув Господь ремствування ваші, що ви ремствуєте на Нього. А ми що? Не на нас ремствування ваше, а на Господа!

And Moses said, When Jehovah gives you in the evening flesh to eat, and in the morning bread to the full; for Jehovah hears your murmurings which ye murmur against him … and what we? your murmurings are not against us, but against Jehovah.

9 І сказав Мойсей до Аарона: Скажи всій громаді Ізраїлевих синів: Наблизьтеся перед лице Господа, бо Він почув ваші ремствування!

And Moses spoke to Aaron, Say to all the assembly of the children of Israel, Come near into the presence of Jehovah; for he has heard your murmurings.

10 І сталося, коли говорив Аарон до всієї громади Ізраїлевих синів, то обернулися вони до пустині, аж ось слава Господня показалася в хмарі!

And it came to pass, when Aaron spoke to the whole assembly of the children of Israel, that they turned toward the wilderness, and behold, the glory of Jehovah appeared in the cloud.

11 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:

And Jehovah spoke to Moses, saying,

12 Я почув ремствування Ізраїлевих синів. Промовляй до них, кажучи: Під вечір будете їсти м'ясо, а рано насититесь хлібом, і познаєте, що Я Господь, Бог ваш!

I have heard the murmurings of the children of Israel: speak to them, saying, Between the two evenings ye shall eat flesh, and in the morning ye shall be filled with bread; and ye shall know that I am Jehovah your God.

13 І сталося ввечорі, і знялися перепелиці, і покрили табір. А рано була верства роси навколо табору.

And it came to pass in the evening, that quails came up, and covered the camp; and in the morning the dew lay round the camp.

14 І піднялася верства тієї роси, аж ось на поверхні пустині щось дрібне, вузькувате, дрібне, немов паморозь на землі.

And when the dew that lay was gone up, behold, on the face of the wilderness there was fine, granular, fine as hoar-frost, on the ground.

15 І побачили Ізраїлеві сини, та й казали один до одного: Ман гу?, бо не знали, що то. А Мойсей відказав їм: Це той хліб, що дав вам Господь на їжу.

And the children of Israel saw, and said one to another, What is it? for they did not know what it was. And Moses said to them, This is the bread which Jehovah has given you to eat.

16 Ц е те, що про нього Господь наказав: Збирайте з нього кожен у міру їди своєї, гомер на голову, за числом ваших душ: візьміть кожен для того, хто в наметі його.

This is the thing which Jehovah has commanded: Gather of it every man according to what he can eat, an omer a poll, the number of your persons: ye shall take every man for those that are in his tent.

17 І зробили так Ізраїлеві сини, і назбирали хто більше, а хто менше.

And the children of Israel did so, and gathered, some much, some little.

18 І зміряли вони гомером, і не мав зайвого той, хто зібрав більше, а хто зібрав менше, не мав нестачі, зібрали кожен у міру своєї їди!

And they measured with the omer: then he that gathered much had nothing over, and he that gathered little wanted nothing: they had gathered every man according to the measure of his eating.

19 І сказав до них Мойсей: Нехай ніхто не лишає з нього до ранку!

And Moses said to them, Let no man leave of it until the morning.

20 Т а не послухали вони Мойсея, і дехто позоставляли з нього до ранку, а воно зачервивіло, і стало смердюче. І розгнівався на них Мойсей!

But they did not hearken to Moses; and some men left of it until the morning; then worms bred in it and it stank. And Moses was wroth with them.

21 І збирали його щоранку, кожен у міру своєї їди. А розгрівалося сонце і воно розтавало.

And they gathered it every morning, every man as much as he could eat; and when the sun became hot, it melted.

22 І сталося шостого дня, поназбирували вони хліба подвійно, два гомери на одного. І посходилися всі начальники громади, і розповіли Мойсеєві.

And it came to pass on the sixth day, that they gathered twice as much bread, two omers for one; and all the princes of the assembly came and told Moses.

23 А він сказав до них: Це те, що говорив Господь: Повний спокій, субота свята для Господа взавтра. Що будете пекти печіть, а що будете варити варіть, а все позостале покладіть собі на сховок до ранку.

And he said to them, This is what Jehovah has said: To-morrow is the rest, the holy sabbath, of Jehovah: bake what ye will bake, and cook what ye will cook; and lay up for yourselves all that remains over, to be kept for the morning.

24 І поклали його аж до ранку, як Мойсей наказав, і не засмерділось воно, і черви не було в нім.

And they laid it up for the morning, as Moses had commanded; and it did not stink, neither was there any worm in it.

25 І сказав Мойсей: Їжте його сьогодні, бо сьогодні субота для Господа. Сьогодні не знайдете його на полі.

And Moses said, Eat it to-day; for to-day is sabbath to Jehovah: to-day ye shall not find it in the field.

26 Ш ість день будете збирати його, а дня сьомого субота: не буде в ній того.

Six days shall ye gather it; but on the seventh day is sabbath: on it there shall be none.

27 І сталося сьомого дня, повиходили були з народу збирати, та не знайшли.

And it came to pass on the seventh day that there went out from the people to gather, and they found none.

28 І сказав Господь до Мойсея: Аж доки ви будете відмовлятися виконувати заповіді Мої та закони Мої?

And Jehovah said to Moses, How long do ye refuse to keep my commandments and my laws?

29 П обачте, Господь дав вам суботу, тому Він дає вам шостого дня хліба двох днів. Сидіть кожен у себе, нехай сьомого дня не виходить ніхто з свого місця!

See, for Jehovah hath given you the sabbath; therefore he giveth you on the sixth day the bread for two days. Abide every man in his place: let no man go from his place on the seventh day.

30 І сьомого дня народ відпочивав.

And the people rested on the seventh day.

31 І назвав Ізраїлів дім ім'я тому: манна. Вона була, як коріяндрове насіння, біла, а смак її, як тісто в меду.

And the house of Israel called its name Manna; and it was like coriander-seed, white; and the taste of it was like cake with honey.

32 І сказав Мойсей: Оце те, що наказав Господь: Наповни нею гомер на сховок для ваших поколінь, щоб бачили той хліб, яким Я годував вас на пустині, коли Я виводив вас із єгипетського краю.

And Moses said, This is the thing which Jehovah has commanded: Fill an omer of it to be kept for your generations; that they may see the bread that I gave you to eat in the wilderness, when I brought you out of the land of Egypt.

33 І сказав Мойсей до Аарона: Візьми одну посудину, і поклади туди повний гомер манни, і постав її перед Господнім лицем на сховок для ваших поколінь.

And Moses said to Aaron, Take a pot, and put in it an omer full of manna, and deposit it before Jehovah, to be kept for your generations.

34 І як наказав Бог Мойсею, так поставив її Аарон перед ковчегом свідоцтва на сховок.

As Jehovah had commanded Moses, so Aaron deposited it before the Testimony, to be kept.

35 А Ізраїлеві сини їли ту манну сорок літ, аж до прибуття їх до краю заселеного, їли манну аж до приходу їх до границі ханаанського Краю.

And the children of Israel ate the manna forty years, until they came into an inhabited land: they ate the manna until they came to the borders of the land of Canaan.

36 А гомер він десята частина ефи.

Now an omer is the tenth of an ephah.