1 М ій дух заламавсь, мої дні погасають, зостались мені самі гроби!...

My breath is corrupt, my days are extinct, the graves are mine.

2 Д ійсно, насмішки зо мною, й моє око в розгірченні їхнім ночує...

Are there not mockers around me? and doth mine eye abide in their provocation?

3 П оклади, дай заставу за мене Ти Сам, хто ж то той, що умову зо мною заб'є по руках?

Lay down now, be thou surety for me with thyself: who is he that striketh hands with me?

4 Б о від розуміння закрив Ти їх серце тому не звеличуєш їх.

For thou hast hidden their heart from understanding; therefore thou wilt not exalt.

5 В ін призначує ближніх на поділ, а очі синів його темніють,

He that betrayeth friends for a prey—even the eyes of his children shall fail.

6 В ін поставив мене за прислів'я в народів, і став я таким, на якого плюють...

And he hath made me a proverb of the peoples; and I am become one to be spit on in the face.

7 З безталання потемніло око моє, а всі члени мої як та тінь...

And mine eye is dim by reason of grief, and all my members are as a shadow.

8 П раведники остовпіють на це, і невинний встає на безбожного.

Upright men astonished at this, and the innocent shall be stirred up against the ungodly;

9 І праведний буде держатись дороги своєї, а хто чисторукий побільшиться в силі.

But the righteous shall hold on his way, and he that hath clean hands shall increase in strength.

10 А ле всі ви повернетеся, і приходьте, та я не знаходжу між вами розумного...

But as for you all, pray come on again; and I shall not find one wise man among you.

11 М ої дні проминули, порвалися думи мої, мого серця маєток,

My days are past, my purposes are broken off, the cherished thoughts of my heart.

12 в они мені ніч обертають на день, наближують світло при темряві!

They change the night into day; the light near in presence of the darkness.

13 Я кщо сподіваюсь, то тільки шеолу, як дому свого, в темноті постелю своє ложе...

If I wait, Sheol is my house; I spread my bed in the darkness:

14 Д о гробу я кличу: О батьку ти мій! До черви: Моя мамо та сестро моя!...

I cry to the grave, Thou art my father! to the worm, My mother, and my sister!

15 Д е ж тоді та надія моя? А надія моя, хто побачить її?

And where is then my hope? yea, my hope, who shall see it?

16 Д о шеолових засувів зійде вона, коли зійдемо разом до пороху...

It shall go down to the bars of Sheol, when rest shall be together in the dust.