1 І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, і вода заспокоїлась.

And God remembered Noah, and all the animals, and all the cattle that were with him in the ark; and God made a wind to pass over the earth, and the waters subsided.

2 І закрились джерела безодні та небесні розтвори, і дощ з неба спинився.

And the fountains of the deep and the windows of heaven were closed, and the pour of rain from heaven was stopped.

3 І верталась вода з-над землі, верталась постійно. І стала вода спадати по ста й п'ятидесяти днях.

And the waters retired from the earth, continually retiring; and in the course of a hundred and fifty days the waters abated.

4 А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських.

And the ark rested in the seventh month, on the seventeenth day of the month, on the mountains of Ararat.

5 І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.

And the waters abated continually until the tenth month: in the tenth, on the first of the month, the tops of the mountains were seen.

6 І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.

And it came to pass at the end of forty days that Noah opened the window of the ark which he had made.

7 І вислав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.

And he sent out the raven, which went forth going to and fro, until the waters were dried from the earth.

8 І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спала вода з-над землі.

And he sent out the dove from him, to see if the waters had become low on the ground.

9 Т а не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.

But the dove found no resting-place for the sole of her foot, and returned to him into the ark; for the waters were on the whole earth; and he put forth his hand, and took her, and brought her to him into the ark.

10 І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав.

And he waited yet other seven days, and again he sent forth the dove out of the ark.

11 І голубка вернулась до нього вечірнього часу, і ось у неї в дзюбку лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над землі.

And the dove came to him at eventide; and behold, in her beak was an olive-leaf plucked off; and Noah knew that the waters had become low on the earth.

12 І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась.

And he waited yet other seven days, and sent forth the dove; but she returned no more to him.

13 І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!

And it came to pass in the six hundred and first year, in the first, on the first of the month, that the waters were dried up from the earth. And Noah removed the covering of the ark, and looked, and behold, the surface of the ground was dried.

14 А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця висохла земля.

And in the second month, on the twenty-seventh day of the month, the earth was dry.

15 І промовив Ноєві Господь, кажучи:

And God spoke to Noah, saying,

16 В ийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоя, і сини твої, і невістки твої.

Go out of the ark, thou, and thy wife, and thy sons, and thy sons' wives with thee.

17 К ожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-посеред птаства, і з-посеред скотини, і з-посеред усіх плазунів, що плазують по землі, повиводь із собою. І хай рояться вони на землі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються.

Bring forth with thee every animal which is with thee, of all flesh, fowl as well as cattle, and all the creeping things which creep on the earth, that they may swarm on the earth, and may be fruitful and multiply on the earth.

18 І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.

And Noah went out, and his sons, and his wife, and his sons' wives with him.

19 К ожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми вийшли з ковчегу вони.

All the animals, all the creeping things, and all the fowl—everything that moves on the earth, after their kinds, went out of the ark.

20 І збудував Ной жертівника Господеві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопалення.

And Noah built an altar to Jehovah; and took of every clean animal, and of all clean fowl, and offered up burnt-offerings on the altar.

21 І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.

And Jehovah smelled the sweet odour. And Jehovah said in his heart, I will no more henceforth curse the ground on account of Man, for the thought of Man's heart is evil from his youth; and I will no more smite every living thing, as I have done.

22 Н адалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч не припиняться!

Henceforth, all the days of the earth, seed and harvest, and cold and heat, and summer and winter, and day and night, shall not cease.