1 І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, і вода заспокоїлась.

But God remembered Noah and all the wild animals and all the cattle that were with him in the large boat. Then God made a wind blow over the earth until the water went down.

2 І закрились джерела безодні та небесні розтвори, і дощ з неба спинився.

Also the wells of water under the earth and the windows of the heavens were shut. And it stopped raining.

3 І верталась вода з-над землі, верталась постійно. І стала вода спадати по ста й п'ятидесяти днях.

The water kept moving away from the earth. At the end of 150 days the water was less.

4 А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських.

And in the seventh month, on the seventeenth day of the month, the large boat came to rest on Mount Ararat.

5 І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.

The water kept on going down until the tenth month. In the tenth month, on the first day of the month, the tops of the mountains could be seen.

6 І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.

At the end of forty days, Noah opened the window of the large boat which he had made.

7 І вислав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.

Then he sent out a raven, and it flew here and there until the water was dried up from the earth.

8 І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спала вода з-над землі.

Then he sent out a dove, to see if the water was gone from the ground.

9 Т а не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.

But the dove found no place to set her foot, so she returned to him in the boat. For the water was still over the earth. So Noah put out his hand and took her, and brought her into the boat with him.

10 І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав.

He waited another seven days, and sent the dove from the boat again.

11 І голубка вернулась до нього вечірнього часу, і ось у неї в дзюбку лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над землі.

The dove returned to him in the evening. In her mouth was an olive leaf that had just been picked. So Noah knew that the water had gone from the earth.

12 І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась.

Then he waited another seven days, and sent out the dove. But she did not return to him again.

13 І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!

In the year 601, in the first month, on the first day of the month, the water was dried up from the earth. Then Noah took the covering off the large boat, and looked out and saw that the earth was dry.

14 А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця висохла земля.

In the second month, on the twenty-seventh day of the month, the ground was dry.

15 І промовив Ноєві Господь, кажучи:

Then God said to Noah,

16 В ийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоя, і сини твої, і невістки твої.

“Go out of the boat, you and your wife and your sons and your sons’ wives with you.

17 К ожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-посеред птаства, і з-посеред скотини, і з-посеред усіх плазунів, що плазують по землі, повиводь із собою. І хай рояться вони на землі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються.

Bring out with you every living thing of all flesh that is with you, birds and animals and everything that moves on the earth. So they may give birth and become many upon the earth.”

18 І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.

So Noah went out with his sons and his wife and his sons’ wives.

19 К ожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми вийшли з ковчегу вони.

Every animal, every bird, everything that moves on the earth, went out of the large boat by their families.

20 І збудував Ной жертівника Господеві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопалення.

Then Noah built an altar to the Lord. He took of every clean animal and every clean bird, and gave burnt gifts in worship on the altar.

21 І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.

Then the Lord smelled a pleasing smell. And the Lord said to Himself, “I will never again curse the ground because of man. For the desire of man’s heart is sinful from when he is young. I will never again destroy every living thing as I have done.

22 Н адалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч не припиняться!

While the earth lasts, planting time and gathering time, cold and heat, summer and winter, and day and night will not end.”