1 І сталося, як Соломон покінчив будувати храм Господній та дім царський, та все, що було бажанням Соломона, що прагнув він зробити,

Solomon had finished building the house of the Lord, and the king’s house, and all that he wanted to build.

2 т о Господь явився Соломонові другий раз, як явився йому в Ґів'оні.

Then the Lord came to Solomon a second time, as He had come to him at Gibeon.

3 І сказав Господь до нього: Вислухав Я молитви твої та благання твої, якими благав ти перед лицем Моїм, Я освятив той храм, що ти збудував, щоб покласти Ім'я Моє там аж навіки. І будуть там Мої очі та серце Моє по всі дні.

The Lord said to him, “I have heard your prayer which you have prayed to Me. I have set apart this house you have built by putting My name there forever. My eyes and My heart will be there always.

4 А ти, якщо будеш ходити перед лицем Моїм, як ходив був батько твій Давид, у чистості серця та в правоті, щоб зробити все, що наказав Я тобі, якщо будеш дотримуватися уставів Моїх та постанов Моїх,

As for you, walk before Me as your father David walked, with a true heart doing what is right. Do all that I have told you. Obey My Laws. If you do,

5 т о трона царства твого над Ізраїлем Я поставлю навіки, як Я говорив був батькові твоєму Давидові, кажучи: Не буде переводу нікому з нащадків твоїх на Ізраїлевім троні.

then I will make the throne of your rule over Israel last forever. It will be just as I promised your father David, saying, ‘You will never be without a man on the throne of Israel.’

6 Я кщо ж справді відвернетеся ви та ваші сини від Мене, і не будете дотримувати заповідей Моїх та уставів Моїх, що Я дав вам, і підете, і будете служити іншим богам, і буде те вклонятися їм,

But if you or your sons turn away from following Me, and do not keep My Laws which I have given you, and go after other gods and worship them, if you do,

7 т о Я винищу Ізраїля з поверхні землі, яку дав їм, а цей храм, що Я освятив для Ймення Свого, відкину від лиця Свого. І стане Ізраїль за приповістку та за посміховище серед усіх народів!

then I will cut off Israel from the land I have given them. And I will put away from My eyes the house which I have set apart for My name. Israel will become a word of shame among all peoples.

8 І храм цей найвищий, кожен, хто проходитиме біля нього, скам'яніє та свисне від здивування. І скажуть: За що Господь зробив так цьому Краєві та храмові цьому?...

This house will be broken to pieces. Everyone who passes by will be surprised and make a sound of wonder, and say, ‘Why has the Lord done this to this land and to this house?’

9 І відкажуть: За те, що вони покинули Господа, Бога свого, Який вивів їхніх батьків з єгипетського краю, і держалися міцно інших богів, і вклонялися їм, і служили їм, тому Господь навів на них усе оце лихо!

And they will say, ‘Because they turned away from the Lord their God, Who brought their fathers out of the land of Egypt. They took in other gods and worshiped them and served them. So the Lord has brought all this trouble upon them.’” Solomon and Hiram

10 І сталося по двадцяти роках, коли Соломон збудував ті два доми, храм Господній та дім царський,

At the end of twenty years, Solomon had built the two houses, the house of the Lord and the king’s house.

11 а Хірам, цар тирський, достачав Соломонові кедрові дерева й дерева кипарисові, та золото на кожне бажання його, тоді цар Соломон дав Хірамові двадцять міст у краї Ґаліл.

Hiram king of Tyre had given Solomon all the cedar and cypress trees and gold that he wanted. Then King Solomon gave Hiram twenty cities in the land of Galilee.

12 І вийшов Хірам із Тиру, щоб побачити ті міста, які дав йому Соломон, і не вподобались йому вони.

But when Hiram came out from Tyre to see the cities Solomon had given him, they did not please him.

13 І він сказав: Що це за міста, які ти дав мені, мій брате? І він назвав ім'я їм: Край Кавулу, і так вони звуться аж до цього дня.

He said, “What are these cities you have given me, my brother?” So they are called the land of Cabul to this day.

14 І послав Хірам цареві сто й двадцять талантів золота.

The gold Hiram sent to the king weighed as much as 120 men. Other Things Solomon Did

15 А оце наказ тих поборів, які брав цар Соломон на збудування храму Господнього та дому свого, і Мілло, і муру єрусалимського, і Хацору, і Меґіддо, і Ґезеру.

Now King Solomon made men work to build the house of the Lord, his own house, the Millo, the wall of Jerusalem, Hazor, Meggido and Gezer.

16 Ф араон, єгипетський цар, прийшов і здобув Ґезер, та й спалив його огнем, а ханаанеянина, що сидів у місті, убив, і віддав його як віно для своєї дочки, Соломонової жінки.

For Pharaoh king of Egypt had gone up and taken Gezer and burned it with fire. He killed the Canaanites who lived in the city, and then gave it as a wedding-gift to his daughter, Solomon’s wife.

17 І вибудував Соломон Ґезера, і Бет-Горона Долішнього,

So Solomon built Gezer again, and the lower part of Beth-horon,

18 і Баалата, і Тамара в пустині того краю,

and Baalath and Tamar in the desert, in the land of Judah.

19 і всі міста на запаси, що були Соломонові, і міста на колесниці, і міста на верхівців, і інші бажання Соломонові, що бажав збудувати в Єрусалимі та на Ливані, та в усьому Краї панування його.

Solomon built all the store-cities that he had, the cities for his war-wagons, the cities for his horsemen, and all he wanted to build in Jerusalem, in Lebanon, and in all the land under his rule.

20 У весь народ, що позостався з амореян, хіттеян та періззеян, хіввеян та євусеян, що вони не з Ізраїлевих синів,

Now there were people left of the Amorites, the Hittites, the Perizzites, the Hivites and the Jebusites, who were not of the people of Israel.

21 ї хні сини, що були позоставлені по них у Краю, яких Ізраїлеві сини не могли вигубити, то взяв їх Соломон за поборових працівників, і так є аж до цього дня.

And their children were left after them in the land. The people of Israel were not able to destroy all of them. So Solomon made these people work for him, even to this day.

22 А з Ізраїлевих синів Соломон не дав раба, бо вони вояки, і його раби, і провідники його, і старші над трьома, і провідники над його колесницями та його верхівці.

But Solomon did not make the people of Israel work for him. For they were men of war, his servants, his rulers, his captains, his war-wagon drivers, and his horsemen.

23 О це приставлені провідники, що були над Соломоновою роботою, п'ятдесят і п'ять сотень, що правили народом, який робив на праці.

These were the heads of the captains over Solomon’s work. There were 550 of them who ruled over the people doing the work.

24 Т ільки фараонова дочка вийшла з Давидового Міста до свого дому, якого збудував їй; тоді збудував він Мілло.

But Pharaoh’s daughter went up from the city of David to her own house which Solomon had built for her. Then he built the Millo.

25 І приносив Соломон три рази річно цілопалення та мирні жертви на жертівнику, що збудував Господеві, і кадив на тому, що перед Господнім лицем. І викінчив він той дім.

Three times a year Solomon gave burnt gifts and peace gifts on the altar he built to the Lord. He burned special perfume on the altar before the Lord. So he finished the house.

26 І цар Соломон наробив кораблів в Ецйон-Ґевері, що при Елоті на березі Червоного моря в едомському краї.

King Solomon built a group of ships in Ezion-geber, near Eloth on the shore of the Red Sea, in the land of Edom.

27 І послав Хірам кораблями своїх рабів, моряків, що знають море, з рабами Соломоновими.

Hiram sent his servants with the ships, sailors who knew the sea. He sent them with the servants of Solomon.

28 І прийшли вони до Офіру, і взяли звідти чотири сотні й двадцять талантів золота, та й привезли до царя Соломона.

They went to Ophir and brought out gold weighing as much as 420 small men. And they brought it to King Solomon.