1 І послав Ісус, син Навинів, із Ситтіму двох таємних вивідувачів, говорячи: Ідіть, розгляньте цей Край та Єрихон. І вони пішли, і ввійшли до дому однієї блудниці, а ім'я їй Рахав. І переночували вони там.

Then Joshua the son of Nun sent two men from Shittim to go in secret to learn about the land. He said to them, “Go and spy out the land, and Jericho.” So they went and came to the house of Rahab, a woman who sold the use of her body, and they stayed there.

2 І було донесено єрихонському цареві, говорячи: Ось цієї ночі прийшли сюди якісь люди з Ізраїлевих синів, щоб вивідати цей Край.

Then the king of Jericho was told, “See, men of Israel have come here to spy out the land.”

3 І послав єрихонський цар до Рахави, говорячи: Виведи тих людей, що до тебе прийшли, що ввійшли до твого дому, бо вони прийшли, щоб вивідати ввесь цей Край.

So the king of Jericho sent word to Rahab, saying, “Bring out the men who have come to you and have gone into your house. For they have come to spy out all the land.”

4 А та жінка взяла двох тих людей, та й сховала їх. І сказала: Так, приходили були до мене ті люди, та я не знала, звідки вони.

But the woman had taken the two men and hidden them. She said, “Yes, the men came to me. But I did not know where they were from.

5 А коли замикалася брама зо смерком, то ті люди вийшли. Не знаю, куди ті люди пішли. Швидко женіться за ними, то ви доженете їх.

When it was time for the gate to be shut after dark, the men went out. I do not know where they went. Be quick to go after them, for you will catch them.”

6 А вона відвела їх на дах, та й сховала їх у жмутах льону, що були зложені в неї на даху.

But she had brought them up to the roof and had hidden them under the grain she had put up there.

7 А ті люди погналися за ними йорданською дорогою аж до бродів; а браму замкнули, як тільки вийшла погоня за ними.

The men went after them on the road to the Jordan as far as the river crossing. As soon as those going after them had gone out, they shut the gate.

8 І поки вони лягли спати, то вона ввійшла до них на дах,

Before they lay down, she came up to them on the roof.

9 і сказала до тих людей: Я знаю, що Господь дав вам цей Край, і що жах перед вами напав на нас, і що всі мешканці цього Краю умлівають зо страху перед вами.

And she said to the men, “I know that the Lord has given you the land. The fear of you has come upon us. All the people living in the land have become weak with fear because of you.

10 Б о ми чули те, що Господь висушив воду Червоного моря перед вами, коли ви виходили з Єгипту, і що зробили ви обом аморейським царям, що по той бік Йордану, Сигонові та Оґові, яких ви вчинили закляттям.

For we have heard how the Lord dried up the water of the Red Sea for you when you came out of Egypt. We have heard how you destroyed the two kings of the Amorites, Sihon and Og, on the other side of the Jordan.

11 І чули ми це, і зомліло наше серце, і не стало вже духу в людини зо страху перед вами, бо Господь, Бог ваш, Він Бог на небесах угорі й на землі долі!

When we heard it, our hearts became weak. No man had strength of heart any more because of you. For the Lord your God is God in heaven above and on earth below.

12 А тепер присягніть мені Господом, що як я вчинила з вами милість, так зробите й ви милість з домом батька мого, і дасте мені правдивого знака.

Now I have shown you kindness. So I beg of you, promise me by the Lord that you will show kindness to those of my father’s house. Give me something to show that you will be faithful.

13 І зоставите при житті батька мого, і матір мою, і братів моїх, і сестер моїх, і все, що їхнє, і врятуєте наше життя від смерти.

Do not kill my father and mother and my brothers and sisters, and all who belong to them. Save us from death.”

14 І сказали їй ті люди: Душа наша за вас нехай віддана буде на смерть, якщо ви не відкриєте цієї нашої справи. І буде, коли Господь передаватиме нам оцей Край, то ми вчинимо тобі милість та правду.

So the men said to her, “Our life for yours! If you do not tell anyone what we are doing, we will be faithful and show you kindness when the Lord gives us the land.”

15 І вона спустила їх шнуром через вікно, бо дім її був у стіні міського муру, і в мурі вона жила.

Then she let them down by a rope through the window. She lived in her house that was built on top of the city wall.

16 І сказала вона їм: Ідіть на гору, щоб не спіткала вас погоня. І ховайтеся там три дні, аж поки не вернеться погоня, а потому підете своєю дорогою.

She said to them, “Go to the hill country, or those who are looking for you might find you. For three days hide yourselves there until those who are looking for you return. Then you may go on your way.”

17 І сказали до неї ті люди: Ми будемо чисті від цієї присяги тобі, що ти заприсягла нас, якщо ти не вчиниш так.

The men said to her, “We will be free from this promise you have made us swear

18 О це, як ми будемо входити до Краю, то ти прив'яжеш шнурка з цієї нитки червені в вікні, що ти ним нас спустила. А батька свого, і матір свою, і братів своїх, і ввесь дім свого батька збереш до себе до дому.

unless, when we come into the land, you tie this red rope in the window you let us down through. Bring your father and mother, your brothers and all those of your father’s house into your house.

19 І буде, усі, хто вийде з дверей твого дому назовні, кров його на голові його, а ми чисті. А всі, хто буде в домі з тобою, кров його на голові нашій, якщо наша рука буде на ньому.

If anyone goes out through the doors of your house into the street, his blood will be on his own head. We will not be guilty for his death. But if a hand is laid upon anyone who is with you in the house, his blood will be on our head.

20 А коли ти відкриєш цю нашу справу, то ми будемо чисті від присяги тобі, якою ти заприсягла нас.

And we will be free from the promise you made us swear if you tell anyone what we are doing.”

21 А вона сказала: Як ви сказали, нехай буде воно так. І відпустила їх, а вони пішли. І вона прив'язала в вікні червоного суканого шнурка.

She said, “Let it be as you have said.” Then she sent them away, and tied the red rope in the window.

22 І вони пішли, і вийшли на гору, та й сиділи там три дні, аж поки вернулася погоня. І шукала погоня по всій дорозі, та не знайшла їх.

They left and came to the hill country and stayed there for three days until those who were looking for them returned. The men had looked for them all along the road, but had not found them.

23 І повернулися ті два мужі, і зійшли з гори, і перейшли Йордан, і прийшли до Ісуса, сина Навинового, та й розповіли йому все, що їх спіткало.

Then the two men came down from the hill country, crossed over the Jordan, and came to Joshua the son of Nun. They told him all that had happened to them.

24 І сказали вони до Ісуса: Справді Господь дав у нашу руку всю цю землю, а всі мешканці цього Краю омліли зо страху перед нами.

They said to Joshua, “For sure the Lord has given all the land into our hands. All the people living in the land have become weak with fear because of us.”