1 К ажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого,

I am telling the truth because I belong to Christ. The Holy Spirit tells my heart that I am not lying.

2 щ о маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого!

I have much sorrow. The pain in my heart never leaves.

3 Б о я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;

I could even wish that I might be kept from being with Christ if that would help my people to be saved from the punishment of sin. They are of my own flesh and blood.

4 в они ізраїльтяни, що їм належить синівство, і слава, і заповіти, і законодавство, і Богослужба, і обітниці,

They are Jews and are the people God chose for Himself. He shared His shining-greatness with them and gave them His Law and a way to worship. They have His promises.

5 щ о їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма Бог, благословенний, навіки, амінь.

The early preachers came from this family. Christ Himself was born of flesh from this family and He is over all things. May God be honored and thanked forever. Let it be so.

6 Н е так, щоб Слово Боже не збулося. Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля,

I am not saying that God did not keep His promises. Not all the Jews are people God chose for Himself.

7 і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: в Ісаку буде насіння тобі.

Not all of Abraham’s family are children of God. God told Abraham, “Only the family of Isaac will be called your family.”

8 Ц ебто, не тілесні діти то діти Божі, але діти обітниці признаються за насіння.

This means that children born to Abraham are not all children of God. Only those that are born because of God’s promise to Abraham are His children.

9 А слово обітниці таке: На той час прийду, і буде син у Сари.

This was the promise God made: “About this time next year I will come, and Sarah will have a son.”

10 І не тільки це, але й Ревекка зачала дітей від одного ложа отця нашого Ісака,

Not only this, but there was Rebecca also. Rebecca gave birth to two sons at the same time. Both of them were sons of Isaac.

11 б о коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні

Even before the two sons were born, we see God’s plan of choosing. God could choose whom He wanted. It could not be changed because of anything the older son tried to do about it. It was before either one had done anything good or bad.

12 н е від учинків, але від Того, Хто кличе, сказано їй: Більший служитиме меншому,

Rebecca was told, “The older son will work for the younger son.”

13 я к і написано: Полюбив Я Якова, а Ісава зненавидів.

The Holy Writings say, “I loved Jacob, but hated Esau.”

14 Щ о ж скажемо? Може в Бога неправда? Зовсім ні!

What about it then? Can we say that God is not fair? No, not at all!

15 Б о Він каже Мойсеєві: Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитись.

God said to Moses, “I will have loving-kindness and loving-pity for anyone I want to.”

16 О тож, не залежить це ні від того, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.

These good things from God are not given to someone because he wants them or works to get them. They are given because of His loving-kindness.

17 Б о Писання говорить фараонові: Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по цілій землі Моє Ймення.

The Holy Writings say to Pharaoh, “I made you leader for this reason: I used you to show My power. I used you to make My name known over all the world.”

18 О тож, кого хоче Він милує, і кого хоче ожорсточує.

So God has loving-kindness for those He wants to. He makes some have hard hearts if He wants to.

19 А ти скажеш мені: Чого ж іще Він докоряє, бо хто може противитись волі Його?

But you will ask me, “Why does God blame men for what they do? Who can go against what God wants?”

20 О тже, хто ти, чоловіче, що ти сперечаєшся з Богом? Чи скаже твориво творцеві: Пощо ти зробив мене так?

Who are you to talk back to God? A pot being made from clay does not talk to the man making it and say, “Why did you make me like this?”

21 Ч и ганчар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть?

The man making the pots has the right to use the clay as he wants to. He can make two pots from the same piece of clay. One can have an important use. The other one can be of little use.

22 Т ож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль,

It may be that God wants to show His power and His anger against sin. He waits a long time on some men who are ready to be destroyed.

23 і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу,

God also wanted to show His shining-greatness to those He has given His loving-kindness. He made them ready for His shining-greatness from the beginning.

24 н а нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.

We are the ones He chose. He did not only choose Jews. He also chose some from among the people who are not Jews.

25 Я к і в Осії Він говорить: Назву Своїм народом не людей Моїх, і не улюблену улюбленою,

In the Book of Hosea He says, “Those who are not My people, I will call, ‘My people.’ Those who are not loved, I will call, ‘My loved ones.’”

26 і на місці, де сказано їм: Ви не Мій народ, там названі будуть синами Бога Живого!

“And where it said, ‘You are not my people,’ they will be called sons of the living God.”

27 А Ісая взиває про Ізраїля: Коли б число синів Ізраїлевих було, як морський пісок, то тільки останок спасеться,

Isaiah says this about the Jews, “Even if there are as many Jews as the sand by the sea, only a few of them will be saved from the punishment of sin.

28 б о вирок закінчений та скорочений учинить Господь на землі!

For the Lord will do on earth what He says in His Word. He will work fast when He says what will happen here.”

29 І як Ісая віщував: Коли б Господь Саваот не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содом, і подібні були б до Гоморри!

Isaiah said also, “If God had not left some of the Jews, we would have all been destroyed like the people who lived in the cities of Sodom and Gomorrah.”

30 Щ о ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,

What are we to say about these things? The people who are not Jews were not made right with God by the Law. They were made right with God because they put their trust in Him.

31 а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.

The Jews tried to be right with God by obeying the Law, but they did not become right with God.

32 Ч ому? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Закону; вони бо спіткнулись об камінь спотикання,

Why? Because they did not put their trust in God. They tried to be right with God by working for it. They tripped over the most important Stone (Christ).

33 я к написано: Ось Я кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоромиться!

The Holy Writings say, “See! I put in Jerusalem a Stone that people will trip over. It is a Rock that will make them fall. But the person who puts his trust in the Rock (Christ) will not be put to shame.”