1 І зібрали филистимляни свої війська на війну. І зібралися вони до Сохо, що Юдине, і таборували між Сохо та між Азекою в Ефес-Даммімі.

Now the Philistines gathered their armies for battle. They were gathered at Socoh, which belongs to Judah. They set up their tents between Socoh and Azekah, in Ephes-dammim.

2 І зібралися Саул та ізраїльтяни, і таборували в долині Елі, і вставилися до бою проти филистимлян.

Saul and the men of Israel were gathered together, and set up their tents in the valley of Elah. They came up dressed for battle to fight against the Philistines.

3 І стояли филистимляни на горі з того боку, а Ізраїль стояв на горі з цього боку, а поміж ними долина.

The Philistines stood on the mountain on one side while Israel stood on the mountain on the other side, with the valley between them.

4 І вийшов із филистимських таборів одноборець, ім'я йому Ґоліят із Ґату. Високий був шість ліктів і п'ядь.

Then a strong fighter came out from the armies of the Philistines. His name was Goliath, from Gath. He was almost twice as tall as most men.

5 А на голові його мідяний шолом, і він одягнений був у панцера з луски; а вага того панцера п'ять тисяч шеклів міді.

He had a head covering of brass, and wore brass battle-clothes that weighed as much as 5, 000 silver pieces.

6 А на ногах його мідяні наголінники, а за плечима його мідяний спис.

He wore brass leg-coverings, and had a brass spear on his shoulders.

7 А держак списа його як ткацький вал, а вістря спису його шістсот шеклів заліза. А перед ним ходив щитоноша.

The long part of his spear was like a cross-piece used on a cloth-maker. The iron head of his spear weighed as much as 600 pieces of silver. A man walked before him to carry his shield.

8 І став він, і кликнув до Ізраїлевих полків, та й сказав до них: Чого ви вийшли ставати до бою? Чи ж я не филистимлянин, а ви не раби Саулові? Оберіть собі кого, і нехай він зійде до мене.

Goliath stood and called out to the army of Israel, saying, “Why have you come out dressed for battle? Am I not the Philistine, and you the servants of Saul? Choose a man for yourselves, and let him come down to me.

9 Я кщо він зможе воювати зо мною, і вб'є мене, то ми станемо вам за рабів. А якщо я переможу його, і вб'ю його, то ви станете нам за рабів, і будете служити нам.

If he is able to fight with me and kill me, then we will be your servants. But if I fight him and kill him, then you must become our servants and work for us.”

10 І сказав филистимлянин: Я цього дня зневажив Ізраїлеві полки. Дайте мені чоловіка, і будемо битися вдвох.

Again the Philistine said, “I stand against the army of Israel this day. Give me a man, that we may fight together.”

11 І чув Саул та ввесь Ізраїль ці слова филистимлянина, і вони перестрашилися та сильно налякалися.

When Saul and all Israel heard these words of the Philistine, they were troubled and very afraid.

12 А Давид син того мужа ефратянина, з Юдиного Віфлеєму, а ім'я йому Єссей, що мав восьмеро синів. І цей чоловік за Саулових днів був старий, увійшов у літа.

Now David was the son of Jesse, an Ephrathite of Bethlehem in Judah. Jesse had eight sons, and was old in the days of Saul. He had lived many years.

13 І пішли троє найстарших Єссеєвих синів, пішли за Саулом на війну. А імена трьох синів його, що пішли на війну: перворідний Еліяв, а другий його Авінадав, а третій Шамма.

Jesse’s three older sons had followed Saul to the battle. Their names were Eliab the first-born, next Abinadab, and third Shammah.

14 А Давид він найменший, а три найстарші пішли за Саулом.

David was the youngest. The three oldest sons followed Saul.

15 А Давид ходив до Саула, та вертався пасти отару свого батька в Віфлеємі.

But David went to and from Saul, to take care of his father’s flock at Bethlehem.

16 А той филистимлянин підходив ранком та ввечорі, і виступав сорок день.

The Philistine came out and showed himself morning and evening for forty days.

17 І сказав Єссей до сина свого Давида: Візьми но для братів своїх ефу цього праженого зерна, і десять цих хлібів, та й віднеси скоренько до табору до своїх братів.

Then Jesse said to his son David, “Take for your brothers a basket of this baked grain and these ten loaves. Hurry and carry them to your brothers among the army.

18 А цих десять кусків сиру віднесеш для тисячника, і розізнаєш про поводження братів своїх, і вивідай про їхні потреби.

And take these ten pieces of cheese to the leader of the thousand man group who is with them. See how your brothers are doing, and bring me news of them.

19 А Саул і вони, та всі ізраїльтяни були в долині Елі, воювали з филистимлянами.

Saul and your brothers and all the men of Israel are in the valley of Elah, fighting with the Philistines.”

20 І встав Давид рано вранці, і полишив отару свою на сторожа; і взяв та й пішов, як наказав йому Єссей. І ввійшов він до обозу, а військо виходило до бойового строю, і підняли вони окрик у бою.

So David got up early in the morning and left the flock in the care of a shepherd. He took the food and went, as Jesse had told him. And he came to the tents as the army was going out dressed for battle, calling out the war cry.

21 І вишикувалися Ізраїль та Филистимлянин лава проти лави.

Israel and the Philistines came near each other dressed for battle, army against army.

22 І Давид позоставив свою ношу в сторожа речей, та й побіг до полку. І ввійшов він, і запитав своїх братів про поводження.

David left the things with the man to take care of them. He ran to the army, and went to meet with his brothers.

23 А коли він розмовляв із ними, аж ось виходить із филистимських полків одноборець, филистимлянин Ґоліят ім'я йому, із Ґату. І промовляв він ті самі слова, а Давид почув.

As he talked with them, Goliath the Philistine from Gath came out of the army of the Philistines, and spoke the same words as before. And David heard him.

24 А всі ізраїльтяни, коли бачили того чоловіка, то втікали перед ним та дуже лякалися.

When all the men of Israel saw the man, they ran away from him and were very much afraid.

25 І говорив Ізраїльтянин: Чи бачите ви цього чоловіка, що виходить? А виходить він, щоб зневажати Ізраїля. І буде, того чоловіка, що вб'є його, збагатить його цар великим багатством, і дочку свою віддасть йому, а дім його батька зробить вільним в Ізраїлі.

The men of Israel said, “Have you seen the man who has come out? He has come out to stand against Israel. The king will make the man who kills him rich. And he will give him his daughter, and make his father’s family free from paying taxes in Israel.”

26 І спитався Давид тих людей, хто стояв з ним, говорячи: Що буде зроблене тому, хто вб'є цього филистимлянина й здійме образу з Ізраїля? Бо хто цей необрізаний филистимлянин, що так зневажає полки Живого Бога?

Then David said to the men standing by him, “What will be done for the man who kills this Philistine, and takes away Israel’s shame? For who is this Philistine who has not gone through the religious act of the Jews? Who is he, that he should make fun of the armies of the living God?”

27 А народ сказав йому те саме слово, говорячи: Отак буде зроблено чоловікові, хто вб'є його.

And the people answered him in the same way, “This is what will be done for the man who kills him.”

28 І почув Еліяв, його найстарший брат, як він говорив до людей. І запалився Еліявів гнів на Давида, і він сказав: Чого то зійшов ти? І на кого ти позоставив трохи тієї отари в пустині? Я знаю зарозумілість твою та порожнечу твого серця, бо ти зійшов, щоб подивитися на війну!

His oldest brother Eliab heard what he said to the men. He became very angry with David and said, “Why have you come here? With whom have you left those few sheep in the desert? I know of your pride and the sin of your heart. You have come to see the battle.”

29 А Давид відказав: Та що я зробив тепер? Чи не на наказ батька?

But David said, “What have I done now? Was it not just a question?”

30 І він відвернувся від нього до іншого, і запитував про те саме. А народ відповів йому те саме, як перше.

Then David turned away from him to another and asked the same question. And the people gave him the same answer.

31 І були почуті слова ті, що говорив Давид, і донесли їх Саулові, і він покликав його.

When David’s words were heard, they were told to Saul, and Saul sent for him.

32 І сказав Давид до Саула: Хай не лякається нічиє серце через нього. Раб твій піде, і буде битися з отим филистимлянином.

David said to Saul, “Let no man’s heart become weak because of him. Your servant will go and fight with this Philistine.”

33 І сказав Саул до Давида: Ти не можеш піти на того филистимлянина битися з ним, бо ти малий, а він вояк від своєї молодости.

Saul said to David, “You are not able to go and fight against this Philistine. You are only a young man, while he has been a man of war since he was young.”

34 І сказав Давид до Саула: Твій раб був пастухом свого батька при отарі, і приходив лев, а також ведмідь, та й тягнув штуку дрібної худоби зо стада,

But David said to Saul, “Your servant was taking care of his father’s sheep. When a lion or a bear came and took a lamb from the flock,

35 а я виходив за ним, і побивав його, і виривав те з пащі його. А як він ставав на мене, то я хапав його за його гриву, та й побивав його.

I went after him and fought him and saved it from his mouth. When he came against me, I took hold of him by the hair of his head and hit him and killed him.

36 І лева, і ведмедя побивав твій раб. І цей необрізаний филистимлянин буде, як один із них, бо він зневажив полки Живого Бога!

Your servant has killed both the lion and the bear. And this Philistine who has not gone through our religious act will be like one of them. For he has made fun of the armies of the living God.”

37 І сказав Давид: Господь, що врятував мене з лапи лева та з лапи ведмедя, Він урятує мене з руки цього филистимлянина. І сказав Саул: Іди, і нехай Господь буде з тобою!

And David said, “The Lord Who saved me from the foot of the lion and from the foot of the bear, will save me from the hand of this Philistine.” Saul said to David, “Go, and may the Lord be with you.”

38 І зодягнув Саул Давида в свою одіж, і дав мідяного шолома на його голову, і надів на нього панцера.

Then Saul dressed David with his clothes. He put a brass head covering on his head, and dressed him with heavy battle-clothes.

39 І прип'яв Давид меча його на одежу свою, та й силкувався йти, бо він не звик був до того. І сказав Давид до Саула: Не можу в цьому ходити, бо я не звик! І поскидав Давид їх із себе.

David put on his sword over his heavy battle-clothes and tried to walk, for he was not used to them. Then David said to Saul, “I cannot go with these, for I am not used to them.” And David took them off.

40 І взяв він кия свого в свою руку, і вибрав собі п'ять вигладжених камінців із потоку, і поклав їх у пастушу торбу, яку мав, та в торбину, а його праща у руці його. І він пішов до филистимлянина.

He took his stick in his hand, and chose five smooth stones from the river. He put them in his shepherd’s bag. His sling was in his hand, and he went to the Philistine.

41 А филистимлянин підходив усе ближче до Давида, і чоловік ніс щита перед ним.

The Philistine came near to David, with the man carrying his shield in front of him.

42 І подивився филистимлянин, та й побачив Давида, і злегковажив його, бо той був ще хлопець, рум'яний юнак стрункої постави.

When the Philistine looked and saw David, he thought nothing of him. For he was only a young man, with good color in his skin, and good-looking.

43 І сказав филистимлянин до Давида: Чи я пес, що ти вийшов на мене з києм? І филистимлянин прокляв Давида своїми богами.

The Philistine said to David, “Am I a dog, that you come to me with sticks?” And the Philistine spoke against David by his gods.

44 І сказав филистимлянин до Давида: Ходи ж до мене, а я твоє тіло віддам птаству небесному та звірині польовій.

The Philistine said to David, “Come to me. I will give your flesh to the birds of the sky and the animals of the field.”

45 І сказав Давид до филистимлянина: Ти йдеш на мене з мечем і списом та ратищем, а я йду на тебе в Ім'я Господа Саваота, Бога військ Ізраїлевих, які ти зневажив.

Then David said to the Philistine, “You come to me with a sword and spears. But I come to you in the name of the Lord of All, the God of the armies of Israel, Whom you have stood against.

46 С ьогодні віддасть тебе Господь у мою руку, і я поб'ю тебе, і відітну голову твою з тебе, і дня цього я дам падло филистимського табору птаству небесному та земній звірині. І пізнає вся земля, що є Бог Ізраїлів!

This day the Lord will give you into my hands. I will knock you down and cut off your head. This day I will give the dead bodies of the army of the Philistines to the birds of the sky and the wild animals of the earth. Then all the earth may know that there is a God in Israel.

47 І пізнає вся громада те, що Господь спасає не мечем та списом, бо це війна Господа, і Він віддасть вас у нашу руку.

All these people gathered here may know that the Lord does not save with sword and spear. For the battle is the Lord’s and He will give you into our hands.”

48 І сталося, коли филистимлянин устав і пішов, і зблизився до Давида, то Давид поспішив і побіг до лави навпроти филистимлянина.

Then the Philistine rose up and came to meet David. And David rushed to the center of the valley to meet the Philistine.

49 І простяг Давид руку свою до торби, і взяв звідти каменя, та й кинув із пращі, і вдарив филистимлянина в чоло його. І той камінь втявся йому в чоло, і він упав на обличчя своє на землю.

David put his hand into his bag, took out a stone and threw it, and hit the Philistine on his forehead. The stone went into his forehead, so that he fell on his face to the ground.

50 І отак переміг Давид филистимлянина пращею та каменем, і вдарив він филистимлянина, та й убив його, а меча не було в Давидовій руці.

So David won the fight against the Philistine with a sling and a stone. He hit the Philistine and killed him. There was no sword in David’s hand.

51 І підбіг Давид, і став на филистимлянина, і вихопив його меча, і витяг його з його піхви, та й убив його, відтяв ним йому голову! І побачили филистимляни, що помер їх силач, і стали втікати!

Then David ran and stood over the Philistine. He took his sword out of its holder and killed him, and cut off his head with it. When the Philistines saw that their strong soldier was dead, they ran away.

52 А люди Ізраїлеві та Юдині схопилися, і зняли крик, та й погнали филистимлян аж доти, де йдеться до Ґаю, і аж до брами Екрону. І падали трупи филистимлян по дорозі аж до Шаараїму, і аж до Ґату, і аж до Екрону.

The men of Israel and Judah rose up and called out and went after the Philistines as far as Gath and the gates of Ekron. The dead Philistines lay on the way from Shaaraim as far as Gath and Ekron.

53 І вернулися Ізраїлеві сини з погоні за филистимлянами, та й розграбували їхні табори.

Then the Israelites returned from following the Philistines and took what had belonged to them among their tents.

54 А Давид узяв голову того филистимлянина, і приніс її до Єрусалиму, а зброю його склав у своєму наметі.

David took the Philistine’s head and brought it to Jerusalem. But he put his battle-clothes in his tent.

55 А як Саул побачив Давида, що виходив навпроти филистимлянина, то сказав до Авнера, провідника війська: Чий син оцей хлопець, Авнере? А Авнер відказав: Присягаю життям твоїм, о царю, що не знаю!

When Saul saw David going out against the Philistine, he said to Abner the head of his army, “Abner, whose son is this young man?” And Abner said, “By your life, O king, I do not know.”

56 І сказав цар: Запитай, чий син цей юнак?

The king said, “Find out whose son the young man is.”

57 А коли Давид вертався, побивши филистимлянина, то Авнер узяв його й привів його перед Саула, а голова филистимлянина у руці його.

So when David returned from killing the Philistine, Abner brought him to Saul with the Philistine’s head in his hand.

58 І сказав до нього Саул: Чий ти син, хлопче? А Давид відказав: Я син раба твого віфлеємлянина Єссея.

Saul said to him, “Whose son are you, young man?” David answered, “I am the son of your servant Jesse of Bethlehem.”