1 А Боаз прийшов до брами, та й сів там. Аж ось проходить родич, про якого говорив був Боаз. І він сказав йому: Зайди сюди, послухай, і сядь отут! І той зайшов і сів.

Boaz went up to the gate and sat down there. He saw the in-law of the family that he had spoken about pass by. So Boaz said, “Come here, friend, and sit down.” So the man came and sat down.

2 А Боаз узяв десять мужа зо старших того міста та й сказав: Сідайте тут! І вони посідали.

And Boaz took ten of the leaders of the city and said, “Sit down here.” So they sat down.

3 І сказав він до родича: Ділянку поля, що нашого брата Елімелеха, продала Ноомі, яка вернулася з моавського поля.

Then Boaz said to the close in-law, “Naomi has returned from the land of Moab. She is selling the piece of land which belonged to our brother Elimelech.

4 А я постановив: Подам тобі до ушей твоїх, говорячи: Купи при тих, що сидять тут, та при старших мого народу. Якщо викупиш викупи, а якщо не викупиш скажи мені, і нехай я знаю, бо окрім тебе нема кому викупити, а я за тобою. А той сказав: Я викуплю.

I thought I should let you know about it. Buy it in front of those who are sitting here, and in front of the leaders of my people. If you will buy it, then buy it. But if not, tell me you do not want to buy it, so I may know. For you have the right to be the first one to buy it. And I am after you.” The man said, “I will buy it.”

5 І сказав Боаз: Того дня, коли набудеш поле з руки Ноомі, то набудеш також моавитянку Рут, жінку померлого, щоб поставити ім'я померлому на наділі його.

Then Boaz said, “The day you buy the field from Naomi, you must take Ruth, the Moabite woman, also. She is the wife of the dead man. You must keep alive the name of the dead man on his land.”

6 А родич сказав: Не можу я викупити собі, щоб не понищити свого наділу. Викупи собі мого викупа, бо я не можу викупити.

Then the close in-law said, “I cannot buy it for myself because it might be that my own children would not be able to own my land later. Take it for yourself. I give you my right to buy it, for I cannot buy it.”

7 А оце було колись серед Ізраїля на викуп, і на заміну, і на ствердження кожної справи: чоловік здіймав сандалю свою, і давав своєму ближньому, і це було свідоцтвом серед Ізраїля.

This is what was done before in Israel to show that the buying or trading of land was decided upon. A man would take off his shoe and give it to another. This would make sure what was decided.

8 І сказав родич до Боаза: Купи собі! І зняв свою сандалю.

So he said to Boaz, “Buy it for yourself.” And he took off his shoe.

9 І сказав Боаз до старших та до всього народу: Ви свідки сьогодні, що я набув усе, що Елімелехове, і все, що Кілйонове та Махлонове з руки Ноомі.

Then Boaz said to the leaders and all the people, “You have seen today that I have bought from Naomi all that belonged to Elimelech, to Chilion and to Mahlon.

10 А також моавітянку Рут, Махлонову жінку, набув я собі за жінку, щоб поставити ім'я померлому на спадкові його, і не буде знищене ім'я померлого між братами його та з брами його місця. Ви сьогодні свідки на це!

And I have taken Ruth, the Moabite woman who was Mahlon’s wife, to be my wife. I will keep alive the name of the dead man on his land. His name will not be forgotten among his brothers or from the gate of his birth-place. You have heard this today.”

11 І сказав увесь народ, що були в брамі, та старші, свідки: Нехай дасть Господь цю жінку, що входить до дому твого, як Рахиль та як Лію, що вони обидві збудували Ізраїлів дім. І розбагатій в Ефраті, і здобуть собі славне ім'я в Віфлеємі.

All the people in the gate and the leaders said, “We have heard it. May the Lord make the woman who is coming into your home like Rachel and Leah, who together built the house of Israel. May you become rich in Ephrathah and be known by all in Bethlehem.

12 А з насіння, що Господь дасть тобі від цієї молодої жінки, нехай стане дім твій, як дім Переца, що Тамар породила була Юді.

May your house be like the house of Perez, the son of Judah and Tamar, because of the children the Lord will give you by this young woman.” The Families to Follow Ruth and Boaz

13 І взяв Боаз Рут, і вона стала йому за жінку. І він увійшов до неї, а Господь дав їй вагітність, і вона породила сина.

So Boaz took Ruth. She became his wife, and he went in to her. The Lord made it possible for her to have a child and she gave birth to a son.

14 І сказали жінки до Ноомі: Благословенний Господь, що не позбавив тебе сьогодні родича! І буде славним ім'я його серед Ізраїля.

The women said to Naomi, “Thanks be to the Lord. He has not left you without a family this day. May his name become known in all of Israel.

15 І він буде тобі потішителем душі та на виживлення твоєї сивини, бо породила його твоя невістка, що любить тебе, що ліпша тобі за сімох синів.

May he bring you new life and strength while you are old. For your daughter-in-law who loves you, who is better to you than seven sons, has given birth to him.”

16 І взяла Ноомі ту дитину, і поклала її на коліна свої, і була їй за няньку.

Then Naomi took the child and held him, and became his nurse.

17 А сусідки назвали ім'я йому, говорячи: Народився син для Ноомі! І назвали ім'я йому: Овед. А він батько Єссея, Давидового батька.

The neighbor women gave him a name. They said, “A son has been born to Naomi!” And they called him Obed. He is the father of Jesse, the father of David.

18 А оце Перецові нащадки: Перец породив Гецрона,

Now these are the children of Perez. Perez was the father of Hezron.

19 а Гецрон породив Рама, а Рам породив Аммінадава,

Hezron was the father of Ram. Ram was the father of Amminadab.

20 а Аммінадав породив Нахшона, а Нахшон породив Салмона;

Amminadab was the father of Nahshon. Nahshon was the father of Salmon.

21 а Салмон породив Боаза, а Боаз породив Оведа;

Salmon was the father of Boaz. Boaz was the father of Obed.

22 а Овед породив Єссея, а Єссей породив Давида.

Obed was the father of Jesse. And Jesse was the father of David.