1 І молилася Анна та й проказала: Звеселилося Господом серце моє, мій ріг став високим у Господі! Розкрилися уста мої на моїх ворогів, бо радію з спасіння Твого!
Then Hannah prayed and said, “My heart is happy in the Lord. My strength is honored in the Lord. My mouth speaks with strength against those who hate me, because I have joy in Your saving power.
2 Н емає святого, подібного Господу, немає нікого, крім Тебе, і скелі немає, як Бог наш!
There is no one holy like the Lord. For sure, there is no one other than You. There is no rock like our God.
3 Б ільше не говоріть зарозуміло, нехай з ваших уст не виходить зухвальство, бо Господь Бог знання, і Він упляновує вчинки!
Speak no more in your pride. Do not let proud talk come out of your mouth. For the Lord is a God Who knows. Actions are weighed by Him.
4 Л ук сильних поламаний, а немічні оперезалися силою!
The bows of the powerful are broken. But the weak are dressed in strength.
5 Н аймаються ситі за хліб, а голодні відпочивають, аж неплідна сімох породила, а многодітна знесиліла.
Those who were full go out to work for bread. But those who were hungry are filled. She who could not give birth has given birth to seven. But she who has many children has become weak.
6 Г осподь побиває й оживлює, до шеолу знижає й підносить до неба.
The Lord kills and brings to life. He brings down to the grave, and He raises up.
7 Г осподь зубожує та збагачує, понижує Він та звеличує.
The Lord makes poor and makes rich. He brings low and He lifts up.
8 П ідіймає нужденного з пороху, підносить убогого зо смітників, щоб посадити з вельможами й престол слави їм дать на спадщину, бо Господні основи землі, і на них Він поставив вселенну.
He lifts the poor from the dust. He lifts those in need from the ashes. He makes them sit with rulers and receive a seat of honor. For what holds the earth belongs to the Lord. He has set the world in its place.
9 В ін ноги святих Своїх стереже, нечестиві ж погинуть у темряві, бо сильним не з сили стає чоловік.
He watches over the steps of His good people. But the sinful ones will be made quiet in darkness. For a man will not win by strength.
10 Г осподь хай поламані будуть Його супротивники! У небі Господь загримить, і розсудить Він кінці землі! І Він подасть силу Своєму цареві, і рога повищить Свого помазанця!
Those who fight with the Lord will be broken to pieces. He will thunder in heaven against them. The Lord will decide about all people to the ends of the earth. He will give strength to His king. He will give power to His chosen one.”
11 І пішов Елкана до Рами, до дому свого. А той отрок служив Господеві при священикові Ілії.
Elkanah went home to Ramah. But the boy served the Lord with Eli the religious leader. Eli’s Sons
12 А сини Ілія були люди негідні, вони не знали Господа,
The sons of Eli were men of no worth. They did not know the Lord.
13 а ні звичаю священичого з народом. Коли хто приносив жертву, то, як варилося м'ясо, приходив священиків слуга, а в його руці тризубе видельце.
This is the way the religious leaders acted toward the people. When any man brought an animal to give to the Lord, the religious leader’s servant would come with a meat-hook in his hand, while the meat was hot.
14 І він із грюкотом стромляв до мідниці, або до кітла, або до горшка, або до горняти, і все, що витягне видельце, священик собі брав. Так вони робили всьому Ізраїлеві, що приходив туди до Шіло.
Then he would put it in the pot. The religious leader would take for himself all that the meat-hook brought up. They did this to all the Israelites who came there to Shiloh.
15 Т акож поки палили лій, то приходив священиків слуга, та й говорив до чоловіка, що приносив жертву: Дай м'яса на печеню для священика, бо він не візьме від тебе м'яса вареного, а тільки сире!
And before they burned the fat, the religious leader’s servant would come and say to the man who brought the gift in worship, “Give meat for the religious leader to make ready. For he will not take boiled meat from you, but only meat that has just been killed.”
16 А як той чоловік відповідав йому: Нехай перше спалять і той лій, а ти потім візьми собі, скільки буде жадати душа твоя! А той говорив: Ні, таки зараз давай! А коли ні, візьму силою!
But if the man says to him, “Let them burn the fat first, then take as much as you want,” then the religious leader’s servant would say, “No, give it to me now; and if not, I will take it from you against your will.”
17 І був гріх тих юнаків дуже великий перед Господнім лицем, бо ті люди безчестили Господню жертву.
So the sin of the young men was very bad before the Lord. For the men hated the gift of the Lord. Samuel Serves the Lord at Shiloh
18 А Самуїл служив перед Господнім лицем. Отрок був оперезаний лляним ефодом.
Now Samuel was serving the Lord, even as a boy, wearing a linen vest.
19 А малу верхню одежину робила йому його мати, і приносила йому з року на рік, коли приходила з своїм мужем приносити річну жертву.
Each year his mother would make him a little coat. She would bring it to him when she came with her husband to bring the gift in worship each year.
20 А Ілій поблагословив Елкану й його жінку та й сказав: Нехай Господь дасть тобі нащадків від цієї жінки, за відданого, що Господь узяв. І пішли вони на місце своє.
Then Eli would pray that good would come to Elkanah and his wife, saying, “May the Lord give you children from this woman in place of the one she gave to the Lord.” Then they would return to their home.
21 І Господь згадав про Анну, і вона завагітніла, та й породила трьох синів та дві дочки. А отрок Самуїл ріс із Господом.
And the Lord visited Hannah. She gave birth to three sons and two daughters. The boy Samuel grew up to serve the Lord. The Future of Eli’s Sons
22 А Ілій був дуже старий. І почув він усе, що сини його роблять усьому Ізраїлеві, і що вони злягаються з жінками, які відбувають службу при вході скинії заповіту.
Now Eli was very old. He heard all that his sons were doing to all Israel, and how they lay with the women who served at the door of the meeting tent.
23 І він сказав їм: Нащо ви робите такі речі, про які я чую? Про ваші злі вчинки я чую від усього цього народу.
And he said to them, “Why do you do such things, the sinful things I hear from all these people?
24 Н і, сини мої, недобра та чутка, що я чую, ви відхиляєте Господній народ від Закону!
No, my sons, the news is not good which I hear from the Lord’s people.
25 Я кщо хто згрішить супроти людини, то помоляться за неї перед Богом. А якщо людина згрішить супроти Господа, хто заступиться за неї? Та вони не слухали голосу батька свого, бо Господь постановив погубити їх.
If one man sins against another, God will help make peace for him. But if a man sins against the Lord, who can make peace for him?” Yet they would not listen to what their father said, for it was the Lord’s will to kill them.
26 А отрок Самуїл усе ріс, та здобував ласку як у Господа, так і в людей.
Now the boy Samuel grew and was in favor both with the Lord and with men.
27 І прийшов Божий чоловік до Ілія, та й сказав йому: Так сказав Господь: Чи ж Я справді не об'явився домові твого батька, як були вони в Єгипті, у фараоновім домі?
Then a man of God came to Eli and said to him, “This is what the Lord says. ‘Did I not let Myself be known to those of your father’s family when they were in Egypt being made to work for Pharaoh’s house?
28 Я вибрав його Собі зо всіх Ізраїлевих племен за священика, щоб він входив до Мого жертівника, щоб кадив кадило, щоб носив ефода перед Моїм лицем. І дав Я домові твого батька всі жертви Ізраїлевих синів.
Did I not choose them from all the families of Israel to be My religious leaders, to go up to My altar, to burn special perfume, and to wear a linen vest before Me? Did I not give all the gifts made by fire of the people of Israel to the family of your father?
29 Ч ого ж ви берете під ноги Мою жертву та Мою жертву хлібну, що Я заповів для скинії? І ти вшанував синів своїх більш, як Мене, щоб ви потовстіли від найкращих частин усякого Ізраїлевого дару перед лицем Моїм.
Why do you show no respect to My gifts which I have asked for, and honor your sons more than Me? You make yourselves fat with the best part of every gift given in worship by My people Israel.’
30 Т ому то слово Господа, Бога Ізраїлевого, таке: Говорячи, сказав Я: Дім твій та дім батька твого будуть ходити перед Моїм лицем аж навіки. А тепер слово Господнє: Не буде в Мене такого, бо Я шаную тих, хто шанує Мене, а ті, хто зневажає Мене, будуть зневажені!
So the Lord God of Israel says, ‘I did promise that those of your family and the family of your father should walk before Me forever.’ But now the Lord says, ‘May this be far from Me. For I will honor those who honor Me. And those who hate Me will not be honored.
31 О сь приходять дні, і Я відітну рамено твоє та рамено дому батька твого, щоб не було старого в домі твоєму.
See, the days are coming when I will break your strength and the strength of your father’s family. So there will not be an old man in your family.
32 І побачиш біду Мого мешкання, хоч у всьому Я добре чинив Ізраїлеві, і не буде старого в домі твоїм по всі дні.
You will see the trouble of My family, even in all the good I do for Israel. And an old man will not be in your family forever.
33 Я не витну в тебе всіх від Мого жертівника, щоб вибрати очі твої, і щоб зробити біль душі твоїй, та ввесь доріст твого дому повмирає в силі віку.
But I will not destroy every man of yours from My altar. Some will be left to cry and be filled with sorrow. But all the children of your family will die in their best years.
34 А оце тобі ознака, що прийде на обох синів твоїх, на Хофні та Пінхаса, обидва вони помруть одного дня.
This will be the special thing that you will see. Your two sons, Hophni and Phinehas, will both die on the same day.
35 А Я поставлю Собі священика вірного, він буде робити згідно з серцем Моїм та з Моєю душею. І Я збудую йому тривалий дім, і він буде ходити перед Моїм помазанцем по всі дні.
I will raise up for Myself a faithful religious leader who will act by what is in My heart and mind. I will build him a family to last. And he will walk before My chosen one forever.
36 І станеться, кожен, хто полишиться в домі твоїм, прийде вклонятися йому за аґору срібла та за буханець хліба, і скаже: Долучи мене до одного з священицтв, щоб їсти кавалок хліба.
Everyone who is left in your family will come and bow down to him for a piece of silver or a loaf of bread, and say, “I beg you, put me in one of the religious leader’s places so that I may eat a piece of bread.”’”