1 А по цих пригодах, за царювання Артаксеркса, царя перського, Ездра, син Азарії, сина Хійлкійї,

Now after this, during the rule of King Artaxerxes of Persia, Ezra went up from Babylon. Ezra was the son of Seraiah, son of Azariah, son of Hilkiah,

2 с ина Шаллуна, сина Садока, сина Ахітуви,

son of Shallum, son of Zadok, son of Ahitub,

3 с ина Амарії, сина Азарії, сина Мерайота,

son of Amariah, son of Azariah, son of Meraioth,

4 с ина Захарія, сина Уззі, сина Буккі,

son of Zerahiah, son of Uzzi, son of Bukki,

5 с ина Авішуї, сина Пінхаса, сина Елеазара, сина Аарона, первосвященика,

son of Abishua, son of Phinehas, son of Eleazar, son of Aaron the head religious leader.

6 ц ей Ездра вийшов із Вавилону, а він був учитель, знавець Мойсеєвого Закону, що його дав Господь, Бог Ізраїлів. І дав йому цар згідно з тим, як була на ньому рука Господа, Бога його, всяке його пожадання.

This Ezra went up from Babylon. He was a writer who knew well the Law of Moses which the Lord God of Israel had given. The king gave him everything he asked for, because the Lord his God was good to him.

7 І пішли з ним дехто з Ізраїлевих синів, і з священиків, і Левитів, і співаків, і придверних, і храмових підданців до Єрусалиму сьомого року царя Артаксеркса.

Some of the sons of Israel and some of the religious leaders, the Levites, the singers, the gate-keepers and the servants of the house of God went up to Jerusalem in the seventh year of King Artaxerxes.

8 І прибув він до Єрусалиму п'ятого місяця, а то сьомий рік царювання.

Ezra came to Jerusalem in the fifth month in the seventh year of the king.

9 Б о першого дня місяця першого був початок виходу з Вавилону, а першого дня п'ятого місяця він прийшов до Єрусалиму, бо рука його Бога була добра на ньому.

He left Babylon on the first day of the first month, and came to Jerusalem on the first day of the fifth month, because the good hand of his God was upon him.

10 Б о Ездра приготовив своє серце досліджувати Господнього Закона, і виконувати його, і навчати в Ізраїлі устава та права.

For Ezra had set his heart to learn the Law of the Lord, to live by it, and to teach His Laws in Israel.

11 А оце відпис писання, що цар Артаксеркс дав священикові Ездрі, учителеві, що пише слова заповідей Господа та Його устави над Ізраїлем:

This is what was written in the letter which King Artaxerxes gave to Ezra the religious leader, the writer, who had much learning in the Laws of the Lord and His Laws for Israel:

12 А ртаксеркс, цар над царями, до священика Ездри, досконалого вчителя Закону Бога Небесного, і так далі.

“Artaxerxes, king of kings, to Ezra the religious leader, the writer who knows the Law of the God of heaven: Peace. And now

13 А ось виданий від мене наказ, щоб кожен, хто в моїм царстві з Ізраїлевого народу, і їхніх священиків, і Левитів з доброї волі бажає йти до Єрусалиму з тобою, нехай іде,

I let it be known that if there are any people of Israel, religious leaders or Levites in my nation who are willing to go to Jerusalem, they may go with you.

14 ч ерез те, що ти посланий від царя та семи його дорадників, щоб дослідити про Юдею та про Єрусалим за правом твого Бога, правом, що в руці твоїй,

For you are sent by the king and his seven men of wisdom to see if the Law of your God which is in your hand is being obeyed in Judah and Jerusalem.

15 і щоб відправити срібло та золото, що цар та дорадники його пожертвували для Бога Ізраїлевого, Якого місце перебування в Єрусалимі,

Take the silver and gold which the king and his men of wisdom have given because they wanted to give to the God of Israel, Whose house is in Jerusalem.

16 і все срібло та золото, яке ти знайдеш у всій вавилонській окрузі разом із пожертвами народу та священиків, які жертвують для дому їхнього Бога, що в Єрусалимі.

Take this with all the silver and gold you will find in the whole land of Babylon. And take the gifts of the people and of the religious leaders, who have given because they have wanted to for the house of their God in Jerusalem.

17 Т ому ти невідкладно купиш за це срібло биків, баранів, овечок, і їх жертви хлібні та їх жертви ливні, і принесеш їх на жертівнику дому вашого Бога, що в Єрусалимі.

With this money, buy bulls, rams, and lambs, with their grain gifts and their drink gifts. And give them on the altar of the house of your God in Jerusalem.

18 А що тобі та браттям твоїм буде добре вчинити з рештою срібла та золота, те зробіть за вподобанням вашого Бога.

Whatever you and your brothers think is best to do with the rest of the silver and gold, you may do, if it is the will of your God.

19 А посуд, що даний тобі на служення дому твого Бога, віддай у цілості перед Богом Єрусалиму.

Also take to the God of Jerusalem all the objects given to you for the work of the house of your God.

20 А решта потрібного для дому Бога твого, що випаде тобі дати, буде дана з дому царських скарбів.

Whatever else is needed for the house of your God, you may take it from the king’s store-house.

21 А від мене я цар Артаксеркс виданий наказ для всіх скарбників, що в Заріччі, що все, чого зажадає від вас священик Ездра, учитель Закону Бога Небесного, нехай буде докладно зроблене:

I, King Artaxerxes, here make this known to all those who take care of the money in the lands on the other side of the River. You should be ready and willing to give Ezra, the religious leader and writer who knows the Law of the God of heaven, whatever he needs.

22 с рібла аж до сотні талантів, і пшениці аж до сотні корів, і вина аж до сотні батів, і оливи аж до сотні батів, за соли без запису.

Give silver weighing up to as much as 100 men, and as much as 1, 000 baskets of grain, 1, 100 jars of wine, 1, 100 jars of oil, and as much salt as is needed.

23 У се, що з наказу Небесного Бога, нехай буде горливо зроблене для дому Небесного Бога, бо нащо був би гнів на царство царя та на синів його?

Whatever is wanted by the God of heaven, let it be done in full for the house of the God of heaven. Or else He might be angry with the nation of the king and his sons.

24 І вас завідомляємо, що всі священики та Левити, співаки, придверні, храмові підданці та працівники того Божого дому вільні, данини, податку, чи мита не належить накладати на них!

We also let you know that it is not allowed to take any taxes from any of the religious leaders, Levites, singers, door-keepers, or servants of this house of God.

25 А ти, Ездро, за мудрістю Бога твого, яка в руці твоїй, попризначай суддів та виконавців Закону, щоб судили для всього народу, що в Заріччі, для всіх, хто знає закони твого Бога, а хто не знає, тих навчите.

And you, Ezra, use the wisdom of your God which is in your hand to choose leaders and judges. They are to judge all the people in the land on the other side of the River, all those who know the Laws of your God. You may teach anyone who does not know them.

26 А кожен, хто не буде виконувати Закона твого Бога та закона царського докладно, щоб чинився над ним суд: чи то на смерть, чи то на вигнання, чи то на кару маєткову, чи то на ув'язнення.

Whoever will not obey the Law of your God and the law of the king, let his punishment be hard. Put him to death, or send him out of the land, or take what he has, or put him in prison.” Ezra Gives Praise to God

27 Б лагословенний Господь, Бог наших батьків, що вклав у цареве серце, щоб оздобити дім Господній, що в Єрусалимі,

Honor and thanks be to the Lord, the God of our fathers, Who has put such a thing as this in the king’s heart, to make the house of the Lord in Jerusalem beautiful.

28 а на мене нахилив милість перед царем та його дорадниками, та всіма хоробрими царевими зверхниками! А я зміцнився, бо рука Господа, Бога, була надо мною, і я зібрав провідних людей з Ізраїля, щоб вони пішли зо мною.

He has shown loving-kindness to me in front of the king and his wise men, and in front of all the king’s powerful leaders. I was given strength, because the hand of the Lord my God was upon me. And I gathered leaders from Israel to go up with me.