1 Д ля дириґетна хору. Єдутуна. Псалом Давидів. (39-2) Я сказав: Пильнувати я буду дороги свої, щоб своїм язиком не грішити, накладу я вуздечку на уста свої, поки передо мною безбожний.

I said, “I will watch my ways so I may not sin with my tongue. I will keep my mouth shut as if it were tied with ropes, while the sinful are near me.”

2 ( 39-3) Занімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений.

I stayed quiet, not even saying anything good. And my sorrow grew worse.

3 ( 39-4) Розпалилося серце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумування... Я став говорити своїм язиком:

My heart was hot within me. As I thought about things, the fire burned. Then I spoke with my tongue,

4 ( 39-5) Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, нехай знаю, коли я помру!

“O Lord, let me know my end and how many days I have to live. Let me know that I do not have long to stay here.

5 ( 39-6) Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива! Села.

You have made each of my days as long as a hand is wide. My whole life is nothing in Your eyes. Every man at his best is only a breath.

6 ( 39-7) У темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте!

Every man walks here and there like a shadow. He makes a noise about nothing. He stores up riches, not knowing who will gather them.

7 ( 39-8) А тепер на що маю надіятись, Господи? Надія моя на Тебе вона!

And now, Lord, what do I wait for? My hope is in You.

8 ( 39-9) Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного!

Save me from all my sins. Do not let me be put to shame by the foolish.

9 ( 39-10) Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив,

I cannot speak. I do not open my mouth because it is You Who has done it.

10 ( 39-11) забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь...

Do not punish me any more. I am growing weak by the beatings of Your hand.

11 ( 39-12) Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, кожна людина направду марнота! Села.

With sharp words You punish a man for sin. You destroy like a moth what is of worth to him. For sure, every man is only a breath.

12 ( 39-13) Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в Тебе, мандрівник, як батьки мої всі!

O Lord, hear my prayer, and listen to my cry. Do not be quiet when You see my tears. For I am a stranger with You, a visitor like all my fathers.

13 ( 39-14) Відверни гнів від мене і я підкріплюся, перше ніж відійду, і не буде мене!

Look away from me, so I may have joy again before I go and am no more.”