1 Д ля дириґетна хору. Єдутуна. Псалом Давидів. (39-2) Я сказав: Пильнувати я буду дороги свої, щоб своїм язиком не грішити, накладу я вуздечку на уста свої, поки передо мною безбожний.

«Al maestro del coro. Per Jeduthun Salmo di Davide.» Io dicevo: «Veglierò sulla mia condotta, per non peccare con la mia lingua metterò un freno alla mia bocca mentre l'empio mi sta davanti».

2 ( 39-3) Занімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений.

Sono rimasto muto e calmo, mi sono addirittura trattenuto dal bene, e il mio dolore si è inasprito.

3 ( 39-4) Розпалилося серце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумування... Я став говорити своїм язиком:

Il mio cuore ardeva dentro di me; mentre meditavo, un fuoco si è acceso; allora ho parlato con la mia lingua:

4 ( 39-5) Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, нехай знаю, коли я помру!

«O Eterno, fammi conoscere la mia fine e quale sia la misura dei miei giorni; fa' che io sappia quanto sono fragile.

5 ( 39-6) Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива! Села.

Ecco, tu hai ridotto i miei giorni alla lunghezza di un palmo, e la durata della mia vita è come niente davanti a te; sí, ogni uomo nel suo stato migliore non è che vapore. (Sela)

6 ( 39-7) У темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте!

Sí, l'uomo va attorno come un'ombra sí, invano si affaticano tutti e accumulano beni senza sapere chi li raccoglierà!

7 ( 39-8) А тепер на що маю надіятись, Господи? Надія моя на Тебе вона!

Ma ora, o Signore, che aspetto? La mia speranza è in te,

8 ( 39-9) Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного!

Liberami da tutte le mie colpe; non farmi essere l'oggetto di scherno dello stolto.

9 ( 39-10) Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив,

Sto in silenzio, non aprirò bocca, perché sei tu che operi.

10 ( 39-11) забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь...

Allontana da me il tuo flagello; io vengo meno sotto i colpi della tua mano.

11 ( 39-12) Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, кожна людина направду марнота! Села.

Tu correggi l'uomo castigando il suo peccato e consumi come un tarlo ciò che gli è prezioso. Sí, ogni uomo non è che vanità. (Sela)

12 ( 39-13) Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в Тебе, мандрівник, як батьки мої всі!

O Eterno, ascolta la mia preghiera e porgi l'orecchio al mio grido, non essere sordo alle mie lacrime, poiché davanti a te io sono un forestiero e un pellegrino, come tutti i miei padri.

13 ( 39-14) Відверни гнів від мене і я підкріплюся, перше ніж відійду, і не буде мене!

Distogli il tuo sguardo da me, perché io possa riprendere forza prima che me ne vada e non sia piú».