1 У мову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?

«Io avevo stretto un patto con i miei occhi; come potevo quindi fissare lo sguardo su una vergine?

2 І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?

Qual è la sorte assegnatami da Dio da lassú, e l'eredità dell'Onnipotente dai luoghi eccelsi?

3 Х іба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?

Non è forse la sventura per il perverso e la calamità per ehi fa il male

4 Х іба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?

Non vede egli le mie vie e non conta tutti i miei passi?

5 Я кщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,

Se ho agito con falsità, o il mio piede si è affrettato a seguire la frode,

6 т о нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!

mi pesi pure con una giusta bilancia, e Dio riconoscerà la mia integrità.

7 Я кщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,

Se i miei passi sono usciti dalla retta via, e il mio cuore ha seguito i miei occhi, o qualche macchia si è attaccata alle mie mani,

8 т о нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!

che io semini e un altro mangi, e i miei discendenti siano sradicati.

9 Я кщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,

Se il mio cuore è stato sedotto da una donna e ho spiato alla porta del mio prossimo,

10 т о хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!

che mia moglie macini per un altro, e che altri si pieghino sopra di lei.

11 Б о гидота оце, й це провина підсудна,

Poiché quella sarebbe una scelleratezza, una colpa che deve essere punita dai giudici,

12 б о огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...

un fuoco che consuma fino ad Abaddon, e avrebbe distrutto fin dalle radici tutto il mio raccolto.

13 Я кщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,

Se ho respinto il diritto del mio servo e della mia serva, quando erano in lite con me,

14 т о що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?

che cosa farei quando Dio si levasse contro di me, e che cosa risponderei quando mi chiedesse conto?

15 Ч и ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?

Chi ha fatto me nel grembo materno, non ha fatto anche lui? Non fu lo stesso Dio a formarci nel grembo?

16 Ч и бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?

Se ho rifiutato ai poveri ciò che desideravano e ho fatto languire gli occhi della vedova

17 Ч и я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?

se ho mangiato da solo il mio tozzo di pane senza che ne mangiasse una parte l'orfano,

18 Т аж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!

(ma fin dalla mia giovinezza io l'ho allevato come un padre, e fin dal grembo di mia madre sono stato guida alla vedova),

19 Я кщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,

se ho visto alcuno perire per mancanza di vesti o un povero che non aveva di che coprirsi,

20 ч и ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?

se i suoi lombi non mi hanno benedetto, e non si è riscaldato con la lana dei miei agnelli,

21 Я кщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,

se ho alzato la mano contro l'orfano perché sapevo di avere aiuto alla porta,

22 х ай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!

che la mia spalla si stacchi dalla sua scapola, il mio braccio si rompa al gomito!

23 Б о острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...

Poiché la calamità che viene da Dio mi incute spavento, e a motivo della sua maestà non potevo fare nulla.

24 Ч и я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?

Se ho riposto la mia fiducia nell'oro, e all'oro fino ho detto: "Tu sei la mia speranza",

25 Ч и тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

se mi sono rallegrato perché le mie ricchezze erano grandi, e perché la mia mano ha accumulato tanti beni,

26 К оли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,

se ho guardato il sole quando brilla o la luna che avanzava splendente, e il mio cuore si è lasciato segretamente sedurre e la mia bocca ha baciato la mia mano;

27 т о коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,

anche questa sarebbe una colpa che deve essere punita dai giudici perché avrei rinnegato Dio che sta in alto.

28 ц е так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

Se mi sono rallegrato della sciagura del mio nemico e mi sono innalzato, perché lo aveva colpito la sventura.

29 Ч и я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?

(ma io non ho permesso alla mia bocca di peccare, augurandogli la morte con una maledizione);

30 Т аки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.

se la gente della mia tenda non ha detto: "chi può trovare uno che non si è saziato con la sua carne?

31 Х іба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?

(inoltre nessun forestiero passava la notte all'aperto, perchè aprivo le mie porte al viandante)

32 Ч ужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.

se ho coperto i miei peccati come Adamo celando la mia colpa in petto,

33 Ч и ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?

perché avevo paura della grande folla e il disprezzo delle famiglie mi spaventava, sí da star zitto senza uscir di casa.

34 Б о тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...

Oh, avessi uno che mi ascoltasse! Ecco la mia firma! L'Onnipotente mi risponda! Il mio avversario scriva un documento,

35 О , якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...

e io lo porterei certamente sulle mie spalle e lo cingerei come un diadema;

36 Ч и ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?

gli renderei conto di tutti i miei passi, presentandomi a lui come un principe.

37 Ч исло кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.

Se la mia terra grida contro di me e i suoi solchi piangono insieme ad essa,

38 Я кщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,

se ho mangiato il suo frutto senza pagare, se ho fatto esalare l'ultimo respiro ai suoi padroni,

39 я кщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,

invece di grano crescano spine, ed erbacce al posto dell'orzo».

40 т о замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.

Qui terminano le parole di Giobbe.