1 А Йов відповів та й сказав:

Allora Giobbe rispose e disse:

2 К оли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,

«Ah, se il mio dolore fosse interamente pesato, e la mia sventura si mettesse insieme sulla bilancia,

3 т о тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...

sarebbe certamente piú pesante della sabbia del mare! Per questo le mie parole sono state sconsiderate.

4 Б о в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

Poiché le frecce dell'Onnipotente sono dentro di me, il mio spirito ne beve il veleno; I terrori di Dio sono schierati contro di me.

5 Ч и дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?

L'asino selvatico raglia forse di fronte all'erba, o muggisce il bue davanti al suo foraggio?

6 Ч и без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?

Si mangia forse un cibo insipido senza sale?, o c'è qualche gusto nel chiaro d'uovo?

7 Ч ого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...

La mia anima rifiuta di toccare simili cose, esse sono per me come un cibo ripugnante.

8 О , коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!

Oh, potessi avere ciò che chiedo, e Dio mi concedesse ciò che spero!

9 О , коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,

Volesse Dio schiacciarmi, stendere la sua mano e distruggermi!

10 т о була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...

Ho tuttavia questa consolazione ed esulto nei dolori che non mi risparmiano, perchè non ho nascosto le parole del Santo.

11 Я ка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

Qual è la mia forza, perché possa ancora sperare, e qual è la mia fine perché debba prolungare la mia vita?

12 Ч и сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?

La mia forza è forse quella delle pietre, o la mia carne di bronzo?

13 Ч и не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?

Non e il mio aiuto dentro di me, e la sapienza allontanata da me?

14 Д ля того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...

A colui che è afflitto, l'amico dovrebbe mostrare clemenza, anche se egli dovesse abbandonare il timore dell'Onnipotente.

15 Б рати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,

Ma i miei fratelli mi hanno deluso come un torrente, come l'acqua dei torrenti che svaniscono.

16 т емніші від льоду вони, в них ховається сніг.

S'intorbidiscono a motivo del ghiaccio, e in essi la neve si nasconde,

17 К оли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.

ma nella stagione calda svaniscono con il calore estivo scompaiono dal loro posto.

18 К аравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.

Il percorso del loro cammino devia si inoltrano nel deserto e si dissolvono.

19 К аравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.

Le carovane di Tema li cercano attentamente, i viandanti di Sceba sperano In essi,

20 І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.

ma rimangono delusi nonostante la loro aspettativa; quando vi giungono rimangono confusi.

21 Т ак і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!

Ora per me voi siete lo stesso, vedete il mio sgomento e avete paura.

22 Ч и я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,

Vi ho forse detto: "datemi qualcosa, o fatemi un regalo preso dai vostri beni".

23 і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?

O liberatemi dalle mani del nemico o riscattatemi dalle mani dei violenti

24 Н авчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...

Istruitemi, starò in silenzio; fatemi capire in che cosa ho sbagliato.

25 Я кі гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?

Quanto sono efficaci le parole rette! Ma che cosa provano i vostri argomenti?

26 Ч и ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,

Intendete forse censurare le mie parole e i discorsi di un disperato, che sono come il vento?

27 і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...

Voi gettereste la sorte anche su un orfano e scavereste una fossa per il vostro amico.

28 Т а звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.

Ma ora degnatevi di guardarmi, perché non mentirò davanti a voi.

29 В ерніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!

Ricredetevi, vi prego, non si faccia ingiustizia! Sì ricredetevi, perché c'è di mezzo la mia giustizia.

30 Х іба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?

C'è forse iniquità sulla mia lingua o il mio palato non distingue piú le sventure?».