1 А Йов відповів та й сказав:

Iov a răspuns:

2 К оли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,

„O! dacă mi s-ar putea cântări durerea şi dacă mi-ar fi pusă în cumpănă nenorocirea!

3 т о тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...

Ar fi mai grele decât nisipul mării; de aceea mi-au fost atât de nesăbuite cuvintele.

4 Б о в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

Căci săgeţile Celui Atotputernic m-au străpuns, iar sufletul meu le bea otrava. Groaza lui Dumnezeu vine ca o oaste asupra mea.

5 Ч и дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?

Oare rage măgarul sălbatic când are iarbă sau mugeşte boul când are nutreţ?

6 Ч и без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?

Se mănâncă oare fără sare ceea ce nu are gust? Are vreun gust albuşul de ou?

7 Ч ого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...

Nu mă ating de aşa ceva, căci o aşa mâncare mă îmbolnăveşte.

8 О , коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!

O! de-aş putea avea ceea ce vreau şi dacă Dumnezeu mi-ar împlini dorinţa:

9 О , коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,

de-ar vrea Dumnezeu să mă zdrobească, să-Şi întindă mâna şi să mă nimicească!

10 т о була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...

Atunci mi-ar rămâne măcar această mângâiere şi această bucurie în durerea care nu se mai termină: că n-am încălcat niciodată cuvintele Celui Sfânt.

11 Я ка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

Ce putere mai am ca să mai sper? Care mi-e sfârşitul ca să mai am răbdare?

12 Ч и сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?

Am eu puterea pietrei? Este oare de bronz carnea mea?

13 Ч и не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?

Cu adevărat, nu-mi pot fi de nici un ajutor! Orice sprijin m-a părăsit!

14 Д ля того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...

Cel deznădăjduit are parte de mila prietenului său, altfel şi-ar pierde frica de Cel Atotputernic.

15 Б рати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,

Dar fraţii mei sunt înşelători ca un pârâu, ca albia pâraielor care ies din matcă,

16 т емніші від льоду вони, в них ховається сніг.

ca torentele tulburi din cauza gheţii, în care stă ascunsă zăpada.

17 К оли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.

Când se-ncălzeşte vremea, pâraiele seacă, când este cald, li se usucă albia.

18 К аравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.

Caravanele se întorc din drum după ele, se cufundă în deşert şi pier.

19 К аравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.

Caravanele din Tema se uită la ele, călătorii din Şeba speră privindu-le.

20 І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.

Sunt ruşinaţi însă pentru că s-au încrezut în ele; ajung acolo doar ca să fie dezamăgiţi.

21 Т ак і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!

Ca ele sunteţi şi voi pentru mine: îmi vedeţi nenorocirea şi vă temeţi.

22 Ч и я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,

Am zis eu vreodată: «Faceţi-mi un dar!» sau: «Daţi mită pentru mine din bogăţia voastră!»

23 і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?

sau: «Scăpaţi-mă din mâna vreunui duşman!» sau: «Răscumpăraţi-mă din mâna vreunui asupritor!»

24 Н авчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...

Învăţaţi-mă şi voi tăcea, arătaţi-mi unde am greşit.

25 Я кі гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?

Cât de dureroase sunt cuvintele drepte! Dar mustrările voastre, ce dovedesc?

26 Ч и ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,

Vreţi să mă mustraţi pentru cuvintele mele şi să luaţi drept vânt cuvintele unui deznădăjduit?

27 і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...

Voi vă jucaţi chiar şi cu viaţa orfanilor, vă vindeţi chiar şi prietenul!

28 Т а звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.

Dar acum uitaţi-vă la mine, vă rog! Oare vă voi minţi în faţă?

29 В ерніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!

Încetaţi, nu fiţi nedrepţi! Încetaţi, e vorba de dreptatea mea!

30 Х іба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?

Este vreo nedreptate pe limba mea? Nu deosebeşte cerul gurii mele ce este rău?