1 Я саронська троянда, я долинна лілея!

Eu sunt un trandafir din Şaron, un crin al văilor. Iubitul

2 Я к лілея між тереном, так подруга моя поміж дівами!

Cum este crinul printre spini, astfel este iubita mea între fete. Sulamita

3 Я к та яблуня між лісовими деревами, так мій коханий поміж юнаками, його тіні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебіння солодкий!

Cum este mărul printre copacii pădurii, aşa este iubitul meu între tineri. Îmi place să stau la umbra lui şi rodul lui este dulce pentru gura mea.

4 В ін впровадив мене до винярні, а прапор його надо мною кохання!

El m-a adus în odaia de petrecere, iar steagul lui peste mine era iubirea.

5 П ідкріпіте мене виноградовим печивом, освіжіть мене яблуками, бо я хвора з кохання!

Întăriţi-mă cu prăjituri cu stafide, învioraţi-mă cu mere, fiindcă sunt bolnavă de iubire!

6 Л іва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!...

Mâna lui stângă să fie sub capul meu şi cu mâna lui dreaptă să mă îmbrăţişeze!

7 З аклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, й щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!...

Vă conjur, fiice ale Ierusalimului, pe gazelele şi pe căprioarele câmpului: nu stârniţi şi nu treziţi iubirea până când nu-i va face ei plăcere!

8 Г олос мого коханого!... Ось він іде, ось він скаче горами, по пагірках вистрибує...

Auziţi glasul iubitului meu! Iată-l venind, sărind peste munţi, săltând peste dealuri!

9 М ій коханий подібний до сарни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у вікна, заглядає у ґрати...

Iubitul meu este ca o gazelă, ca un pui de cerb. Iată-l că stă în spatele zidurilor casei noastre, uitându-se prin ferestre şi contemplând printre zăbrele.

10 М ій коханий озвався й промовив до мене: Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!

Iubitul meu a vorbit şi mi-a zis: „Ridică-te, iubita mea, şi vino cu mine, frumoasa mea,

11 Б о оце проминула пора дощова, дощ ущух, перейшов собі він.

pentru că, iată, iarna a trecut, ploaia s-a oprit şi s-a dus!

12 П оказались квітки на землі, пора соловейка настала, і голос горлиці в нашому краї лунає!

Pe câmp răsar florile, a venit timpul cântării şi pe deasupra câmpiilor noastre se aude glasul turturicii!

13 Ф іґа випустила свої ранні плоди, і розцвілі виноградини пахощі видали. Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!

Smochinii dau primele roade şi florile viilor îşi răspândesc parfumul. Ridică-te şi vino, iubita mea, vino cu mine, frumoasa mea!

14 Г олубко моя у розщілинах скельних, у бескіднім сховку, дай побачити мені твоє личко, дай почути мені голосок твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродливе!

Porumbiţa mea, din crăpăturile stâncii, din locurile ascunse ale înălţimilor, arată-mi faţa ta şi lasă-mă să-ţi aud glasul, căci glasul tău este dulce, iar faţa ta este încântătoare!“ Corul

15 Л овіть нам лисиці, лисинята маленькі, що ушкоджують нам виноградники, виноградники ж наші у цвіті!

Prindeţi-ne vulpile, micuţele vulpi care distrug viile, viile noastre care sunt în floare! Sulamita

16 М ій коханий він мій, я ж його, він пасе між лілеями!

Iubitul meu este al meu şi eu sunt a lui! El îşi paşte turma printre crini.

17 П оки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, вернись, мій коханий, стань подібний до сарни чи до молодого оленя в пахучих горах!

Până când se va lumina de ziuă, iar umbrele vor zbura, întoarce-te, iubitul meu, şi fii ca o gazelă, sau ca un pui de cerb peste munţii stâncoşi!