1 Б ув же хворий один, Лазар у Віфанії, із села Марії й сестри її Марти.

Un oarecare Lazăr din Betania, satul Mariei şi al Martei, sora ei, era bolnav.

2 А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і волоссям своїм Йому ноги обтерла.

Maria era cea care L-a uns pe Domnul cu parfum şi I-a şters picioarele cu părul ei; fratele ei, Lazăr, era bolnav.

3 Т оді сестри послали до Нього, говорячи: Ось нездужає, Господи, той, що кохаєш його!...

Surorile au trimis la Isus să-I spună: „Doamne, iată că cel pe care-l iubeşti este bolnav!“

4 Я к почув же Ісус, то промовив: Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, щоб Син Божий прославився нею.

Dar Isus, când a auzit, a zis: „Boala aceasta nu este spre moarte, ci spre slava lui Dumnezeu, pentru ca Fiul lui Dumnezeu să fie slăvit prin ea.“

5 А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.

Isus îi iubea pe Marta, pe sora ei şi pe Lazăr.

6 А коли Він почув, що нездужає той, то зостався два дні на тім місці, де був.

Totuşi, când a auzit că Lazăr este bolnav, a mai rămas în locul unde era încă două zile.

7 П ісля ж того говорить до учнів: Ходімо знову в Юдею.

După aceea le-a zis ucenicilor: – Să ne ducem din nou în Iudeea!

8 Й ому учні сказали: Учителю, таж допіру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди підеш?

Ucenicii I-au răspuns: – Rabbi, până acum iudeii căutau să arunce cu pietre în Tine şi Tu Te duci din nou acolo?!

9 І сус відповів: Хіба дня не дванадцять годин? Як хто ходить за дня, не спіткнеться, цьогосвітнє бо світло він бачить.

Isus le-a răspuns: – Nu sunt douăsprezece ore de lumină în zi? Dacă cineva umblă ziua, nu se împiedică, pentru că vede lumina acestei lumi,

10 А хто ходить нічної пори, той спіткнеться, бо немає в нім світла.

dar dacă cineva umblă noaptea, se împiedică, pentru că lumina nu este în el.

11 О це Він сказав, а по тому говорить до них: Друг наш Лазар заснув, та піду розбудити Його.

După ce a spus acestea, le-a zis: – Lazăr, prietenul nostru, doarme, dar Mă duc să-l trezesc.

12 А учні сказали Йому: Як заснув, то він, Господи, видужає.

Ucenicii I-au zis: – Doamne, dacă doarme, atunci se va face bine!

13 Т а про смерть його мовив Ісус, вони ж думали, що про сонний спочинок Він каже.

Isus vorbise însă despre moartea Lui, dar ei credeau că vorbeşte despre somnul obişnuit.

14 Т оді просто сказав їм Ісус: Умер Лазар.

Atunci Isus le-a spus deschis: – Lazăr a murit.

15 І Я тішусь за вас, що там Я не був, щоб повірили ви. Та ходімо до нього.

Şi mă bucur pentru voi că n-am fost acolo, ca să credeţi. Dar să mergem la el!

16 С казав же Хома, називаний Близнюк, до співучнів: Ходімо й ми, щоб із Ним повмирати.

Atunci Toma, căruia i se zicea „Didimus“, le-a zis celorlalţi ucenici: „Să mergem şi noi să murim împreună cu El!“ Isus, învierea şi viaţa

17 Я к прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гробі.

Când a ajuns Isus, a aflat că Lazăr era deja de patru zile în mormânt.

18 А Віфанія поблизу Єрусалиму була, яких стадій з п'ятнадцять.

Betania era aproape de Ierusalim, cam la cincisprezece stadii,

19 І багато з юдеїв до Марти й Марії прийшли, щоб за брата розважити їх.

şi mulţi dintre iudei veniseră la Marta şi la Maria ca să le consoleze pentru moartea fratelui lor.

20 Т оді Марта, почувши, що надходить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж удома сиділа.

Când a auzit Marta că vine Isus, s-a dus să-L întâmpine. Maria însă şedea în casă.

21 І Марта сказала Ісусові: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат...

Marta I-a zis lui Isus: – Doamne, dacă ai fi fost aici, n-ar fi murit fratele meu!

22 Т а й тепер, знаю я, що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог!

Dar şi acum ştiu că orice-I vei cere lui Dumnezeu, Dumnezeu Îţi va da!

23 П ромовляє до неї Ісус: Воскресне твій брат!

Isus i-a zis: – Fratele tău va învia!

24 В ідказує Марта Йому: Знаю, що в воскресення останнього дня він воскресне.

Marta I-a răspuns: – Ştiu că va învia la învierea din ziua de pe urmă.

25 П ромовив до неї Ісус: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити.

Isus i-a zis: – Eu sunt învierea şi viaţa. Cel ce crede în Mine va trăi chiar dacă moare.

26 І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?

Şi oricine trăieşte şi crede în Mine nu va muri niciodată. Crezi lucrul acesta?

27 В она каже Йому: Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ.

Ea I-a răspuns: – Da, Doamne, cred că Tu eşti Cristosul, Fiul lui Dumnezeu, Cel Care urma să vină în lume!

28 І промовивши це, відійшла, та й покликала нишком Марію, сестру свою, кажучи: Учитель тут, і Він кличе тебе!

Şi spunând aceasta, s-a dus şi a chemat-o pe Maria, sora ei, zicându-i în şoaptă: „A sosit Învăţătorul şi te cheamă!“

29 А та, як зачула, квапливо встала й до Нього пішла.

Cum a auzit aceasta, Maria s-a ridicat repede şi s-a dus la El.

30 А Ісус не ввійшов був іще до села, а знаходивсь на місці, де Марта зустріла Його.

Isus încă nu intrase în sat, ci era tot în locul unde-L întâmpinase Marta.

31 Ю деї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапливо встала й побігла, подалися за нею, гадаючи, що до гробу пішла вона, плакати там.

Iudeii care erau cu ea în casă şi o consolau, când au văzut că Maria se ridică repede şi iese, au urmat-o, crezând că se duce la mormânt, ca să plângă acolo.

32 Я к Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат!

Maria, când a ajuns unde era Isus şi L-a văzut, a căzut la picioarele Lui şi I-a zis: „Doamne, dacă ai fi fost aici, n-ar fi murit fratele meu!“

33 А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжалобився та й зворушився Сам,

Isus, când a văzut-o plângând, pe ea şi pe iudeii care veniseră cu ea, s-a înfiorat în duh şi s-a tulburat.

34 і сказав: Де його ви поклали? Говорять Йому: Іди, Господи, та подивися!

A întrebat: – Unde l-aţi pus? Ei I-au răspuns: – Doamne, vino şi vezi!

35 І закапали сльози Ісусові...

Isus a început să plângă.

36 А юдеї казали: Дивись, як кохав Він його!

Atunci iudeii au zis: „Iată cât de mult îl iubea!“

37 А з них дехто сказали: Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер?

Însă unii dintre ei ziceau: „El, Care a deschis ochii orbului, nu putea face ca nici omul acesta să nu moară?“ Învierea lui Lazăr

38 І сус же розжалобивсь знову в Собі, і до гробу прийшов. Була ж то печера, і камінь на ній налягав.

Isus s-a înfiorat din nou în Sine şi S-a dus la mormânt, care era o peşteră la intrarea căreia fusese pusă o piatră.

39 П ромовляє Ісус: Відваліть цього каменя! Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: Уже, Господи, чути, бо чотири вже дні він у гробі...

Isus a zis: „Daţi la o parte piatra!“ Marta, sora celui mort, I-a zis: – Doamne, deja miroase urât, căci este mort de patru zile!

40 І сус каже до неї: Чи тобі не казав Я, що як будеш ти вірувати, славу Божу побачиш?

Isus i-a zis: – Nu ţi-am spus că, dacă crezi, vei vedea slava lui Dumnezeu?

41 І зняли тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: Отче, дяку приношу Тобі, що Мене Ти почув.

Au dat deci piatra la o parte. Isus Şi-a ridicat ochii şi a zis: „Tată, Îţi mulţumesc că M-ai ascultat!

42 Т а Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене, але ради народу, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене.

Ştiam că întotdeauna Mă asculţi, dar am spus aceasta din pricina mulţimii care stă împrejur, pentru ca ei să creadă că Tu M-ai trimis.“

43 І , промовивши це, Він скричав гучним голосом: Лазарю, вийди сюди!

După ce a spus acestea, a strigat cu glas tare: „Lazăr, vino afară!“

44 І вийшов померлий, по руках і ногах обв'язаний пасами, а обличчя у нього було перев'язане хусткою... Ісус каже до них: Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив...

Mortul a ieşit cu picioarele şi mâinile legate cu fâşii de pânză şi cu faţa înfăşurată într-un ştergar. Isus le-a zis: „Dezlegaţi-l şi lăsaţi-l să meargă!“ Uneltire împotriva lui Isus

45 І багато з юдеїв, що посходилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували.

Mulţi dintre iudeii care au venit la Maria şi care au văzut ce a făcut Isus, au crezut în El.

46 А деякі з них пішли до фарисеїв, і їм розповіли, що Ісус учинив.

Dar unii dintre ei s-au dus la farisei şi le-au spus ce făcuse Isus.

47 Т оді первосвященики та фарисеї скликали раду й казали: Що маємо робити, бо Цей Чоловік пребагато чуд чинить?

Conducătorii preoţilor şi fariseii au adunat Sinedriul şi au zis: – Ce să facem? Omul Acesta face multe semne.

48 Я кщо так позоставимо Його, то всі в Нього ввірують, і прийдуть римляни, та й візьмуть нам і Край, і народ!

Dacă-L lăsăm să continue aşa, toţi vor crede în El şi vor veni romanii şi ne vor nimici atât locul, cât şi neamul!

49 А один із них, Кайяфа, що був первосвящеником року того, промовив до них: Ви нічого не знаєте,

Însă unul dintre ei, Caiafa, care era mare preot în anul acela, le-a zis: – Voi nu ştiţi nimic!

50 і не поміркуєте, що краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь народ мав загинути!

Nu vă daţi seama că este mai de folos pentru voi să moară un singur om pentru popor şi să nu piară întregul neam?!

51 А того не сказав сам від себе, але, первосвящеником бувши в тім році, пророкував, що Ісус за народ мав умерти,

Dar nu a spus lucrul acesta de la el, ci, fiind mare preot în anul acela, a profeţit că Isus urma să moară pentru neam

52 і не лише за народ, але й щоб сполучити в одне розпорошених Божих дітей.

şi nu numai pentru neam, ci şi ca să-i adune laolaltă pe copiii lui Dumnezeu cei risipiţi.

53 О тож, від того дня вони змовилися, щоб убити Його.

Aşadar, din ziua aceea au plănuit să-L omoare.

54 І тому не ходив більш Ісус між юдеями явно, але звідти вдавсь до околиць поближче пустині, до міста, що зветься Єфрем, і тут залишався з Своїми учнями.

Ca urmare, Isus nu mai umbla pe faţă printre iudei, ci a plecat de acolo în regiunea din apropierea pustiei, într-o cetate numită Efraim, şi a rămas acolo cu ucenicii.

55 Н аближалася ж Пасха юдейська, і багато-хто з Краю вдались перед Пасхою в Єрусалим, щоб очистити себе.

Paştele iudeilor era aproape şi mulţi din ţinutul acela se suiau la Ierusalim înainte de Paşte ca să se curăţească.

56 І шукали Ісуса вони, а в храмі стоявши, гомоніли один до одного: А як вам здається? Хіба Він не прийде на свято?

Ei Îl căutau pe Isus şi-şi spuneau unii altora, în timp ce stăteau în Templu: „Ce credeţi? Nu va veni la sărbătoare?“

57 А первосвященики та фарисеї наказа дали: як дізнається хто, де Він перебуватиме, нехай донесе, щоб схопити Його.

Dar conducătorii preoţilor şi fariseii dăduseră poruncă ca, dacă cineva ştie unde este, să le dea de ştire, astfel încât să-L poată aresta.