1 Д авидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,

Răfuieşte-te, Doamne, cu cei ce se răfuiesc cu mine! Luptă-te cu cei ce se luptă cu mine!

2 в ізьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!

Înarmează-Te cu scut şi cu pavăză! Ridică-Te, ca să-mi ajuţi!

3 Д істань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!

Dezveleşte-Ţi suliţa şi lancea pentru prigonitorii mei! Grăieşte sufletului meu: „Eu sunt mântuirea ta!“

4 Н ехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.

Să fie ruşinaţi şi umiliţi cei ce caută să-mi ia viaţa; să dea înapoi, să fie făcuţi de ruşine cei ce-mi plănuiau răul!

5 Б одай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;

Să fie ca pleava luată de vânt şi să-i izgonească îngerul Domnului!

6 н ехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,

Întunecoasă şi alunecoasă să le fie calea, iar îngerul Domnului să-i urmărească!

7 б о вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!

Fără nici un motiv mi-au întins pe ascuns un laţ, fără nici un motiv au săpat o groapă sufletului meu.

8 Н ехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!

De aceea să-i ajungă prăpădul pe neaşteptate şi să fie prinşi în laţul pe care l-au întins pe ascuns pentru mine; să cadă în el în timpul prăpădului.

9 А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!

Atunci sufletul meu se va bucura în Domnul, mă voi veseli de mântuirea Lui.

10 С кажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.

Întreaga-mi fiinţă va exclama: „ Doamne, cine este ca Tine, Care să-l scape pe cel sărac de cel mai tare decât el, pe cel sărac şi pe cel sărman – de jefuitorul lui?“

11 С відки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,

Nişte martori dezlănţuiţi se ridică şi mă întreabă de ceea ce nu ştiu.

12 в іддають мені злом за добро, осирочують душу мою!

Astfel ei îmi răsplătesc cu rău pentru bine şi îmi pustiesc sufletul.

13 А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...

Eu însă, când ei erau bolnavi, mă îmbrăcam cu sac şi îmi smeream sufletul prin post; iar când rugăciunile îmi rămâneau fără răspuns,

14 Я к приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...

ca un prieten, ba mai mult, ca un frate, umblam bocind, ca unul care-şi boceşte mama, cu capul plecat, cuprins de întristare.

15 А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,

Acum însă, când eu mă împiedic, ei se bucură şi se adună, se adună împotriva mea, lovindu-mă pe ascuns, sfâşiindu -mă fără încetare.

16 з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...

Ca nişte bufoni batjocoritori scrâşnesc din dinţi împotriva mea!

17 Г осподи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!

Stăpâne, cât vei mai privi? Scapă-mi sufletul de pustiirile lor, şi preţioasa mea viaţă – de puii aceştia de lei!

18 Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!

Apoi Te voi lăuda în adunarea cea mare, Te voi onora în mijlocul unui norod fără număr.

19 Н ехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,

Să nu se bucure de mine cei ce mă duşmănesc pe nedrept şi să nu tragă cu ochiul cei ce mă urăsc fără motiv!

20 б о говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,

Căci ei nu vorbesc de pace, ci urzesc înşelătorii împotriva oamenilor liniştiţi din ţară.

21 с вої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!

Vorbesc împotriva mea, zicând: „Ha! Ha! Ochii noştri şi-au văzut dorinţa împlinită!“

22 Т и бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!

Doamne, Tu ai văzut; nu tăcea! Stăpâne, nu Te depărta de mine!

23 У стань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,

Ridică-Te, trezeşte-Te pentru apărarea mea, apără-mi pricina, Dumnezeul meu şi Stăpânul meu!

24 р озсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,

Judecă-mă după dreptatea Ta, Doamne, Dumnezeul meu! Nu-i lăsa să se bucure de mine!

25 н ехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...

Nici măcar să nu gândească: „Aha! Ce bine!“ Să nu zică: „L-am înghiţit!“

26 Н ехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!

Să fie făcuţi de ruşine şi de râs cei ce se bucură de necazul meu! Cu ruşine şi cu dezonoare să se îmbrace cei ce se ridică împotriva mea!

27 Х ай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!

Să strige de veselie şi să se bucure cei ce îndrăgesc dreptatea mea, cei se spun întotdeauna: „Mărit fie Domnul Care doreşte pacea robului Său!“

28 А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!

Atunci limba mea va vesti dreptatea Ta şi lauda Ta toată ziua!