1 Х іба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?
Ştii tu când nasc caprele de munte? Vezi tu când zămislesc cerboaicele?
2 Ч и на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,
Numeri tu lunile în care sunt însărcinate, ştii tu vremea când trebuie să nască?
3 к оли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?
Ele se pleacă şi-şi fată puii şi durerile lor se sfârşesc.
4 Н абираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.
Puii lor se întăresc şi cresc în sălbăticie; se duc şi nu se mai întorc la ele.
5 Х то пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,
Cine a lăsat liber măgarul sălbatic? Cine i-a desfăcut legăturile?
6 я кому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?
I-am dat pustia drept casă, ţinutul sărat drept locuinţă.
7 В ін сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.
Râde de zarva din cetate; nu aude glasul celui ce mână.
8 Щ о знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
Străbate munţii pentru păşune şi caută tot ce este verde.
9 Ч и захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?
Vrea bivolul sălbatic să te slujească? Stă el noaptea la ieslea ta?
10 Ч и ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?
Îl poţi lega cu funii ca să tragă la brazdă, va grăpa el bulgării din văi pentru tine?
11 Ч и повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?
Te încrezi tu în el pentru că puterea lui este mare, vei lăsa în seama lui lucrul tău cel greu?
12 Ч и повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?
Crezi tu că se va reîntoarce şi că-ţi va strânge el grâul în aria ta?
13 К рило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?
Aripile struţului bat cu bucurie, deşi nu se compară cu aripile şi penele berzei.
14 Б о яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,
El îşi lasă ouăle în pământ, le lasă să se încălzească în nisip,
15 і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.
uitând că piciorul cuiva le poate sparge şi că un animal sălbatic le poate călca în picioare.
16 В ін жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,
Se poartă aspru cu puii lui, ca şi cum n-ar fi ai lui, nu-i pasă că truda lui poate fi în zadar,
17 б о Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
pentru că Dumnezeu nu i-a dat înţelepciune, nici nu i-a făcut parte de pricepere.
18 А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!
Când se ridică şi fuge, râde de cal şi de călăreţul lui.
19 Ч и ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?
Îi dai tu calului putere? Îi îmbraci tu gâtul cu o coamă?
20 Ч и ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!
Îl faci tu să sară ca o lăcustă şi să răspândească groază cu nechezatul lui măreţ?
21 Б 'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,
Mândru de puterea lui, el scurmă valea şi se aruncă asupra celor înarmaţi.
22 с міється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,
Râde în faţa fricii, nu se teme de nimic; nu se dă înapoi dinaintea sabiei.
23 х оч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!
Tolba cu săgeţi zăngăne pe el, lancea şi suliţa strălucesc.
24 В ін із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
Fierbe de aprindere, mănâncă pământul, n-are astâmpăr când sună trâmbiţa.
25 П ри кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.
La sunetul trâmbiţei el nechează. De departe adulmecă bătălia, tunetul comandanţilor şi strigătul de luptă.
26 Ч и яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?
Prin înţelepciunea ta zboară şoimul şi îşi întinde aripile spre sud?
27 Ч и з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?
La porunca ta se înalţă vulturul şi îşi face cuibul pe înălţimi?
28 Н а скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,
El are casa pe stâncă, acolo îşi are locuinţa, pe vârful stâncilor şi pe întărituri.
29 і звідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,
De acolo caută prada, ochii lui o văd din depărtări.
30 а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.
Puii lui îi beau sângele; unde sunt stârvuri, acolo e şi el.“