1 Х іба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?

«Sai quando figliano le capre selvatiche? Hai osservato quando le cerve partoriscono?

2 Ч и на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,

Conti i mesi della loro pregnanza e sai il momento in cui devono sgravarsi?

3 к оли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?

Si accosciano, fanno i loro piccini e sono subito liberate dalle loro doglie;

4 Н абираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.

i loro piccini si fanno forti, crescono all’aperto, se ne vanno e non tornano più alle madri.

5 Х то пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,

Chi manda libero l’onagro e chi scioglie i legami all’asino selvatico?

6 я кому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?

A lui ho dato per dimora il deserto e la terra salata per abitazione.

7 В ін сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.

Egli si beffa del frastuono della città e non ode grida di padrone.

8 Щ о знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

Percorre le montagne della sua pastura e va in cerca di ogni filo di verde.

9 Ч и захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?

Il bufalo vorrà forse servirti o passare la notte presso la tua mangiatoia?

10 Ч и ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?

Legherai il bufalo con una corda perché faccia il solco? Erpicherà egli le valli dietro a te?

11 Ч и повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?

Ti fiderai di lui perché la sua forza è grande? Lascerai a lui il tuo lavoro?

12 Ч и повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?

Conterai su di lui perché ti porti a casa il raccolto e ti ammucchi il grano sull’aia?

13 К рило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?

Lo struzzo batte allegramente le ali; ma le sue penne e le sue piume sono forse di cicogna ?

14 Б о яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,

No, poiché esso abbandona sulla terra le proprie uova, le lascia scaldare sopra la sabbia.

15 і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.

Egli dimentica che un piede le potrà schiacciare, che le bestie dei campi le potranno calpestare.

16 В ін жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,

Tratta duramente i suoi piccini, quasi non fossero suoi; la sua fatica sarà vana, ma ciò non lo turba,

17 б о Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

perché Dio l’ha privato di saggezza, non gli ha impartito intelligenza.

18 А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!

Ma quando si muove e prende lo slancio, si beffa del cavallo e di chi lo cavalca.

19 Ч и ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?

Sei tu che dai al cavallo la forza? Che gli vesti il collo di una fremente criniera?

20 Ч и ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!

Sei tu che lo fai saltare come la locusta? Il fiero suo nitrito incute spavento.

21 Б 'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,

Raspa la terra nella valle ed esulta della sua forza; si slancia incontro alle armi.

22 с міється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,

Disprezza la paura, non trema, non indietreggia davanti alla spada.

23 х оч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!

Gli risuona addosso la faretra, la folgorante lancia e la freccia.

24 В ін із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

Con fremente furia divora la terra. Non sta più fermo quando suona la tromba.

25 П ри кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.

Come ode lo squillo, dice: “Aha!” e fiuta da lontano la battaglia, la voce tonante dei capi e il grido di guerra.

26 Ч и яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?

È la tua intelligenza che allo sparviere fa spiccare il volo e spiegare le ali verso il sud?

27 Ч и з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?

È forse al tuo comando che l’aquila si alza in alto e fa il suo nido nei luoghi elevati?

28 Н а скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,

Abita nelle rocce e vi pernotta; sta sulla punta delle rupi, sulle vette scoscese;

29 і звідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,

di là spia la preda e i suoi occhi mirano lontano.

30 а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.

I suoi piccini si abbeverano di sangue, e dove sono i corpi morti, là essa si trova ».