1 Х іба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?

¿Sabes tú el tiempo en que paren las cabras monteses? ¿Has mirado tú cuando las ciervas están pariendo?

2 Ч и на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,

¿Has contado tú los meses de su preñez y sabes el tiempo cuando han de parir?

3 к оли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?

Se encorvan, hacen salir a sus hijos y pasan sus dolores.

4 Н абираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.

Sus hijos se robustecen y crecen con el pasto; luego se van y ya no regresan.

5 Х то пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,

»¿Quién dio libertad al asno montés? ¿Quién soltó sus ataduras?

6 я кому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?

Yo le di por casa el desierto, puse su morada en lugares estériles.

7 В ін сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.

Él se burla del bullicio de la ciudad y no oye las voces del arriero.

8 Щ о знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

En lo escondido de los montes está su pasto y anda buscando toda cosa verde.

9 Ч и захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?

»¿Querrá el búfalo servirte a ti o quedarse en tu pesebre?

10 Ч и ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?

¿Atarás tú al búfalo con coyunda para abrir el surco? ¿Irá en pos de ti labrando los valles?

11 Ч и повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?

¿Confiarás en él porque es grande su fuerza? ¿Le encomendarías tu labor?

12 Ч и повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?

¿Lo dejarías recoger el grano y juntarlo en tu era?

13 К рило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?

»¿Le has dado tú al pavo real sus hermosas alas, o sus alas y plumas al avestruz?

14 Б о яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,

Éste desampara en la tierra sus huevos, los calienta sobre el polvo

15 і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.

y olvida que el pie los puede pisar y que una fiera del campo puede aplastarlos.

16 В ін жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,

Es duro para con sus crías, como si no fueran suyas, y no teme que su trabajo haya sido en vano,

17 б о Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

porque Dios lo privó de sabiduría y no le dio inteligencia.

18 А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!

Sin embargo, en cuanto se levanta para correr, se burla del caballo y de su jinete.

19 Ч и ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?

»¿Le das tú su fuerza al caballo? ¿Cubres tú su cuello de crines ondulantes?

20 Ч и ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!

¿Lo harás temblar tú como a una langosta? El resoplido de su nariz es formidable.

21 Б 'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,

Escarba la tierra, se alegra en su fuerza y sale al encuentro de las armas.

22 с міється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,

Hace burla del miedo; no teme ni vuelve el rostro delante de la espada.

23 х оч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!

Sobre él resuenan la aljaba, el hierro de la lanza y de la jabalina;

24 В ін із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

pero él, con ímpetu y furor, escarba la tierra y no lo detiene ni el sonar de la trompeta;

25 П ри кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.

más bien, en medio de los clarines parece decir: “¡Ea!” Desde lejos huele la batalla, el grito de los capitanes y el vocerío.

26 Ч и яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?

»¿Acaso por tu sabiduría vuela el gavilán y extiende hacia el sur sus alas?

27 Ч и з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?

¿Se remonta el águila por tu mandato y pone en alto su nido?

28 Н а скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,

Ella habita y mora en la peña, en la cumbre del peñasco y de la roca.

29 і звідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,

Desde allí acecha la presa que sus ojos observan desde muy lejos.

30 а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.

Sus polluelos chupan la sangre; donde haya cadáveres, allí está ella.»