1 Т оді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.

»Entonces el reino de los cielos será semejante a diez vírgenes que, tomando sus lámparas, salieron a recibir al novio.

2 П 'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.

Cinco de ellas eran prudentes y cinco insensatas.

3 Н ерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи.

Las insensatas, tomando sus lámparas, no tomaron consigo aceite;

4 А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями.

pero las prudentes tomaron aceite en sus vasijas, juntamente con sus lámparas.

5 А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули.

Como el novio tardaba, cabecearon todas y se durmieron.

6 А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!

Y a la medianoche se oyó un clamor: “¡Aquí viene el novio, salid a recibirlo!”

7 С хопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували.

Entonces todas aquellas vírgenes se levantaron y arreglaron sus lámparas.

8 Н ерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть.

Y las insensatas dijeron a las prudentes: “Dadnos de vuestro aceite, porque nuestras lámparas se apagan.”

9 М удрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі.

Pero las prudentes respondieron diciendo: “Para que no nos falte a nosotras y a vosotras, id más bien a los que venden y comprad para vosotras mismas.”

10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були.

Pero mientras ellas iban a comprar, llegó el novio; y las que estaban preparadas entraron con él a la boda, y se cerró la puerta.

11 А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам!

Después llegaron también las otras vírgenes, diciendo: “¡Señor, señor, ábrenos!”

12 В ін же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас!

Pero él, respondiendo, dijo: “De cierto os digo que no os conozco.”

13 Т ож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!

Velad, pues, porque no sabéis el día ni la hora en que el Hijo del hombre ha de venir. Parábola de los talentos

14 Т ак само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.

»El reino de los cielos es como un hombre que, yéndose lejos, llamó a sus siervos y les entregó sus bienes.

15 І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов.

A uno dio cinco talentos, a otro dos y a otro uno, a cada uno conforme a su capacidad; y luego se fue lejos.

16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів.

El que recibió cinco talentos fue y negoció con ellos, y ganó otros cinco talentos.

17 Т ак само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув.

Asimismo el que recibió dos, ganó también otros dos.

18 А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого.

Pero el que recibió uno hizo un hoyo en la tierra y escondió el dinero de su señor.

19 П о довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.

»Después de mucho tiempo regresó el señor de aquellos siervos y arregló cuentas con ellos.

20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів.

Se acercó el que había recibido cinco talentos y trajo otros cinco talentos, diciendo: “Señor, cinco talentos me entregaste; aquí tienes, he ganado otros cinco talentos sobre ellos.”

21 С казав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!

Su señor le dijo: “Bien, buen siervo y fiel; sobre poco has sido fiel, sobre mucho te pondré. Entra en el gozo de tu señor.”

22 П ідійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я.

Se acercó también el que había recibido dos talentos y dijo: “Señor, dos talentos me entregaste; aquí tienes, he ganado otros dos talentos sobre ellos.”

23 к азав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!

Su señor le dijo: “Bien, buen siervo y fiel; sobre poco has sido fiel, sobre mucho te pondré. Entra en el gozo de tu señor.”

24 П ідійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.

Pero acercándose también el que había recibido un talento, dijo: “Señor, te conocía que eres hombre duro, que siegas donde no sembraste y recoges donde no esparciste;

25 І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє...

por lo cual tuve miedo, y fui y escondí tu talento en la tierra; aquí tienes lo que es tuyo.”

26 І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?

Respondiendo su señor, le dijo: “Siervo malo y negligente, sabías que siego donde no sembré y que recojo donde no esparcí.

27 Т ож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.

Por tanto, debías haber dado mi dinero a los banqueros y, al venir yo, hubiera recibido lo que es mío con los intereses.

28 В ізьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.

Quitadle, pues, el talento y dadlo al que tiene diez talentos,

29 Б о кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

porque al que tiene, le será dado y tendrá más; y al que no tiene, aun lo que tiene le será quitado.

30 А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!

Y al siervo inútil echadlo en las tinieblas de afuera; allí será el lloro y el crujir de dientes.” El juicio de las naciones

31 К оли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.

»Cuando el Hijo del hombre venga en su gloria y todos los santos ángeles con él, entonces se sentará en su trono de gloria,

32 І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.

y serán reunidas delante de él todas las naciones; entonces apartará los unos de los otros, como aparta el pastor las ovejas de los cabritos.

33 І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч.

Y pondrá las ovejas a su derecha y los cabritos a su izquierda.

34 Т оді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.

Entonces el Rey dirá a los de su derecha: “Venid, benditos de mi Padre, heredad el Reino preparado para vosotros desde la fundación del mundo,

35 Б о Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.

porque tuve hambre y me disteis de comer; tuve sed y me disteis de beber; fui forastero y me recogisteis;

36 Б ув нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.

estuve desnudo y me vestisteis; enfermo y me visitasteis; en la cárcel y fuisteis a verme.”

37 Т оді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?

Entonces los justos le responderán diciendo: “Señor, ¿cuándo te vimos hambriento y te alimentamos, o sediento y te dimos de beber?

38 К оли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли?

¿Y cuándo te vimos forastero y te recogimos, o desnudo y te vestimos?

39 К оли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли?

¿O cuándo te vimos enfermo o en la cárcel, y fuimos a verte?”

40 Ц ар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.

Respondiendo el Rey, les dirá: “De cierto os digo que en cuanto lo hicisteis a uno de estos mis hermanos más pequeños, a mí lo hicisteis.”

41 Т оді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.

»Entonces dirá también a los de la izquierda: “Apartaos de mí, malditos, al fuego eterno preparado para el diablo y sus ángeles,

42 Б о Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене,

porque tuve hambre, y no me disteis de comer; tuve sed, y no me disteis de beber;

43 м андрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви.

fui forastero, y no me recogisteis; estuve desnudo, y no me vestisteis; enfermo y en la cárcel, y no me visitasteis.”

44 Т оді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі?

Entonces también ellos le responderán diciendo: “Señor, ¿cuándo te vimos hambriento, sediento, forastero, desnudo, enfermo o en la cárcel, y no te servimos?”

45 Т оді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!

Entonces les responderá diciendo: “De cierto os digo que en cuanto no lo hicisteis a uno de estos más pequeños, tampoco a mí lo hicisteis.”

46 І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя.

Irán estos al castigo eterno y los justos a la vida eterna.