1 О тож, святі брати, учасники небесного покликання, уважайте на Апостола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,

Por tanto, hermanos santos, participantes del llamamiento celestial, considerad al apóstol y Sumo sacerdote de nuestra profesión, Cristo Jesús,

2 щ о вірний Тому, Хто настановив Його, як був і Мойсей у всім домі Його,

el cual es fiel al que lo constituyó, como también lo fue Moisés en toda la casa de Dios.

3 б о гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівничий має більшу честь, аніж дім.

Porque de tanta mayor gloria que Moisés es estimado digno éste, cuanto mayor honra que la casa tiene el que la hizo.

4 У сякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, то Бог.

Toda casa es hecha por alguien; pero el que hizo todas las cosas es Dios.

5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було.

Y Moisés a la verdad fue fiel en toda la casa de Dios, como siervo, para testimonio de lo que se iba a decir;

6 Х ристос же, як Син, у Його домі. А дім Його ми, коли тільки відвагу й похвалу надії додержимо певними аж до кінця.

pero Cristo, como hijo, sobre su casa. Y esa casa somos nosotros, con tal que retengamos firme hasta el fin la confianza y el gloriarnos en la esperanza. El reposo del pueblo de Dios

7 Т ому то, як каже Дух Святий: Сьогодні, як голос Його ви почуєте,

Por eso, como dice el Espíritu Santo: «Si oís hoy su voz,

8 н е робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань, за дня випробовування на пустині,

no endurezcáis vuestros corazones como en la provocación, en el día de la tentación en el desierto,

9 д е Мене випробовували отці ваші, Мене випробовували, і бачили працю Мою сорок років.

donde me tentaron vuestros padres; me pusieron a prueba y vieron mis obras cuarenta años.

10 Ч ерез це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блудять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,

Por eso me disgusté contra aquella generación y dije: “Siempre andan vagando en su corazón y no han conocido mis caminos.”

11 т ому Я присягнув був у гніві Своїм, що вони до Мого відпочинку не ввійдуть!

Por tanto, juré en mi ira: “No entrarán en mi reposo.”»

12 С тережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!

Mirad, hermanos, que no haya en ninguno de vosotros corazón tan malo e incrédulo que se aparte del Dios vivo.

13 А ле кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься Сьогодні, щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха.

Antes bien, exhortaos los unos a los otros cada día, entre tanto que se dice: «Hoy», para que ninguno de vosotros se endurezca por el engaño del pecado,

14 Б о ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затримаємо певним аж до кінця,

porque somos hechos participantes de Cristo, con tal que retengamos firme hasta el fin nuestra confianza del principio.

15 а ж поки говориться: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань!

Por lo cual dice: «Si oís hoy su voz, no endurezcáis vuestros corazones como en la provocación.»

16 К отрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?

¿Quiénes fueron los que, habiendo oído, lo provocaron? ¿No fueron todos los que salieron de Egipto por mano de Moisés?

17 Н а кого ж Він гнівався був сорок років? Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні кості в пустині полягли?

¿Y con quiénes estuvo él disgustado cuarenta años? ¿No fue con los que pecaron, cuyos cuerpos cayeron en el desierto?

18 П роти кого Він був присягався, що не ввійдуть вони до Його відпочинку, як не проти неслухняних?

¿Y a quiénes juró que no entrarían en su reposo, sino a aquellos que desobedecieron?

19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.

Y vemos que no pudieron entrar a causa de su incredulidad.