1 З гадай, Господи, що з нами сталося, зглянься й побач нашу ганьбу,

Acuérdate, Jehová, de lo que nos ha sucedido; mira, y ve nuestro oprobio.

2 н аша спадщина дісталась чужим, доми наші чужинцям!

Nuestra heredad ha pasado a extraños, nuestras casas a forasteros.

3 П оставали ми сиротами: нема батька, а матінки наші неначе ті вдови!...

Huérfanos somos, sin padre; nuestras madres son como viudas.

4 С вою воду за срібло ми п'ємо, наші дрова за гроші одержуємо...

Por dinero bebemos el agua; por la leña pagamos un precio.

5 У потилицю нас поганяють, помучені ми, і спокою не маємо!

Padecemos persecución, caen sobre nosotros, nos fatigamos y no hay para nosotros reposo.

6 Д о Єгипту й Асирії руку витягуємо, щоб насититись хлібом!

Al egipcio y al asirio extendimos la mano para saciarnos de pan.

7 Б атьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні провини!

Nuestros padres pecaron y han muerto, pero nosotros llevamos su castigo.

8 Р аби запанували над нами, і немає нікого, хто б вирятував з їхньої руки...

Los siervos dominan sobre nosotros, y nadie nos libra de sus manos.

9 Н аражуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб...

Traemos nuestro pan haciendo peligrar nuestra vida ante la espada del desierto.

10 Ш кіра наша, мов піч, попалилась з пекучого голоду...

Nuestra piel se ha ennegrecido como un horno a causa del ardor del hambre.

11 Ж інок на Сіоні безчестили, дівчат по Юдейських містах...

Violaron a las mujeres en Sión, a las vírgenes en las ciudades de Judá.

12 К нязі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані...

A los príncipes colgaron de las manos; no respetaron el rostro de los viejos.

13 Ю наки носять камінь млиновий, а хлопці під ношею дров спотикаються...

Llevaron a los jóvenes a mover el molino, y los muchachos desfallecían bajo el peso de la leña.

14 П ерестали сидіти старші в брамі, юнаки свою пісню співати,

Ya no se ven los ancianos en la puerta, y los jóvenes han dejado sus canciones.

15 в тіха нашого серця спинилась, наш танець змінивсь на жалобу...

Cesó el gozo de nuestro corazón, y nuestra danza se cambió en luto.

16 С пала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,

La corona ha caído de nuestra cabeza. ¡Ay ahora de nosotros, porque hemos pecado!

17 т ому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,

Por esto tenemos entristecido el corazón y nos han entenebrecido nuestros ojos:

18 ч ерез гору Сіон, що спустошена, бродять лисиці по ній...

por el monte Sión, que está asolado y las zorras andan por él.

19 П робуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:

Mas tú, Jehová, permanecerás para siempre; tu trono, de generación en generación.

20 Н ащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?

¿Por qué te olvidas completamente de nosotros y nos abandonas por tan largo tiempo?

21 П риверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!

Haznos volver a ti, Jehová, y nos volveremos; renueva nuestros días como al principio.

22 Х іба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?...

¿O acaso es que ya nos has desechado y estás airado del todo contra nosotros?