1 М удрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала.

La Sabiduría edificó su casa, labró sus siete columnas,

2 З арізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.

mató sus víctimas, mezcló su vino y puso su mesa.

3 Д івчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських:

Envió a sus criadas, y sobre lo más alto de la ciudad clamó,

4 Х то бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому:

diciendo a todo ingenuo: «Ven acá», y a los insensatos:

5 Х одіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала!

«Venid, comed de mi pan y bebed del vino que he mezclado.

6 П окиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму!

Dejad vuestras ingenuidades y viviréis; y andad por el camino de la inteligencia.»

7 Х то картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.

El que corrige al escarnecedor, se acarrea afrenta; el que reprende al malvado, atrae mancha sobre sí.

8 Н е дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе.

No reprendas al escarnecedor, para que no te aborrezca; corrige al sabio, y te amará.

9 Д ай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!

Da al sabio, y será más sabio; enseña al justo, y aumentará su saber.

10 С трах Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум,

El temor de Jehová es el principio de la sabiduría; el conocimiento del Santísimo es la inteligencia.

11 б о мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.

Porque por mí se aumentarán tus días, años de vida se te añadirán.

12 Я кщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш!

Si eres sabio, para ti lo eres; si eres escarnecedor, sólo tú lo pagarás.

13 Ж інка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає!

La mujer necia es alborotadora, ingenua e ignorante.

14 С ідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста,

Se sienta en una silla a la puerta de su casa, en los lugares altos de la ciudad,

15 щ об кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує:

para llamar a los que pasan por el camino, a los que van derechos por sus sendas,

16 Х то бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому:

y dice a cualquier ingenuo: «Ven acá»; y a los faltos de cordura dice:

17 В ода крадена солодка, і приємний прихований хліб...

«Las aguas robadas son dulces, y el pan comido a escondidas es sabroso.»

18 І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!...

Pero ellos no saben que allí están los muertos, que sus convidados están en lo profundo del seol.